Постановою НКРЕКП від 03.03.2015 № 583 збільшено тариф на газ для населення до 3,6 грн та 7,19 грн за 1 м3.
Поряд з цим, нещирість та непрозорість представників інституцій, які мають відношення до питання тарифоутворення – як Уряду, профільних міністерств, НКРЕКП, так і НАК «Нафтогаз України» не дивує, а обурює.
Давайте коротко пригадаємо озвучені причини підняття тарифів: вони не відповідають ринковим, є економічно необґрунтованими, не покривають видатки монополіста, у наслідок чого з року в рік збільшується його дефіцит, який покривається за рахунок Державного бюджету України.
Логічно було б, озвучуючи такі меседжі, представити на розсуд громадськості повну картину газовидобувної та газопостачальної діяльності державного підприємства НАК «Нафтогаз України» з усіма дочірніми компаніями.
Що мається на увазі?
1. Якщо мова йде про високу вартість видобування, то поясніть: скільки воно насправді коштує?
2. Якщо йдеться про те, що газу національного видобутку не вистачає, поясніть та покажіть обсяги видобування національних державних добувних компаній.
3. Якщо ми говоримо про те, що газу не вистачає, потрібно зрозуміти, на підставі яких розрахунків зроблено такі висновки.
4. Якщо ці розрахунки робляться на підставі застарілих та завищених нормативів, їх необхідно змінити, привести у відповідність до актуальних кліматичних умов, змінених умов будівництва.
5. Актуалізація нормативів зумовить зменшення обсягів споживання.
6. Зменшення обсягів споживання дасть можливість говорити об’єктивно, чи вистачає газу національного видобутку для потреб населення, чи ні.
7. Лише реалізувавши вище зазначені пункти, розумно говорити та пояснювати населенню, на скільки потрібно піднімати тариф – тоді ця позиція буде обґрунтованою.
Опоненти можуть парирувати: «так усі ці дані давно відомі, їх же демонструють в красивих графічних матеріалах, саме від них відштовхувалися НКРЕКП і Уряд».
Насправді це не так.
І Уряд, і НКРЕКП, приймаючи рішення про підвищення тарифів, почали з кінця. Тобто, спочатку без жодних пояснень підняли тариф утричі, а лише на потім запланували вирішувати існуючі проблеми галузі.
Про це красномовно свідчить наступне.
25.03.15 розпорядженням Кабінету міністрів України №375-р затверджено План заходів щодо реформування газового сектору.
Ми лаконічно перерахуємо та проаналізуємо заплановані заходи, вказавши орієнтовні терміни їх виконання та відповідальних.
Видобуток природного газу в частині, що стосується державних підприємств:
— пунктом 15 зазначеного плану доручено Міністерству енергетики та вугільної промисловості, НКРЕКП, НАК «Нафтогазу України» протягом квітня-вересня 2015 року подати на розгляд НКРЕКП та Кабінету міністрів України відомості про структуру собівартості видобутку природного газу дочірніх підприємств НАК «Нафтогаз України» за результатами перевірок довгострокових інвестиційних програм таких підприємств авторитетними міжнародними компаніями.
Що мається на увазі?
Міжнародна компанія має перевірити інвестпрограми таких видобувних підприємств, як «Укрнафта», «Украгазвидобування», зробити висновки за ними та вивести собівартість природного газу, що видобувається цими компаніями. При цьому будуть проаналізовані всі реальні та завищені витрати, які до неї включаються.
На сьогодні висновок про реальну собівартість газу національного видобутку не знають ні КМУ, ні НКРЕКП, а всі їх повідомлення є повітрям.
Далі…
На липень 2015 – липень 2016 року Міністерству енергетики та вугільної промисловості доручено забезпечити проведення технічного аудиту на кожному етапі обліку природного газу (під час видобування, транспортування, розподілу, споживання) за участі авторитетної міжнародної компанії.
Це дасть можливість контролювати якість і повноту обліку, допоможе установити обсяг втрат природного газу в процесі переміщення.
У квітні 2015 року Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України; соціальної політики; енергетики та вугільної промисловості повинні переглянути норми споживання природного газу для населення, яке споживається без лічильника, з метою приведення їх у відповідність фактичним обсягам споживання.
На січень 2016 року — січень 2017 року заплановано проведення порівняльного аналізу операційних витрат газорозподільних підприємств задля оцінки ефективності їх господарської діяльності.
Чому в кожному пункті зазначається міжнародна компанія? Дуже просто, бо всі ці дії сьогодні роблять структурні підрозділи самої НАК «Нафтогаз України», і, швидше за все, дані, які вони публікують та відображають, є фікцією, якій не довіряють міжнародні фінансові інститути, які сьогодні кредитують Україну, зокрема МВФ.
