Публікації автора
-
Багато чого в Україні відбувається в тіні, але скоро стане для ворога неприємною реальністю.
-
Мирного плану Трамп станом на сьогодні не має — він мав план виграти вибори, обіцяючи, що американські платники податків перестануть платити за проблему на іншому кінці світу. Що буде робити далі Трамп — наразі невідомо.
-
Вашингтон вкладатиметься у виробництво далекобійного озброєння для Києва.
-
Важливо розуміти, над чим працюють американські виробники, оскільки Україна критично залежить від американських технологій у сфері ППО/ПРО.
-
Чому Захід не поставить нам сотні штук своїх танків?
-
Непальці чи корейці на фронті не матимуть жодного значення, лише коли Україна всім суспільством працюватиме на перемогу.
-
Противник продовжує наступ попри те, що його темпи впали. За Покровськом уже Павлоград, а далі — Дніпро. Нам треба мобілізуватися максимально, це критичний момент війни.
-
Арсенали вибухатимуть, переробка й перевалка нафти горітимуть, іранська й північнокорейська допомога злітатимуть у повітря. А вже падіння виробництва нафтопродуктів і втрата чотирьох арсеналів впливатимуть на хід бойових дій на землі.
-
Російські нафтобази, перевалка й переробка горітимуть далі.
-
У нас трохи викривлене уявлення, як Захід реагує на загрозу Москви. Більшість жителів України вважають, що недостатньо і що Білорусь збиває більше «шахедів», ніж НАТО. Але НАТО та ЄС працюють над стримуванням на повну.
-
Ізраїль широко вдарив по іранських проксі в регіоні й розпочав наземну операцію в Лівані проти «Хезболли». У відповідь Іран завдав масованого ракетного удару по території Ізраїлю. Що все це означає для України?
-
За допомогою США ми посилюємо протиракетну оборону, збільшуємо запаси ракет як мінімум до кінця 2025 року до ПРО та паліативних батарей, отримуємо додаткову ескадрилью пілотів. Ну і “довгу руку” для оперативних завдань.
-
Стан ядерного щита РФ — найбільша інтрига, пов'язана з кремлівським режимом. Радянська спадщина неабияк підгнила і навряд чи доживе до 2030 року.
-
Стокгольм готовий працювати над самою можливістю зберегти винищувачі для України. Це гарний знак, що наші потреби у фокусі уваги.
-
Знищення найбільшого стратегічного складу, штучні дорогі ОТРК і зенітні ракети, ляпас кремлівському режиму з їхніми історіями про “переживе ядерний удар” — нехай спершу переживе приліт шести “Лютих” та “Бобрів”.
-
Або НАТО плюс ще бажано регіональний союз, або відстрочена капітуляція під голосіння про права людини й деескалацію, щоб дати час ЄС і США підготуватися до нової Холодної війни. Третього, на жаль, не дано.
-
Нам необхідно розосередитися так, щоб вартість однієї цілі наближалася до вартості ракет, які її атакують. Потрібно розчинитися на території величезної країни, а не бігати коробками до їдальні.
-
Ворога доведеться зупинити. І дуже дорогою ціною. Росіянам потрібен максимум перед зимою — іде війна за волю до перемоги, за ініціативу.
-
Росіяни перекинули резерви із зони боїв в Україні — 810 бригаду з-під Херсона, “Пятнашку” з-під Бахмута, 155 бригаду морської піхоти з Вовчанська, 488 моторизований полк з-під Кремінної. Майже з усіх операційних зон.
-
Сотні полонених і вбитих, покинута техніка, кілька знищених «вертушок» і батальйон танків. Хороша заявка на те, що втрату умовних двох районних центрів росіяни вихаркуватимуть ще дуже довго.
-
Навіть у наших важких умовах ми знищуємо літаки супротивника і пускаємо кров їхнім пілотам.
-
Україну чекає декілька років дуже важкої та кропіткої праці і багато витрат, щоб все це перетворилося на флот, здатний до операційної спроможності. Але іншого шляху в нас немає. Але іншого шляху в нас немає.
-
Пройшов четвертий поспіль удар по порту Кавказ — крім трьох поромів уражені обидва термінали, що перевалюють нафтопродукти та скраплений газ.
-
Росіяни, очевидно, не встигають прикрити ППО навіть основні об'єкти — немає навчених людей, техніки, засобів доставки, виник дефіцит ракет.
-
Партнери шукають можливості наситити Сили оборони авіацією.