Економічні виклики
Нинішні умови розвитку країни хоч і кращі у порівнянні з минулорічними, але тим не менше все ще існує ряд негативних факторів, які тиснуть на стабільність гривні.
По-перше, відчувається значний інфляційний тиск. Хоч НБУ і констатує, що він забезпечений зростанням споживчого попиту, але слід відмітити надмірну монополізацію українських ринків. Підвищення цін на товари і послуги в регіонах України відбувається не ринковими методами і без доцільного економічного обґрунтування. У першу чергу це стосується підприємств та організацій енергетичного, паливного, комунального та транспортного сектору.
По-друге, такі фактори як торгівельні війни та турбулентність на зовнішніх ринках, політика уряду США щодо посилення долару, жорстка монетарна політика та підвищення процентних ставок розвинутих країн, що призвела до та відтоку капіталу з країн, що розвиваються, і до зниження інтересів інвесторів до таких країн також є несприятливими для української гривні.
Останнім, але не менш значним фактором впливу є відносини з МВФ. Незважаючи на зроблені кроки у напрямку виконання вимог меморандуму, у т.ч. числі і завдяки політиці НБУ, залишається ряд невирішених питань. Звісно, необхідно розуміти, що $1 млрд не врятує українську економіку, але в умовах нашої сьогоднішньої про-європейської парадигми розвитку, значно додасть упевненості нашим західним партнерам.
Незважаючи на вище перелічені фактори, НБУ вдалося втримати курс української гривні, і навіть добитися нещодавнього його укріплення. В чому ж секрет такого успіху?
Що було зроблено?
З основного, що можна виокремити за останні півроку діяльності НБУ, це заходи спрямовані на:
• Підтримку інфляційної стабільності та особливості розрахунку валютного курсу. Зокрема була поступово підвищена облікова ставка до 17,5% річних і переглянута методика розрахунку офіційного курсу гривні до долара США та час його оприлюднення.
• Розширення можливостей розвитку економіки завдяки підтримці проектів по відновленню кредитування, закону "Про валюту і валютні операції", дозволу місцевим органам влади розміщувати облігації на фондовій біржі.
• Спрощення проведення деяких операцій та збільшення прозорості банківської системи як такої завдяки новим вимогам до організації системи управління ризиками в банках, оприлюдненню даних про складові та достатність капіталу банків, вдосконаленню порядку видачі та використання індивідуальних валютних ліцензій тощо.
Частково ця діяльність перекликається із презентованою Стратегією Національного банку України. Хоч вона і носить дещо декларативний характер, але краще прагнути досягти якісь цілі (хоч деякі відверто недосяжні), чим нічого не мати за мету.
Відносний успіх політики НБУ підтверджується обсягом міжнародних резервів ($17,7 млрд за підсумками липня 2018 року), уповільненням споживчої інфляції (до 8,9% у річному вимірі) та стабільністю гривні. Додатково, згідно інформації від НБУ, нині банківський сектор став і залишається прибутковим, продовжується активне кредитування населення, ділові очікування бізнесу сягнули найвищого рівня з середини 2011 року.
Виходить, відбулися і значні законодавчі зміни, і розширилися можливості для економіки, і жорсткішою стала монетарна політика. Але при цьому, гривня ніяк «інфляційно» не постраждала. Чому? Тому що НБУ вдалося уміло дотримуватися принципу "Працює? Не чіпай!". Навіть за значних законодавчих змін, різного роду пресингу, їм вдалося захистити економічні інтереси країни і дотримуватися певної традиційності при прийнятті рішень.
Наприклад, навіть після прийняття закону "Про валюту і валютні операції", який мав похитнути курс гривні, НБУ вчасно подовжив вимогу до обов’язкового продажу надходжень валюти у розмірі 50%. Також позитивним є його відносно виважена політика щодо російських банків в Україні, що дозволила запобігти фінансовій паніці. Традиційною залишилась і політика підтримки національного курсу гривні.
Така стабільність і прогнозованість рішень НБУ позитивно вплинула на очікування основних гравців ринку, що мало результатом відносне укріплення курсу гривні та зростання перспектив отримання наступного траншу МВФ.
На що звернути увагу
Основною функцією Національного банку України є забезпечення стабільності грошової одиниці України. Але необхідно розуміти що її стабільність залежить від багатьох факторів, в тому числі і від злагодженої співпраці її основних законодавчих, виконавчих і судових органів. На жаль, на фоні передвиборчої турбулентності, напруженості відносин з РФ та інших факторів, у майбутньому незалежність рішень НБУ та його репутація може стати під питанням. Ризики для НБУ будуть також збільшуватися і ближче до платежів по зовнішніх боргах.
За наявною інформацією всередині МВФ вже прийнято “політичне рішення” підтримати виділення Україні наступного траншу до кінця осені. Компроміс щодо підвищення газових тарифів, запропонований урядом, є прийнятним для Фонду, питання збалансованості бюджету є завжди відносним – що таке незбалансований і яким має бути збалансований бюджет. Поза формальними питаннями на порідку денному відносин з МВФ є ще й інші, які не вписують у Меморандум. Цього разу це прийняття нового закону про вибори, але навіть якщо українська влада і не піде на цей революційний крок, кредитні кошти МВФ, а за ними – і ЄС будуть виділені. Оскільки дозволити на радість Росії падіння гривні і внутрішньополітичні катаклізми напередодні виборів в Україні у Вашингтоні не планують – навіть якщо нинішня влада в Києві далека від іміджу реформаторів-антикорупціонерів, який би хотіли бачити за океном.
Тому обмінний курс гривні, який зараз турбує українців, утримається до кінця року в розумних межах – 28 чи навіть 29 гривень за долар. Якщо звичайно, не трапиться сюрпризів...
Варто відмітити, що нині частково страждає соціальна спрямованість рішень НБУ. В цьому аспекті згадаємо вимушене нещодавнє скасування реєстрації платіжних систем "WebMoney.UA" та "TYME" (коли користувачі систем не мали змоги вивести свої кошти), і відсутністю інших альтернатив платіжних систем, зокрема таких як Paypal.
Тим не менше, здається, що на даному етапі відносна політика невтручання є найкращим виходом з ситуації. Подальша ж стабільність гривні навряд чи буде здатна «керуватися» лише обліковою ставкою, впровадження закону "Про валюту і валютні операції" також набиратиме обертів та й зовнішні виплати збільшуватимуться разом з напругою на зовнішніх товарних та фінансових ринках. Тут вже «традиційність» рішень малоймовірно допоможе і у майбутньому НБУ доцільно буде переглянути свій поки що успішний підхід "Працює? Не чіпай!".
.