Публікації автора
-
Той, хто може завершити війну поразкою ворога, завершує її, а не шантажує світ.
-
Вони поставили все на те, що в нас упаде фронт, бо скінчиться піхота. Ми — що вони впадуть, коли (не якщо) обвалиться економіка.
-
Війну настав час закінчувати, але те, що пропонують зараз американці — це запрошення до третьої кампанії в строк до 3-5 років.
-
Рік тому ми лише приймали ворожі страйки, а цього року працюємо вглиб РФ.
-
Зараз тривають гойдалки: чи знайдемо ми сили побудувати периметр навколо лінії постачання, зачистити квартали й утримати кишеню, чи противник наростить прорив, посилить тиск — і треба буде
виходити.
-
Важка війна триває, і потрібно бути готовим до того, що до реальних переговорів про ЛБЗ треба дожити. І що вони зовсім не означатимуть припинення війни тут і зараз.
-
Минулого року ми могли тільки приймати по енергетиці, а тепер зможемо відвантажувати.
-
Удари Сил оборони України по цілях в окупованому Криму є прикладом вдалої стратегії ізоляції ТВД. Коли на вході був “непотоплюваний авіаносець, що загрожує НАТО”, а на виході стала бездонна бочка
для висмоктування ресурсів.
-
Радіючи ураженням ректифікаційних колон і пожежам на НПЗ, головне не створювати собі ілюзій на
тлі приємної картинки.
-
Загалом Москва далі грає роль східноєвропейської КНДР, змушуючи ЄС вкладати гроші в оборону і ВПК, а сусідні з РФ країни максимально уникати конфлікту.
-
Москва хотіла розгромити нас, роззброїти і змусити капітулювати, але поки що так само далека від цього, як у 2022 році.
-
Триває стратегічний глибокий повітряний наступ на Крим — після ударів по Кримському мосту, паромній переправі та знищення як мінімум семи поїздів півострів потерпає від серйозних перебоїв з
дизелем і бензином.
-
Ми не завалимо цього мамонта ударами дальніх дронів, але ми можемо змусити Росію стікати, як кров'ю, золотовалютними резервами, пришвидшуючи і масштабуючи економічні проблеми.
-
Сили оборони посилюватимуть вогневе ураження ключових цілей.
-
Нас розглядають як партнера, здатного виробляти хімію, гартувати гільзи, лити чавун, випускати гексоген і мобілізаційну вибухівку.
-
У секторі тривають важкі бої, у противника там добре підготовлені пілоти, багато нарядів артилерії та перевага в людях. Тому все тільки починається.
-
Наше завдання — штовхати ворога у спину й не давати штовхати у спину нас. Удар по Приморсько-Ахтарську — добрий приклад такої стратегії.
-
Тривають атаки на інфраструктуру російської залізниці на півдні РФ — тягові підстанції, склади, зберігання палива для тепловозів, ремонтні вузли для рухомого складу.
-
Нова адміністрація США, схоже, зробила той самий висновок, що й стара: успіхи РФ в Україні дестабілізують Європу й суперечать національним інтересам США.
-
Події прискорюватимуться — очевидно, що жодні прориви ДРГ до Покровська не призведуть цього літа до падіння фронту. А це означає або мобілізацію у РФ і сповзання у величезне чучхе, або відповзання
і прийняття реальності.
-
Коли ми зможемо завдавати по заводу удару не 30 дронами, а 30 «нептунами» й балістикою — ось тоді буде той ефект, який нам потрібен.
-
Ніхто, крім Вашингтона, не може забезпечити нам декілька сотень перехоплювачів балістики. І з огляду на можливу конфронтацію з Пекіном США потрібно нарощувати виробництво ракет.
-
Зараз Сили оборони цілком можуть кинути на супротивника, що наступає, 80–100 керованих бомб на добу.
-
Потрібно переключити мобільні групи на зенітні дрони, модернізувати малу зенітну артилерію балістичними обчислювачами, нічними каналами, зшити це все в єдину мережу. Час для цього ще є.
-
Нам вкотре викручують руки. У розпал літньої кампанії зупинка узгодженої допомоги Україні має саме такий вигляд.