Невидимий співрозмовник Мерца
Американські претензії до Європи давно перестали бути «слоном», здатним когось здивувати. Радше це фоновий шум, до якого Захід змушений звикати й шукати можливості, як цей шум бодай «приглушити».
Свої пріоритети президент США Дональд Трамп окреслив раніше, в тому числі – під час економічного форуму в Давосі. Найбільшим шоком, звісно, стали американські претензії на Гренландію. Саме цей контекст читався між рядків під час вступної промови канцлера ФРН Фрідріха Мерца, який наголосив, що «Данія може абсолютно покладатися на європейську солідарність і щодо цього не може бути жодних умов».
Мерц багато говорив і про інше – про обмеження ролі Німеччини у формуванні глобального порядку денного.«Ніколи знову – це урок, який ми винесли з історії. Глобальна політика – не наша опція», – заявив канцлер.
Загалом промова очільника німецького уряду більше нагадувала виправдання. Політик нагадав, що Німеччина навіть змінила Конституцію, аби збільшити оборонні витрати; що країна інвестує у стримування; що погодилася розмістити військові сили в країнах Балтії.
«Ми, європейці, робимо свою частину роботи», – підсумував він.
Це прозвучало як репліка, адресована Сполученим Штатам, чиє чинне керівництво, з одного боку, дедалі наполегливіше вимагає від Європи більшої фінансової та політичної залученості у сферу безпеки, а з іншого протидіє глибшій участі європейців у світових політичних процесах, зокрема в питаннях війни й миру, пов’язаних із російською агресією проти України.
У пошуках ідеального лідера
«Європа не бере участі в переговорах щодо припинення російської агресії з двох причин. По-перше, росіяни не хочуть бачити європейців за столом переговорів. По-друге, на цей момент цього не хоче й Дональд Трамп. Тобто Європу фактично виключили з процесу обидві сторони – і американська, і російська», – зазначила американська журналістка Енн Епплбом в інтерв’ю LB.ua (Розмову з нею читайте у понеділок).
Подібну оцінку поділяють і співрозмовники в українській делегації. Джерело в оточенні президента Володимира Зеленського розповіло, що в команді глави держави давно дійшли висновку, що Росія і Сполучені Штати сьогодні «природні союзники».
«Європа, можливо, і хотіла б активніше долучатися до переговорів щодо України, але їй цього не дозволяють – ані росіяни, ані американці. Франція намагається бути активною, Німеччина, навпаки, уникає. Водночас те, як це роблять наші французькі партнери, нам не підходить», – пояснив співрозмовник LB.ua, маючи на увазі, зокрема, візит головного дипломатичного радника президента Франції Еммануеля Бонна до Москви.
Водночас у Києві розуміють, що Україна потребує більшої європейської залученості, тоді, як сама Європа – ідейного й натхненного лідера, який би користувався авторитетом всіх країн-членів.
«Стубб (президент Фінляндії, – LB.ua) був би ідеальним кандидатом. Він дружить із Трампом, він прийнятний для європейців і водночас підходить нам», – додав представник української делегації, вказуючи на президента Фінляндії як на потенційного політичного лідера Європи в нинішній кризовій конфігурації.
Риторика президента України під час двосторонньої зустрічі зі Стуббом це лише підтвердила.
«Я вдячний вам за ваші персональні зусилля з президентом Трампом. Не зупиняйтеся», – сказав Володимир Зеленський.
України стало менше — але є нюанс
Загалом увага до України цього року дещо знизилася — і не лише тому, що й президент України не виступав із вступним словом. Публічний простір біля площі неподалік від Bayerischer Hof, де відбувається конференція, цього разу окупували прихильники вільного Ірану. Минулоріч тут тривали акції на підтримку України. Там й загалом своїх проблем побільшало і в Європи.
Втім, зменшення прямої уваги до України не означало зниження уваги до російської агресії. Навпаки: згадки про Росію, коментарі щодо її дій і стратегічної загрози звучали на багатьох публічних дискусіях першого дня – так само, як і в численних кулуарних розмовах.
Й цей зсув у дискурсі показовий. Він свідчить про те, що Росію дедалі більше сприймають як спільну європейську проблему, а не лише як проблему України. Понад те, виглядає так, що наратив про те, що Україна воює за Європу, а не просто поруч із нею, нарешті почав давати плоди. Навіть якщо ще не завжди трансформується в конкретні політичні рішення. Але, як відомо, краще пізно, ніж ніколи.
До того ж українська команда підготувалася до цих змін. Вперше на полях Мюнхена розпочав роботу Український дім. Центральною інсталяцією локації стали російські «Герані», на тлі яких транслювали відеоролик із бомбардуванням європейських міст — Мюнхена, Відня, Брюсселя. Відео супроводжувала цитата російського пропагандиста Володимира Соловйова: «Ми повинні знищити Париж і зайти в Париж та Відень».
Поруч розміщена невелика експозиція українських дронів – Vampire, україно-німецький Linsa, Vyriy, RCS P1-SUN – із мотиваційним написом зі світлодіодних шнурів: «Змінися або помри».
