ГлавнаяБлогиБлог Ірини Жданової

Парламентські слухання: вже ніхто не сперечається про доцільність розвитку інновацій та наукової освіти в Україні

Чи зможемо ми побудувати інноваційну успішну Україну, в якій через 5-7 років захочуть жити і творити молоді вчені? Звісно, зможемо – через продовження реформ та створення наукових ліцеїв, ліцеїв-інтернатів, відкритих навчальних центрів GREEN STREAM у громадах, де наука поєднується із зеленими цінностями, через співпрацю стартаперів, представників hi-tech кампаній, агробізнесу зі школярами. Адже здібності до інновацій потрібно виявляти у дітей ще змалечку. Радію від того, що нарешті у стінах парламенту відчула: є розуміння, що розвиток науки поступово стає стратегією нашої держави.

Фото: Надано автором

Учора у Верховній Раді України під час парламентських слухань на тему: «Національна інноваційна система: стан та законодавче забезпечення розвитку» у своєму виступі наголосила на ключових кроках розвитку сучасної наукової освіти. І ми вже йдемо цим шляхом.

Ірина Жданова про наукову освіту та інноваційну Україну на Парламентських слуханнях, 21.03.2018

Громадянська платформа з реформування наукової сфери (ініціатор і координатор Громадська організація "Фонд "Відкрита політика" ) проадвокували окремі статті в Законі «Про освіту», в Законі «Про наукову, науково-технічну діяльність» щодо спеціалізованої наукової освіти у школах. Відтепер в Україні будуть існувати наукові ліцеї, ліцеї-інтернати, адже в нас є успішні вітчизняні практики фізико-математичних ліцеїв/інтернатів. Вони мають стати точками конденсації сучасної інноваційної освіти. Наприклад, така практика існує в Ізраїлі: Boyer Hight School Math, державна спеціалізована математична школа/інтернат (boarding school), інші.

Перше.

Необхідно якнайшвидше імплементувати ці закони і почати працювати з розробки стандартів наукової освіти для школярів, розробити й затвердити Положення про наукові ліцеї, ліцеї-інтернати. Тож Міністерству освіти і науки запропонувала в парламенті долучити до робочої групи експертів Громадянської платформи з реформування наукової сфери в Україні, які були ініціаторами та авторами цих статей.

Зазначу, що на початку 2015 року міністр освіти і науки Лілія Гриневич підтримала ідею спеціалізованої наукової освіти. Також хочу подякувати за підтримку багатьом науковцям, зокрема з Ради молодих вчених, депутатам, які змогли продемонструвати синергію в дії. Звісно, ми не зможемо зупинити відтік вчених у найближчі кілька років, одначе вірю в те, що за 5-7 років -- якщо продовжимо реформи й почнемо інвестувати в наукові ліцеї, ліцеї-інтернати, -- зможемо створити інноваційний простір для цієї майбутньої молоді, щоб вона хотіли залишитися в сильній інноваційній країні – бути не тільки працівниками, а й працедавцями в інноваційних компаніях.

Для цього потрібно з’єднати такі спеціалізовані навчальні заклади з hi-tech бізнесом, з успішними стартаперами. Саме такий досвід я побачила в Ізраїлі, де лише торік один із стартапів було продано за 15 мільярдів доларів, дохід від продажу стартапів є першою статтею поповнення державного бюджету. Більшість інновацій спрямовується в оборонну галузь. Інновації є основою безпеки цієї країни і пріоритетною стратегією. Саме тому молода країна, яка теж страждає від військових конфліктів, не має природніх ресурсів, стала стартап-нацією.

Ізраїльська система наукової освіти для школярів, яку я побачила, дуже релевантна до української. Що нам не вистачає? Співпраці стартаперів, представників hi-tech кампаній зі школярами-інноваторами.

Друге.

Переконана, що потрібно створювати в місцевих громадах відкриті навчальні центри (open schooling) GREEN STREAM (наука, технології, робототехніка, інженеринг, мистецтво, математика), куди залучати не лише науковців та вчителів-інноваторів, а й бізнес ( hi-tech, агро, інших роботодавців, у т. ч. з регіону), успішних МОЛОДИХ стартаперів, ІТ-шників. Причому такі відкриті навчальні центри мають базуватись на зелених цінностях. Для вироблення регіональної моделі для сільського регіону пропоную провести апробацію на базі Міжнародної зеленої школи, яка 6 років працює у високогірному селі Космач у Карпатах. До речі, під час слухань ГО «Фонд «Відкрита політика» вперше презентував GREEN STREAM у парламенті.

