Із грудня 2025 року в Росії набрала чинності стаття 13.53 КоАП РФ, яка передбачає адміністративну відповідальність за пошук "завідомо екстремістського контенту".
Як повідомляє Служба зовнішньої розвідки України, підставою для складання протоколу тепер може стати сам факт запиту в браузері.
На практиці нові норми супроводжуються масовими перевірками мобільних телефонів. Під час перевірки документів поліція вимагає розблокувати пристрій та переглядає галерею, месенджери й історію браузера.
Якщо раніше такі дії були поширені переважно на кордоні, нині їх фіксують і в громадських місцях, зокрема в метро.
Пошук, підписка або навіть перегляд матеріалів можуть бути витлумачені як "інтерес до екстремізму" чи "розповсюдження екстремістських матеріалів".
Виявлений "підозрілий контент" використовують як підставу для відкриття адміністративної або кримінальної справи, а також як інструмент тиску.
Формальні межі таких перевірок залишаються нечіткими. Спроби заперечити дії правоохоронців можуть завершитися застосуванням сили або новими звинуваченнями. За умов, коли донос часто має більшу вагу за докази, цього достатньо для початку провадження.
За даними української розвідки, з 2010 року російські силові структури відкрили понад 30 тисяч кримінальних і адміністративних справ за публікації, репости та "лайки" в соцмережах. Майже 80% адміністративних і 46% кримінальних проваджень припадає на соцмережу ВКонтакте. Ще близько чверті кримінальних справ стосуються повідомлень у Telegram.
Найчастіше йдеться про звинувачення за статтями про "екстремізм" (ст. 280, 282 КК рф), "дискредитацію армії" (ст. 20.3.3 КоАП рф і 280.3 КК рф) та "фейки" про армію (ст. 207.3 КК рф).
За інформацією СЗРУ, приводом для переслідування може бути репост, збережена картинка, мем або навіть «лайк». Справи відкривають як за нещодавні дії, так і за публікації багаторічної давності, включно з уже видаленими дописами.
Нерідко провадження розпочинаються не з моніторингу, а з доносів – від колег, сусідів чи знайомих, які надають скриншоти приватних переписок. У деяких випадках причиною стають особисті конфлікти, а обвинувачення будується за принципом "слово проти слова".
Навіть без публічних заяв людину можуть звинуватити в участі в "екстремістському співтоваристві". Підписка на "небажаний" канал, участь у закритому чаті або пересилання повідомлення вже може стати підставою для притягнення до відповідальності.