Після спекотного дня настає не менш спекотний вечір. На камерній сцені Докера з’являється ВІА «Прострелы в спине», також відомі як Сергій Кузін і Компанія. Сергій Васильович весь у білому, на футболці – гітара і герб України, в руках – золотий Гібсон. Усміхається і розповідає фірмові жарти – так само важливі, як і музична частина концерту.
Здається, майже всі, хто сидів за столиками збігаються до сцени танцювати. Під «Любовь не попса» і «В мае» сидіти чи стояти просто неможливо, під них треба лише рухатись: це ж справжній чистий рок-н-рол.
«В водке – 40, в самогоне – 60» – десь так само піднімається і градус концерту. Тепло, гаряче, потім – зовсім спекотно.
Після хвилі драйву грають акустичний міні-сет. Він – як відчинене вікно літньої ночі – можна перевести подих і спокійно насолоджуватись цим красивим ліричним відступом.
Але ж не годиться надовго опускати градус. З новими силами зал відривається під «Жару» і «Stages» – запальний кавер на ZZ Top і, як на мене, це один з найкращих рімейків, які я чула. Енергійно. Круто. Позитивно.
І так мало. Коли тобі добре, завжди хочеться продовження. Публіка просить заспівати ще щось на біс. «Граємо «Жару», але за умови, що дівчата будуть танцювати на барній стійці» – таку от умову ставить Таршис. Довго припрошувати дівчат не треба: за якусь мить вони опиняються на барі, і я, власне, теж з ними. Такі танці – це таки весело. Справді гідне завершення чудового рок-концерту.