Енергоефективність – це, в першу чергу, ресурс, доступний кожному. Україна має значний потенціал енергозбереження, основна частина якого зосереджена в житловому секторі (34%). Щоби підвищити глобальну енергоефективність країни, як не дивно, необхідно почати з малого – ефективно використовувати енергетичні ресурси. Євросоюз за останні десять років скоротив кінцеве споживання енергії для житла аж на 15%. І значною складовою такого успіху, за інформацією Єврокомісії, стала сертифікація енергетичних характеристик будівель та обліку споживання енергоресурсів. Між тим, в Україні з 2002 року чи не в кожному скликанні Верховної Ради реєструвалися законопроекти, пов’язані із обліком комунальних послуг, але жодного з них не було ухвалено. Поки ми проводили круглі столи з енергоефективності і роками відкладали розгляд та прийняття документів у цій сфері, країни ЄС суттєво підвищили енергоефективність житлового сектора та продовжують знижувати кінцеве споживання енергії.
І ось, нарешті, 22 червня Верховна Рада ухвалила в цілому поданий тридцятьма двома народними депутатами проект закону “Про комерційний облік комунальних послуг”. Це закон повинен забезпечити контроль споживання, тобто і енергозбереження; захистити споживачів, які отримуватимуть детальну інформацію про своє споживання та, відповідно, зможуть платити лише за використані ресурси; не дати можливості операторам мереж перекладати свої витрати на споживачів. Окрім цього, прийняття такого законопроекту – це виконання наших міжнародних зобов’язань – імплементація Директиви ЄС з енергоефективності (2012/27EU).
Кожна гривня, інвестована в енергоефективність, – мінус чотири у платіжці
Чому комунальні послуги мають піддаватися обов’язковому обліку? Головний принцип реформи енергоефективності та житлово-комунального господарства, закладений у цей закон – це право споживачів сплачувати тільки за дійсно спожиту енергію та воду. Неможливо економити те, що не обліковується, тому забезпечення комерційного обліку у сфері комунальних послуг – це передумова енергоефективності.
Відбулося! Парламент України від політичних дебатів та дискусій про високі тарифи, перейшов до запровадження практики, де ключовим фактором буде саме комерційний облік енергетичних ресурсів – як це відбувається у всіх цивілізованих країнах. Як тільки відчуємо, що кожен зекономлений кубічний метр газу, або калорія тепла, перетворюється на гривню у кишені, ефективне споживання енергетичних ресурсів стане економічно вигідним. Це заохотить багатьох із нас інвестувати кошти та використовувати державні механізми, які вже існують в Україні, для енергомодернізації своїх домівок.
Без впровадження обліку споживання ресурсів ми залишаємося заручниками тарифної політики монополістів, адже позбавлені можливості вплинути на розмір платежів за отримані комунальні послуги. Саме тому моніторинг споживання енергії – це перший ефективний крок на шляху до енергозбереження і початок реформ в житлово-комунальному господарстві.
Клас енергоефективності має впливати на привабливість житла
Будівлям, в цілому, відводиться 40% світового споживання енергії. З цієї причини варто не лише підвищити енергоефективність уже побудованих споруд, але й розпочати розробку інноваційного підходу при будівництві нових. Світові інвестиції в енергоефективність за 2015 рік склали 221 млрд дол. США, з яких 118 млрд дол. - це інвестиції саме в енергоефективність будівель. Закон “Про енергетичну ефективність будівель” залучить до роботи 1 135 енергоаудиторів, у той час, як загальний потенціал робочих місць в економіці, за умови проведення термомодернізації бюджетних установ та багатоквартирних житлових будинків, складає майже 500 000 робочих місць.
Відповідно до положень ухваленого проекту “Про енергетичну ефективність будівель” (№4941-д), нарешті, енергетична ефективність житла отримає належну актуальність. Ми почнемо більше цінувати житло, яке, маючи належний рівень комфорту та затишку, вимагатиме менше коштів на своє енергетичне забезпечення. Окрім інших характеристик, для житла має стати актуальним і його енергетична ефективність. До слова, в Україні енергоефективне житло вже ціниться вище, однак досі було відсутнє спеціальне законодавство в сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель. Різниця в ціні між квартирами з однаковими параметрами, але різним рівнем енергоефективності повертатиметься власникам у вигляді зекономлених на платіжках коштів. Проект Закону України “Про енергетичну ефективність будівель”(№4941-д) покликаний запровадити практику маркування енергоефективності житла, тобто таку необхідну сертифікацію енергетичної ефективності об’єктів будівництва та існуючих будівель для визначення фактичних її показників. Він також забезпечить розроблення рекомендацій щодо підвищення рівня енергоефективності з урахуванням місцевих кліматичних умов.
Важливо, що цим законопроектом передбачено механізми залучення коштів на впровадження енергоефективних заходів, наприклад - з Фонду енергоефективності.
Обидва законопроекти мають забезпечити повноцінне функціонування Фонду енергоефективності за законом, який нещодавно ухвалила Верховна Рада України.
Ухвалені Верховною Радою два ці закони – не просто на часі, вони - вкрай необхідні як для кожного українця, так і для економіки держави, в цілому.