Ми не ставимо завдань фізично позбавити росіян палива чи б/к, це неможливо. Ми підштовхуємо їх у точку, де накоплені проблеми та внутрішні конфлікти спричинять колапс системи. У Росії це буває
швидко.
Ми не кошмаримо цивільних, ми відключаємо логістику від розетки. 400 тисяч росіян без світла — це побічний ефект. Так, приємний, але побічний. Головне — це десятки ешелонів, які нікуди не
їдуть.
Відсутність білих списків Starlink упродовж двох років — це свідомий вибір SpaceX й ігнорування наглядових органів США. Це системний провал контролю, який коштував нам чимало життів.
Ми маємо справу з двостороннім процесом вибивання енергетичного та промислового фундаменту, де кожна сторона намагається знайти критичну точку зламу супротивника.
Ми знову повернулися в точку, де право сили вирішує кордони, а ядерна зброя стає пістолетом біля скроні сусіда. Жити в такому світі буде незатишно: прильоти балістики, удари з авіаносців по
нафтових державах і окупація островів заради баз…
Приблизно 1200 росіян заплатили або заплатять за фантазії старого маразматика своїми життями, ще кілька тисяч стали каліками або вийшли з ладу на місяці.
Участь у програмах Європи, виділення коштів на закупівлю французької авіації та викруткове складання на території України — це гарний вибір, який тісніше пов’яже Європейський Союз з Україною та
вирішить проблеми обох сторін.
Скоріш рано, аніж пізно накопичені внутрішні проблеми спричинять сходження лавини й падіння башти з кісточок доміно. Наше завдання — сильніше штовхати їх у спину.
Зараз тривають гойдалки: чи знайдемо ми сили побудувати периметр навколо лінії постачання, зачистити квартали й утримати кишеню, чи противник наростить прорив, посилить тиск — і треба буде
виходити.
Важка війна триває, і потрібно бути готовим до того, що до реальних переговорів про ЛБЗ треба дожити. І що вони зовсім не означатимуть припинення війни тут і зараз.
Удари Сил оборони України по цілях в окупованому Криму є прикладом вдалої стратегії ізоляції ТВД. Коли на вході був “непотоплюваний авіаносець, що загрожує НАТО”, а на виході стала бездонна бочка
для висмоктування ресурсів.
Загалом Москва далі грає роль східноєвропейської КНДР, змушуючи ЄС вкладати гроші в оборону і ВПК, а сусідні з РФ країни максимально уникати конфлікту.