Вибір консерваторів може здатися дивним. Але він є спробою перезавантажити партію, яка зазнала важкої поразки на виборах у липні цього року після тривалого періоду при владі. А також реакцією на нову політичну реальність.
Політичний ландшафт Великобританії довго залишався полем битви переважно двох головних супротивників — консерваторів і лейбористів, проте останнім часом зазнав певних трансформацій. Партія Reform UK Найджела Фараджа зуміла набрати понад 14 % голосів виборців, хоча і здобула лише п'ять місць у парламенті. Фарадж, який займає правий фланг британської політики, ще під час виборчої кампанії оголосив про свою стратегічну мету: витіснити консерваторів на узбіччя політичного процесу. Він звинуватив торі у зраді ідеалів консерватизму та в ліволіберальній політиці.
Хоча партія Фараджа зараз має небагато депутатів у парламенті, останні опитування показують, що в неї достатньо високий рівень підтримки: близько 19 % виборців готові проголосувати за цю політичну силу. Звісно, мажоритарна виборча система вносить свої корективи в підсумки. Конвертувати хороший рейтинг у численну парламентську фракцію праворадикалам буде непросто. Але ігнорувати фактор Reform UK було б неприпустимою розкішшю для консерваторів, якщо вони хочуть у майбутньому повернутися до влади.
До певної міри ситуація у Великобританії віддалено нагадує картину в Німеччині, де традиційні консерватори в образі ХДС/ХСС намагаються переконати правий і правоцентристський електорат, що саме вони найкраще захистять їхні інтереси. Поки що їм це вдається. ХДС/ХСС має понад 30 % підтримки, тоді як рейтинги ультраправої «Альтернативи для Німеччини» вже довгий час тримаються в межах 18–20 %. В інших країнах Європи теж фіксують тенденцію до посилення політичного протистояння між старими консервативними партіями, які часто зміститися надто вліво, та новими правими, котрі намагаються відвоювати електорат у традиційних політичних сил.
З одного боку, змішана виборча система Великобританії серйозно ускладнює партії Фараджа прихід до влади. З іншого, розчарування консерваторами справді велике. Адже за їхнього правління економіка перебувала далеко не в найкращій формі, більшість передвиборчих обіцянок не реалізували, а проблема нелегальної міграції вийшла на принципово новий рівень. Тому боротьба за виборця обіцяє бути запеклою. Фарадж уже заявив, що обрання нового очільника торі не врятує їх, оскільки бренд консерваторів знищили за попередні 14 років правління.
Зміна лідера Консервативної партії відбувалася на тлі зниження рейтингу нині привладної Лейбористської партії та прем'єр-міністра Кіра Стармера — показники стрімко впали за кілька місяців, що не має аналогів у британській історії.
Напередодні виборів соцопитування показували лейбористам близько 43–45 %. Зараз Стармеру довіряють навіть менше, ніж колишньому лідерові консерваторів Ріші Сунаку. А за лейбористів готові проголосувати лише 29 % потенційних виборців. Водночас падіння підтримки привладної партії автоматично не повернуло довіри до торі: рейтинг консерваторів стабілізувався на позначці 24 % і поки що не демонструє ознак подальшого росту. Тоді як їхній новий конкурент на правому фланзі Reform UK зуміла додати ще 5 % від виборів 4 липня.
Нова лідерка консерваторів Кемі Баденок є членом Палати громад Великобританії та має міністерський досвід. Вона вступила до Консервативної партії ще 2005 року — у віці 25 років. Була прихильницею виходу Великобританії з Євросоюзу. У 2017 році обрана до складу парламенту.
Працювала на різних посадах в урядах Бориса Джонсона, Ліз Трасс і Ріші Сунака. Уже змагалася за право очолити Консервативну партію після відставки уряду Бориса Джонсона у 2022 році, але того разу швидко вибула з перегонів.
Якщо коротко охарактеризувати політичні погляди Кемі Баденок, то вони достатньо правоконсервативні. Після розгрому на виборах перед Консервативною партією постала дилема. Можна було нічого принципово не змінювати і просто чекати, коли лейбористи своїми непродуманими кроками остаточно зруйнують суспільну довіру. А потім знову повернутися до влади. Проте такий сценарій містить чимало ризиків.
Консервативний електорат за кілька років міг би остаточно відвернутися від торі й перейти до Reform UK.
Те, що новий лідер торі матиме більш праві погляди, ніж колишні очільники, стало зрозуміло ще під час праймериз. Вихід у фінал змагань Кемі Баденок і Роберта Дженріка підтвердив ці прогнози.
«Завдання, яке стоїть перед нами, важке, але просте», — заявила Баденок під час своєї переможної промови 2 листопада. По-перше, партія повинна притягнути лейбористський уряд до відповідальності за його провальну політику. По-друге, вона має підготуватися до наступних виборів, створити привабливий імідж консерваторів і сформулювати чіткий план, як виконати передвиборчі обіцянки.
Кемі Баденок уміє чітко висловлювати свою позицію. Але вона має ще одну важливу перевагу: може дозволити собі говорити те, що не завжди ризикують сказати інші консерватори через страх отримати звинувачення в расизмі. Наприклад, нова лідерка торі вважає, що британський колоніалізм приніс в Африку й Азію не лише погане, а й багато хороших речей. Тому потрібно розповідати про обидві сторони історії, а не зациклюватися на колоніальному гнобленні.
Чорношкіра Кемі Баденок не підтримує критичної расової теорії та скептично ставиться до такого поняття, як білі привілеї, вважаючи його вигадкою.
Нова лідерка консерваторів дотримується більш жорсткої позиції в міграції. У вересні 2024 року Баденок написала статтю для The Sunday Telegraph, у якій стверджувала, що «не всі культури однаково цінні».
«Наша країна не гуртожиток для людей, щоб приїжджати сюди й заробляти гроші. Це наш дім. Від тих, кого вирішили прийняти, ми очікуємо сприйняття наших цінностей і внеску в наше суспільство». Баденок закликала до кращої «стратегії інтеграції», яка підкреслювала б британські цінності й культуру.
Кемі Баденок має консервативні погляди щодо таких суперечливих питань, як гендерна ідеологія. Політикиня негативно ставиться до концепції трансгендерності, виступає проти участі трансгендерів у жіночому спорті, проти поширення гендерної пропаганди в системі освіти й не підтримує ідеї так званих гендерно нейтральних просторів.
Кемі Баденок вважає, що постійне втручання держави в життя кожної людини й акцент на захисті маргіналізованих груп і різних меншин є хибною стратегією. Також вона негативно ставиться до лівацьких експериментів. «"Прогресивна ідеологія" побудована на двох стовпах постійного втручання на користь захисту маргіналізованих, уразливих груп, включаючи захист нас від нас самих, й ідеї про те, що бюрократи приймають кращі рішення, ніж окремі особи чи навіть демократичні національні держави», — переконана Кемі Баденок.
На думку політикині, якщо державні витрати й регулювання надалі зростатимуть, це паралізує економічне піднесення, поляризує суспільство і призведе до «нового розвитку бюрократичного класу», де «дедалі більше робочих місць пов'язані не з наданням товарів і послуг на ринку, а натомість зосереджені на адмініструванні державних правил».
Перед новою лідеркою Консервативної партії стоїть непросте завдання: повернути довіру виборців і переконати їх ще раз проголосувати за торі. Водночас простір для ідеологічного маневру обмежений. Надто різкий розворот вправо може відштовхнути центристськи налаштованих виборців. А ще Кемі Баденок після перемоги на праймериз партії потрібно завоювати прихильність британців.
На початку листопада лише 12 % населення схвально думали про неї, тоді як 43 % респондентів ще не сформували своєї позиції, а 45 % ставилися до політикині радше негативно. Найближчі роки визначать, чи зазнає радикальних змін політичний ландшафт Туманного Альбіону.
