Нижня палата польського парламенту вчора ввечері схвалила два законопроєкти, спрямовані на пом’якшення жорстких обмежень щодо абортів у країні.
Про це повідомляє Politico.
Зміни передбачають скасування кримінальної відповідальності за допомогу жінці в проведенні аборту, а також відновлюють законність переривання вагітності у випадках тяжких вад розвитку плода.
Таким чином, усувається один із ключових елементів чинної в Польщі майже повної заборони абортів.
Зазначається, що це стало важливим досягненням для коаліції прем’єр-міністра Дональда Туска – майже через три роки після її приходу до влади, коли вона обіцяла відновити репродуктивні права.
Утім, жоден із законопроєктів не передбачає можливості зробити аборт за бажанням жінки на терміні до 12 тижнів вагітності – як це обіцяла “Громадянська коаліція” Туска під час виборчої кампанії 2023 року. До складу цієї коаліції, що об’єднує кілька політичних сил, входить чимало консерваторів, і в ній немає згоди щодо настільки масштабної лібералізації.
Обидва законопроєкти тепер переходять із нижньої палати Сейму до Сенату, де їх, ймовірно, ухвалять, проте їхня подальша доля залишається невизначеною. Президент Кароль Навроцький, союзник націоналістичної партії “Право і справедливість” (PiS), ще до свого обрання у 2025 році заявив, що не підписуватиме закони, які пом’якшують правила щодо абортів.
Що було раніше
У Польщі дозволено переривання вагітності, якщо вона загрожує здоров’ю чи життю жінки або стала наслідком злочину, зокрема зґвалтування чи інцесту.
У жовтні 2020 року Конституційний трибунал, у якому переважали судді, призначені за часів уряду партії “Право і справедливість”, скасував підставу для аборту у випадках тяжких вад розвитку плода. Один із законопроєктів, ухвалених вчора, має на меті відновити цю підставу.
Це рішення, що набуло чинності в січні 2021 року, спровокувало масштабні вуличні протести й завдало тривалого удару по рейтингах PiS, що зрештою сприяло втраті партією влади на виборах 2023 року.
Скасування цих обмежень стало одним із ключових питань для проєвропейського табору Дональда Туска напередодні виборів у жовтні 2023 року. Однак коаліційна угода з більш консервативними політичними силами – Польською селянською партією (PSL) та рухом “Польща 2050” – завадила цьому.