Те, що стосується інтересів населення:
1. Розроблення та подання Кабінету Міністрів для подальшого внесення на розгляд ВР України проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», в частині завершення до 1 квітня 2017 року встановлення лічильників природного газу для населення, фінансування зазначених заходів за рахунок складової в тарифі на послуги з розподілу природного газу та запровадження фінансових санкцій (штрафів) за порушення встановлених строків до газорозподільчих компаній.
2. Аналогічних змін до законодавства в частині забезпечення приладами обліку теплової енергії
Строки виконання: квітень–червень 2015 року
Відповідальні: по п.1 — НКРЕКП; по п.2 — Міністерство регіонального розвитку.
А тепер щодо газової галузі: фактично, основним пріоритетом Уряду визначено розвиток ПРИВАТНОГО видобутку, а не видобуток державних підприємств:
— протягом травня – червня 2015 року (п. 5) Міністерство фінансів України спільно з Міністерством енергетики та вугільної промисловості повинні напрацювати зміни до Податкового кодексу, які мають почати працювати з січня 2016 року, запровадивши таку модель оподаткування, яка стимулюватиме розвиток вітчизняного видобутку, зменшить залежність від імпорту;
— протягом липня 2015 – квітня 2016 року (п. 11) заплановано проведення комплексного аудиту приватних та державних надрокористувачів нафтогазоносних надр із питань дотримання вимог законодавства про надра, зокрема виконання угод про умови користування.
За результатами, протягом квітня 2016 – квітня 2017 року необхідно вирішити питання про анулювання ліцензій тим надрокористувачам, які не виконують програм робіт.
Із подальшою реалізацією на відкритих аукціонах їх спеціальних дозволів (п. 12,13).
Крім цього, на підтвердження тези про розвиток приватної добувної діяльності свідчать положення п. 16,17, відповідно до яких НАК «Нафтогаз України», Міністерству енергетики та вугільної промисловості доручено розробити та затвердити програму ДОБРОВІЛЬНОЇ ПОСТУПОВОЇ ВІДМОВИ не менше, ніж від 5 % загальної кількості спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами, виданих ПІДПРИЄМСТВАМ, ЧАСТКА ДЕРЖАВИ В СТАТУТНОМУ КАПІТАЛІ ЯКИХ СТАНОВИТЬ БІЛЬШЕ 50% (за умови, що на цих ділянках не в повному обсязі виконується програма робіт). Із подальшою реалізацією через публічні аукціони.
Тобто, державні підприємства відмовляються, комерційні структури, інвестори купують поклади та готові родовища, добувають наші надра та продають нам за комерційною ціною. ЧУДОВО! Рецепт, який замість того, щоб стимулювати видобуток держпідприємствами та забезпечення населення газом за меншим тарифом, призведе до зменшення обсягу національного державного видобутку та збільшення тарифу.
З усього викладеного вище можемо зробити висновок, що проблеми газової галузі в Україні не обмежуються виключно дешевими тарифами для населення, думку про яку нам намагаються укорінити в голові.
Насправді їх дуже багато у внутрішній структурі НАК «Нафтогаз України» та на рівні Уряду, нормативно-правових актів.
Однак долати ці проблеми чи розбиратися з ними урядовці не поспішають, відтерміновуючи їх на дворічний період. Звісно, складніше всього вирішення проблеми та її коріння шукати в собі. Значно простіше перекласти її на плечі населення. З простих і зрозумілих причин: «Нікуди не дінуться, однаково заплатять».
Насправді ж усе мало бути за схемою (щиро віримо, що так і буде): «спочатку наведіть лад у внутрішній структурі підприємства, приведіть в порядок всі показники, дайте обґрунтування ціни».
Як може бути так, що ми, народ України, маємо поклади газу, а платимо за ціною імпорту? Для кого тоді диверсифікація постачання газу?
Чи політика держави полягає в тому, що нехай його видобувають комерційні структури, продають комерційним підприємствам за тарифами, які відповідають вартості імпорту, та отримують надприбутки. Не зовсім справедливо.
*ГО «Публічний аудит» разом з ВГО «Спілка власників житла України» заснували громадський рух «Тарифна мобілізація», який об’єднує однодумців з усіє країни у спільному прагненні відстояти права користувачів житлово-комунальних послуг, якщо Ви поділяєте наші думки, приєднуйтесь в соціальних мережах Facebook та ВКонтакте, Twitter