Будучи в Норвегії, я спілкувалась з державними діячами різного рівня і цікавилась їх досвідом щодо розподілу прибутку від продажу корисних копалин.
Скандинавський досвід
Не буде перебільшенням вважати, що скандинавські країни є перлиною розвитку та прогресу. Високий рівень життя, соціальні стандарти, ефективна робота державних інституцій - це та багато іншого визначає загальний рівень розвитку країни.
Плануючи свій бюджет та економічну стратегію, у Норвегії піклуються не тільки про сьогодення, а і про благо майбутніх поколінь. В деяких країнах створені цілі інституції на кшталт «фонду майбутніх поколінь», куди передбачаються резервні кошти на потреби майбутнього.
В Норвегії резервні кошти від продажу нафтогазових ресурсів поступають не бюджет наступного року, а в «Державний нафтовий фонд» створений ще у 1990 році. У ньому зберігаються резервні кошти він продажу енергоресурсів. Він виконує одразу дві функції: так званого «фонду майбутніх поколінь», а також стабілізаційного фонду.
Загальна ідея його створення полягає у тому, що накопичені кошти передбачені для фінансування загального добробуту норвежців після того, як в країні вичерпаються запаси нафти.
В Норвегії, у даний фонд перечислюється близько половини усіх доходів від продажу нафти. Процедура наповнення визначається урядом та щорічно затверджується в парламенті. Керує фондом Національний банк Норвегії.
Важливо зазначити, що кошти не просто очікують, коли їх використають, їх використовують як інвестиції. У 2017 році була змінена інвестиційна структура фонду відповідно до якої частка акцій складала 70%. Серед них вкладення, облігації та нерухомість.
Станом на 2019 рік, фонд має близько 37 млрд дол. капіталу в більш ніж 340 нафтогазових компаній по всьому світу.
Не дивлячись на те, що на початку 2000-х фонд терпів збитки, вже у 2005 році дохід склав 8,5%. А у 2015 році накопичення фонду складали більше 800 млрд дол.
Вже у 2017 році Державний нафтовий фонд складав 1 трлн дол. В розрахунку на кожного з 5,3 млн жителів Норвегії, виходить 189 тис. дол. Це світовий рекорд, який був зафіксований Національним банком Норвегії.
Норвегія активно слідкує за впровадженням нових, екологічно-чистих джерел енергії. У зв’язку з цим, у 2019 році Фонд почав позбавлятись нафтогазових активів, їх сума складає близько 7,5 млрд. дол. Ці акції почали продавати.
Такий крок став реакцією уряду країни на ризики втратити капіталізацію фонду внаслідок переходу від використання корисних копалин до відновлювальної енергетики.
Що маємо ми
Українські запаси корисних копалин оцінюють по-різному. В 2017 році в Міністерстві охорони навколишнього природного середовища говорили, що в Україні зосереджені запаси корисних копалин на 11 трильйонів доларів.
При цьому, на 2017 рік видобувалось 95 видів корисних копалин в 3,5 тисячах родовищ.
Запаси природного газу теж вражають. За оцінками фахівців, в Україні підготовлено до експлуатації запасів природного газу 1,3 трильйона кубічних метрів. В підтверджених родовищах налічується 4,7 трильйона кубічних метрів і ще близько 3 трлн м. куб. досліджується.
У зв’язку із цим, виникає ряд питань:
- Чи підготовлена інфраструктура для видобутку вже розвіданих та підготовлених до експлуатації родовищ?
- Коли Україна почне повноцінний видобуток природного газу?
- Чи доцільно, з такими запасами, говорити про залежність від імпортного газу?
- Куди, в разі початку видобутку, підуть кошти від реалізації?
Український газ поза законом
Вважаю, Україні слід ближче вивчити досвід передових країн і запозичити ідею створення «фонду майбутніх поколінь». До того ж, існують інші процедури використання природних ресурсів на благо держави, наприклад договір концесії.
Договір концесії передбачає передачу природних багатств, які належать державі або територіальній громаді, в тимчасову експлуатацію приватним особам, компаніям або іноземним державам. В Україні діє Закон «Про особливості оренди чи концесії об’єктів паливно-енергетичного комплексу, що перебувають у державній власності», однак він стосується видобування камʼяного та бурого вугілля. Питання ефективного видобутку та використання природного газу досі не впорядковано.
Цікаво, чи є це питання в порядку денному нового скликання парламенту?