На початку моєї кар’єри юриста мене завжди вчили: якщо ти отримуєш не той результат, який повинен бути – значить на якомусь етапі механізм неправильно працює.
Аналогічний підхід пропоную застосувати і в даному випадку – розберемо процедури закупівлі від планування видатків до укладення договору за результатами процедури закупівлі.
Згідно положень бюджетного законодавства, всі розпорядники бюджетних коштів складають проекти кошторисів (основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень), а після затвердженого розпису бюджету – затверджують зазначені проекти.
До зазначених кошторисів включаються кошти на задоволення всіх потреб бюджетної установи від заробітної плати до закупівлі товарів, робіт, послуг.
Простими словами – бюджетна установа надає свою потребу у коштах на наступний рік, виходячи з фактичної потреби у закупівлі товарів, робіт та послуг, а також інших витрат, який викладається у проекті кошторису.
При визначенні обсягу коштів, необхідних для закупівлі товарів, робіт та послуг розпорядник коштів обчислює очікувану вартість таких товарів, робіт та послуг, враховуючи всі можливі ризики збільшення ціни в наступному році.
Після затвердження обсягів фінансування бюджетної установи, остання при необхідності коригує обсяги закупівель товарів, робіт чи послуг.
Згідно статті 4 ЗУ «Про публічні закупівлі», планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт, послуг, а заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель.
У річному плані повинна міститися така інформація:
- найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;
- назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);
- розмір бюджетного призначення та/або очікувана вартість предмета закупівлі;
- код економічної класифікації видатків бюджету (для бюджетних коштів);
- вид закупівлі та орієнтовний початок проведення
- додаткові опції, у разі застосування рамкової угоди.
В оголошенні на проведення процедури закупівлі Замовник також зобов’язаний зазначити очікувану вартість предмета закупівлі.
Що ж таке очікувана вартість предмету закупівлі – це розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів.
Тепер ми підійшли до самого цікавого питання – чому ж виникають численні претензії що вартість товару по закупівлі перевищує ринкову вартість товару?
Відповідь очевидна – замовники, оголошуючи закупівлю та визначаючи очікувану вартість закупівлі не здійснюють новий моніторинг ринку на предмет визначення ринкової вартості товару, а зазначають суму коштів, яка закладалася до кошторисів рік тому при формуванні потреб у коштах в поточному році та яка абсолютно не має жодного відношення до ринкової вартості продукції.
Тобто підставою для:
♣ додаткових втрат бюджету через невідповідність цінам на товари по результатам закупівлі – ринковим цінам,
♣ безлічі необгрунтованих (оскільки мета бізнесу це заробляння коштів, жодний нормативний акт не встановлює бізнесу обмеження у розмірі прибутку в публічних закупівлях) кримінальних проваджень за статтею 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем),
♣ залучення десятків тисяч держслужбовців, задіяних в процесах перевірок, розслідувань щодо вартості товарів у державних закупівлях,
♣ додаткових витрат на десятки чи сотні мільйонів гривень платників податків на зарплати співробітникам перевіряючих органів, відрядження, експертизи, папір тощо,
є банальна законодавча прогалина, яка полягає у тому, що законодавець упустив з виду один з надважливих етапів у закупівлях – визначення, безпосередньо перед оголошенням про проведення процедури закупівлі товару, очікуваної вартості предмета закупівлі виходячи з поточної ринкової вартості подібних товарів на ринку.
Ані Закон України «Про публічні закупівлі», ані Постанова КМ України від 12.10.2022 року №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених ЗУ «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», ані жодний інший нормативний документ в українському законодавстві взагалі не регулює дане питання.
Скептики зараз звичайно згадають статтю 19 Конституції України, яка зазначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та зазначать що оскільки діюче законодавство не надає особам замовника повноважень повторно визначати очікувану вартість предмета закупівлі, то підстав для цього немає.
Однак це не зовсім так, пункт 4 статті 4 ЗУ «Про публічні закупівлі» наголошує, що для планування закупівель та підготовки до проведення закупівель замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від суб’єктів господарювання, такі рекомендації та інформація можуть використовуватися замовником під час підготовки до проведення закупівлі, якщо вони не призводять до порушення принципів здійснення публічних закупівель та недискримінації учасників.
Таким чином, повноваження на перерахунок очікуваної вартості предмета закупівлі у посадових осіб замовника є, відсутній лише законодавчо встановлений обов’язок це здійснювати на етапі підготовки до проведення закупівлі.
Розроблення такого незначного, на перший погляд, механізму дозволить зекономити значні бюджетні кошти, що особливо важливо в умовах війни, зменшити видатки на контролюючі органи та покращити забезпечення як військовослужбовців, так і внутрішньопереміщених осіб за рахунок зекономлених коштів.