Третє.

Необхідно забезпечити державне фінансування на функціонування наукових ліцеїв/ліцеїв-інтернатів, але водночас потрібно створювати проектні команди для інституційної підтримки наукової освіти в цілому і для залучення коштів, зокрема. Коштів як з державного бюджету, так і з місцевих, а також коштів європейських програм HORIZON 2020 та інших. Лише за перші дев’ять місяців минулого року місцеві бюджети збільшились на 30 мільярдів гривень, порівняно з 2016 роком. Близько 55 мільярдів гривень з місцевих бюджетів лежить на депозитних рахунках. Гроші на підтримку наукової освіти в Україні є!

У цілому, враження від парламентських слухань позитивне. Перший віце-прем`єр Степан Кубів, Міністр освіти Лілія Гриневич, Oleksiy Skrypnyk зробили, на мою думку, важливі підсумки. Інноваційна Україна як стратегія національної безпеки, економічного розвитку країни, створення інкубаторів, кластерів у місцевих громадах, створення екопростору для інновацій.

Лілія Гриневич в підсумковому слові найбільше уваги приділила саме науковим ліцеям. Що для мене є теж певним індикатором.

Головним підсумком є те, що вже ніхто не сперечається в доцільності цього напрямку. Надважливо, що створюється певний нетворкінг/мережа тих, хто усвідомлює цю важливість.

У кулуарах парламенту ми обговорили перші (в продовження роботи, розпочатої в 2014 році) кроки з імплементації законів у частині наукових ліцеїв з Юлією Безвершенко, Ксенією Семеновою-Шелевіцькою, Миколою Скибою, домовились розпочати діалог стартаперів зі школярами на платформі Міжнародна зелена школа.

Надзвичайно важливою є підтримка Ради молодих учених МОН, які активно разом з нами адвокували статті про наукові ліцеї в нових законах -- Юрій Кращенко, Юлія Овчинникова, Сергій Терепищий, Марина Хмара.

Синергія і кластери – слова, які вперше часто того дня звучали у парламенті, Ще я відчула, що є розуміння, що це стратегія держави.

І про те, що не встигла сказати з парламентської трибуни за 3 хвилини виступу. Не можна закривати фізико-математичні ліцеї. Минулого року закрито Смілянський природно-математичний ліцей, київський фізико-математичний ліцей №142 під загрозою закриття. Приміщення і земля – те, що цікавить тих, хто тепер має вже більші повноваження – місцеву владу. Великі ризики має Державний навчальний заклад «Дитяча інженерна академія» (ДІА), який має 6,7 га землі в Києві. Він створювався як загальнонаціональний проект, плекання юних інноваторів з молодшого віку з різних регіонів, у тому числі для діток-сиріт. Це державний заклад (увага! підпорядкування МОН, а не комунальне!) передбачає співробітництво з мережею університетів, науково-дослідних структур, бізнес-інституцій, NGO. Чому ДІА має перетворитися на структурний підрозділ лише одного університету – КПІ ім. І. Сікорського??? Навіть такого поважного вишу. Як відомо, до складу КПІ вже входить два ліцеї. Крім того, жоден викладач або стартапер з КПІ не прийшов до школярів-переможців конкурсів з робототехніки. Після оголошення ідеї перетворення ДІА в структурний підрозділ КПІ прийшов землемір…

Тому я вірю, що 142-й ліцей буде працювати. Я вірю, що педколектив Смілянського природно-математичного ліцею переформатує освітній простір Черкащини. ДІА нададуть можливість реалізувати візію, з якою було створено цей заклад. І я щиро вірю в те, що Україна буде стартап-нацією!

Ірина Жданова Ірина Жданова , Генеральний директор ГО «Фонд «Відкрита політика», учасниця 42 сесії Міжурядової групи експертів IPCC, кандидат історичних наук
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter