ГлавнаяМир

"Франція хоче динамізувати процес врегулювання ситуації на Донбасі"

Франція при президентові Макроні намагається вийти з тіні Німеччини і відігравати більшу роль в міжнародних відносинах. Так сталось в ситуації з Сирією, коли Париж підтримав удари США по об'єктам Асада, а Німеччина, натомість, утрималась. Щось подібне можна спостерігати і у врегулюванні ситуації на Донбасі - новий глава МЗС Франції відвідав Київ раніше свого також новопризначеного німецького колеги. Париж сподівається до осені - коли Київ увійде в активну передвиборчу фазу, зсунути врегулювання з місця.

Про плани Франції надати нового імпульсу врегулюванню ситуації на Донбасі, антиросійскі санкції, протидію французьким симпатикам Росії і сепаратистів на Донбасі, а також про потенціал україно-французького співробітництва в екслюзивному інтерв'ю LB.ua розповів Надзвичайний і Повноважний Посол України в Франції Олег Шамшур.

Посол України в Франції Олег Шамшур дає інтерв'ю LB.ua
Фото: Оксана Ловга
Посол України в Франції Олег Шамшур дає інтерв'ю LB.ua

«ФРАНЦІЯ ХОЧЕ ДИНАМІЗУВАТИ ПРОЦЕС ВРЕГУЛЮВАННЯ СИТУАЦІЇ НА ДОНБАСІ»

Не так давно відбувся візит міністра закордонних справ Франції в Київ. Розкажіть будь ласка про його підсумкові деталі

Гадаю, що краще, ніж це зробили обидва міністри на підсумковій прес-конференції, підбити результати візиту я не зможу. Переконаний, він був успішним. Французький міністр і його співрозмовники з українського боку - а це були президент, прем’єр-міністр, міністр закордонних справ, голова ВР, обговорили питання як політичного характеру, політичної співпраці, так і фактично всього комплексу двосторонніх відносин (економічне, інвестиційне, освітнє співробітництво, взаємодія в реалізації реформ в Україні, інші питання, що визначають зміст стосунків між нашими двома країнами).

Важливо те, що міністр закордонних справ Франції мав можливість отримати від своїх українських співрозмовників правдиву, об’єктивну інформацію щодо нашої протидії російській агресії. Дуже важливо, що під час заключної прес-конференції Ж.-І.Ле Дріан чітко висловив позицію французької сторони, раніше озвучену президентом Е.Макроном: у Франції розуміють, хто є агресором і яка країна є жертвою агресії. Таким чином, є розуміння реальної ситуації, є бажання нового французького керівництва відігравати активну роль в дипломатичних зусиллях щодо врегулювання ситуації на Донбасі в рамках «Нормандського формату».

Чим пояснюється така активізація французької сторони?

Франція - разом з Німеччиною - з самого початку була лідером серед тих держав, які намагалися вжити дипломатичних заходів для того, щоб досягти “деескалації” ситуації на Донбасі і зупинити російську агресію. В цьому сенсі політика Ф.Олланда була однозначною, сприятливою для України. Коли було обрано нового президента, ми побачили – в основних параметрах – продовження цієї політичної лінії. Позитивним фактором є те, що, сам Макрон – людина дуже енергійна, яка намагається запровадити зміни в багатьох сферах, в тому числі надати нову динаміку “Мінському процесу”.

Олег Шамшур
Фото: Громадське телебачення
Олег Шамшур

І яка ж ця динаміка переговорів?

Безпосередньої участі в переговорах я не беру, тому не обізнаний з усіма їх деталями. Втім, абсолютно зрозуміло, що основна причина відсутності помітного просування вперед полягає в тому, що у Росії немає бажання розблокувати ситуацію, зробити внесок у виконання Мінських домовленостей. Без цього важко навіть уявити, яким чином можна досягти прогресу. Ми готові зробити все можливе для успіху перемовин, але й маємо свою «червону лінію» - національні інтереси України.

А яка ситуація з судом по представництву «ДНР» в Марселі?

Судовий розгляд наразі відтермінований до 7 червня. Я сподіваюсь, що це вже останнє перенесення.

Як тільки ми дізнались про наміри започаткувати це «представництво» "ДНР", одразу надіслали дипломатичну ноту до французького МЗС та звернулись з відповідною вимогою до МЗС та міністерства внутрішніх справ Франції, оскільки це питання їхньої компетенції. МЗС Франції зробило заяву, в якій чітко зазначило, що французька влада не надавала жодного офіційного визнання цієї асоціації. Французьке зовнішньополітичне відомство направило матеріали щодо незаконної діяльності т.зв. представництва до прокуратури в м. Екс-ан-Прованс, яка, у свою чергу, передала справу до суду.

Ми розуміємо, що у Франції діє принцип незалежності гілок влади. Розраховуємо, що судова влада оперативно скаже своє вагоме слово. 

Фото: стоп-кадр ТСН

Періодично деякі французькі депутати заїжджають в Крим. Що ви робите для того, щоб цього не було? І як французька сторона реагує на це?

Французька позиція щодо дій Росії в Криму так само, як позиція міжнародного співтовариства в цілому, абсолютно однозначна: Париж категорично засуджує порушення територіальної цілісності України і вимагає її відновлення. Нещодавно, Франція різко засудила проведення виборів президента Росії на території тимчасово окупованого Криму.

Минулого року групових поїздок в Крим чинних депутатів французького парламенту не відбулось. До речі, ті депутати, які відвідували Крим з порушенням українського законодавства в 2015 та 2016 роках, не були обрані до нового складу Національних зборів і Сенату Франції. Зокрема, це стосується відомого русофіла і прихильника Путіна Т’єрі Маріані, який і виступав організатором цих поїздок. Зараз він серйозно розмірковує над тим, щоб взяти участь у виборах до Європарламенту за списком праворадикального “Національного фронту”.

Коли відбувались чи навіть планувались поїздки французьких депутатів національного або місцевого рівнів до Криму, ми вживали оперативних заходів дипломатичного реагування, звертаючись до МЗС та керівництва парламенту Франції. Здійснювали також асиметричні заходи: діяли через соціальні мережі, французькі ЗМІ. Активною була і позиція української громади Франції: інтернетом прокочувались протестні “хвилі”, організовувались пікети та хеппенінги перед Національними зборами і в інших місцях Парижу. Я далекий від того, щоб вважати, що це помітно вплинуло на поведінку Маріані та його “тусовки”, але показово, що і в 2015, і особливо в 2016 році він змушений був реагувати на нашу критику і на виступи представників громади. Очевидно, ми змогли його «дістати».

Нашим завданням було показати, що ці поїздки є політично і морально неприйнятними, що вони є порушенням українського законодавства і міжнародного права. Значною мірою наслідком роботи посольства стали заяви французьких офіційних чинників, які підвереджували принципову позицію Франції щодо підтримки територіальної цілісності України, відмежовувались від дій цих парламентарів, визнавали, що їхні поїздки є порушенням міжнародного права. Я вважаю, що в цьому плані ми зробили майже все можливе.

Депутати парламенту Франції біля пам'ятника * Ввічливим людям * в Симферополі під час візиту в Крим, 29 липня 2016.
Фото: politnavigator.net
Депутати парламенту Франції біля пам'ятника * Ввічливим людям * в Симферополі під час візиту в Крим, 29 липня 2016.

Наше серйозне занепокоєння викликають також спроби налагодити контакти з кримськими “властями” на місцевому рівні. І в даному випадку ми намагаємось провадити політику “нульової толерантності”, як це було, наприклад, коли відбувся візит так званого мера Ялти до Ніцци. Я звернувся з відкритим листом до мера цього міста. Був виданий спільний циркуляр МЗС і МВС Франції, де висловлено негативне ставлення до такої практики і сказано, що будь-які угоди чи інші документи, укладені між французькими муніципальними органами і органами окупаційної влади Криму, є нікчемними.

«ПОСОЛЬСТВО НЕ МОЖЕ ВИКОНУВАТИ РОБОТУ ЗАМІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО БІЗНЕСУ»

Які результати двосторонньої торгівлі за 2017?

Для початку зазначу, що у 2014 і особливо 2015 році у двосторонній торгівлі вібувся “обвал”. У 2016 році товарообіг почав зростати: майже на 37%. Минулого 2017 року торгівля була приблизно на тому ж самому рівні - біля 2,2 мільярда євро.

Мене як посла не задовольняє те, що в нас від’ємне сальдо експорту, а ще більше його структура, яка є абсолютно неприйнятною: на перших місцях або відходи харчової промисловості, або олії, соняшникове насіння, горіхи.Але ж Україна має що запропонувати поза тим. Безумовно, посольство має максимально сприяти виходу наших виробників на французькі ринки, але і замість бізнесменів ми їх роботу зробити не можемо. Хотілося б, щоби наші ділові люди намагались більш активно і по-сучасному, професійно виходити на французький ринок. Поки що цього, за деякими виключеннями, не відбувається.

Ми покладаємо суттєві надії на проведення засідання українсько-французької змішаної економічної комісії, останнє засідання якої відбулось в 2011 році. Разом з цим, планується організувати бізнес форум (попередній відбувся у 2016 році під час візиту до Франції прем’єр-міністра В.Гройсмана і викликав великий інтерес з боку французьких компаній). Це питання обговорювалось під час останнього візиту міністра закордонних справ Франції. Засідання комісії та бізнес-форум мають відбутися у Києві в першому півріччі цього року.

Прем'єр-міністри України і Франції Володимир Гройсман та Мануель Вальс під час зустрічі в Парижі, 27 жовтня 2016. 
Фото: Укринформ
Прем'єр-міністри України і Франції Володимир Гройсман та Мануель Вальс під час зустрічі в Парижі, 27 жовтня 2016. 

А від чого це залежить?

Головне, що є принципова згода обох сторін. Зараз відповідальні відомства (з нашого боку, насамперед мінекономрозвитку) узгоджують дату та модальності проведення засідання.

У Франції є претензії щодо темпів виконання Україною угоди про асоціацію?

У Франції визнають, що в Україні відбуваються серйозні зміни. Звичайно, нерідко доводиться вислуховувати критичні зауваження щодо темпу та змісту реформ. Сприймаючи конструктивну критику, я часто згадую Емануеля Макрона, який каже своїм критикам у Франції, що наївно було б очікувати результатів від реформ вже завтра – це потребує певного часу. Так само і в нас – результати деяких реформ будуть відчутні не завтра, а може навіть і не післязавтра.

«ПІСЛЯ ВИБОРІВ У ФРАНЦІЇ СИТУАЦІЯ В МІЖПАРЛАМЕНТСЬКІЙ СПІВПРАЦІ СПРИЯТЛИВА»

Недавно відбувся візит французьких депутатів в Україну. А ця міжпарламентська співпраця відбувається в обидвох напрямках?

Ми намагаємось розвивати всі сегменти наших двосторонніх відносин. Безумовно, сприяння контактам між українськими та французькими парламентарями належить до наших пріоритетів, виходячи з ролі законодавчих органів в політичному житті обох країн. Тим більше, що склад Національних зборів оновився на 70% і звідти пішла група депутатів, які були анти-українські та проросійські налаштовані (я вже згадував про Т.Маріані).

Ми підтримуємо добрі стосунки з групами дружби і в Національних зборах, і в Сенаті. В Сенаті залишився колишній голова, сенатор Е.Морей, наш вірний симпатик, нагороджений українським орденом “За заслуги”. В Національних зборах відбулося майже повне переформатування цієї групи (до її складу увійшов один із заступників голови Нацзборів). Головою групи дружби стала Валерія Фор-Мунтян – вона народилася на Одещині, потім з батьками переїхала у Францію. Як і сенатор Морей, В.Фор-Мунтян конструктивно налаштована, хоче зробити вагомий внесок в розвиток двосторонніх відносин, сприяти реформам в Україні. І в Нацзборах, і в Сенаті збільшилась кількість членів груп дружби з Україною.

Під час візиту делегації групи дружби з Україною Національних Зборів Франції, про який Ви згадували, французькі парламентарії мали зустрічі з Президентом України, керівництвом МЗС та ВР, відвідали зону АТО. Повернулись, судячи з їх слів, з позитивними враженнями та новими ідеями щодо розвитку співробітництва, включно з економічним. Будемо рухатись в цьому напрямку. Ближчим часом має відбутися візит до Франції голови ВР України на запрошення голови Сенату.

Зустріч президента Петра Порошенка з делегацією французьких парламентарів
Фото: прес-служба президента
Зустріч президента Петра Порошенка з делегацією французьких парламентарів

А на практиці який ефект має міжпарламентська співпраця?

Як я вже сказав, значимість міжпарламентського співробітництва визначається суттєвим впливом законодавчих органів на політику обох країн, через парламентські канали ми маємо можливість доносити необхідні месиджі до політичних кіл Франції. Парламентські контакти також дають нам можливість виходу на органи місцевої та регіональної влади. Парламентські групи дружби відіграють важливу роль в ході обговорення парламентом Франції важливих для України питань, наприклад в процесі ратифікації Францією Угоди про асоціацію з Україною. Завдяки їхній позиції в Сенаті та Нацзборах вдалося прискорити цей процес.

«У НАС З УКРАЇНСЬКОЮ ГРОМАДОЮ Є СПІЛЬНЕ РОЗУМІННЯ, КУДИ МАЄ РУХАТИСЬ УКРАЇНА»

Як складаються відносини дипломатів з української громадою Франції?

Дуже добре. Скільки тут українців сказати точно досить важко - Франція, на відміну, скажімо, від США, обліку за етнічною приналежністю не веде. За деякими оцінками українців від 40 до 50 тис - але це і українці з французьким громадянством, і з українським, які у Франції постійно проживають.

І у нас дуже довірливі, чесні і відверті, прямі робочі і просто дружні стосунки. Громада відіграла дуже активну роль під час подій на Майдані і продовжує активно виступати проти російської агресії - виходить на демонстрації, на акції протесту. Ми з ними постійно спілкуємось, багато речей робиться спільно, спільно відзначаємо пам’ятні дати історії України. Спільно використовуємо наш культурно-інформаційний центр, якому буде надано ім’я Василя Сліпака, героя України - члена української громади у Франції, який загинув на Донбасі.

Основа наших відносин – патріотизм, спільне з громадою розуміння, куди має рухатись Україна.

Фото: Рон Высочанксий

Ще один відомий член української громади Франції – журналіст Роман Сущенко. Наскільки французькі політики в курсі ситуації і наскільки вони залучені до звільнення журналіста?

У Франції багато людей (і на офіційному рівні, і серед ширшого загалу), які щиро переймаються долею і Романа Сущенка, і інших українських бранців. Члени їх сімей на запрошення французького посольства були у Франції, де відбулись зустрічі в МЗС, АП Франції, парламенті, ми їх приймали у себе в посольстві. В ході візиту до Києва Ж.-І. Ле Дріана разом з П.Клімкиним та І.Геращенко зустрівся із українськими військовиками, яких було звільнено з російського полону, родичами українських полонених та політв’язнів російського окупаційного режиму, а також зниклих безвісти. Було підтверджено рішучу налаштованість Франції на подальші зусилля задля звільнення незаконно утримуваних Росією осіб та пошуку зниклих безвісти.

У Франції сформувався досить потужний рух солідарності з Олегом Сєнцовим під патронажем відомої громадської діячки, колишнього міністра юстиції К.Тобіри. Недавно я взяв участь у заході, на якому вона виступила з промовою, була також присутня нинішній міністр культури Ф.Ніссен, показано документальний фільм про українського кінематографіста. Відкрито для підпису петицію з вимогою його звільнення. Члени ініціативної групи відвідали російське посольство в Парижі, де висловили протест з приводу репресій проти Сєнцова.

«ЧЕРЕЗ ЗОВНІШНІ ОБСТАВИНИ НАВІТЬ ПРОРОСІЙСЬКІ ПОЛІТИКИ ФРАНЦІЇ НАРАЗІ НЕ ПОРУШУЮТЬ ПИТАННЯ ЩОДО ПОМ’ЯКШЕННЯ ЧИ СКАСУВАННЯ САНКЦІЙ»

Чи готова Франція, за прикладом США, розширити санкції проти Росії?

Глава МЗС Франції підтвердив, що Франція буде дотримуватись встановленого санкційного режиму. Париж однозначно ставить можливість його послаблення в залежність від прогресу в реалізації Мінських домовленостей та констатує відсутність передумов для перегляду запроваджених проти Росії санкцій – як у зв’язку з агресією на Донбасі, так і внаслідок окупації Криму.

Щодо розширення санкцій, Франція виходить з того, що це має бути колективне рішення ЄС.

Фото: EPA/UPG

А які голоси щодо санкцій звучать у французькому політикумі?

У Франції щодо цього питання існує певна поліфонія, є різні думки. Частина політикуму притримується лінії чинної влади – тобто підтримує санкції проти Росії. Але є й достатньо багато людей, хто вважає, що санкції або взагалі не потрібні, або їх треба поступово послаблювати. Разом з тим, на позиції тих чи інших політиків чи політичних сил впливає ситуація в світі: справа про отруєння Скрипаля, застосування хімічної зброї в Сирії, позиція Росії у зв’язку з цим і в цілому. Зараз світова політика знаходиться у такій фазі, коли через зовнішні обставини проросійські політики (ті, хто тією чи іншою мірою виступає за повернення у стосунках з РФ до “business as usual”) розуміють, що за цих обставин порушення питання щодо пом’якшення чи скасування санкцій виглядатиме неадекватно, майже непристойно. Втім, це не означає, що їхні принципові переконання зазнали змін.

Чи приєднається Франція до бойкоту Росії – на ЧС по футболу?

Поки що я не бачу ознак того, що Франція приєднається до бойкоту. Так само, як і інші держави-учасники чемпіонату, бо тут чемпіонат здебільшого розглядають як суто спортивний захід. Безумовно, ми з цим не погоджуємся. Але наразі виглядає так, що поїздка збірної Франції до Росії відбудеться.

А чи відбудеться поїздка Макрона в Санкт-Петербург?

В кількох останніх заявах, в тому числі президента Франції, візит до Росії підтверджено.

Игорь Соловей Игорь Соловей , Руководитель отдела "МИР", LB.ua
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter