У Франції в неділю відбулися часткові вибори до Сенату. Була оновлена половина складу верхньої палати національного парламенту - 171 місце з 348.
Вибори проходили у спосіб непрямого голосування: у них брали участь так звані "великі виборники" з числа місцевих народних представників - мери міст, радники органів департаментського й регіонального рівнів, усього трохи більш як 76 тисяч чоловік.
Переконливу перемогу, як і очікувалося, здобула права партія "Республіканці". Тепер вона матиме у своєму розпорядженні в Сенаті 148 крісел - на п'ять більше, ніж було раніше.
Центристи, безпосередні союзники "республіканців", зберегли свою присутність у верхній палаті парламенту. До їхньої групи входять 42 людини (до цього було 43).
Другу за чисельністю сенатську групу становлять соціалісти, котрі наразі ще не втратили цілковито вплив на місцях (72 сенатори).
Пропрезидентському руху "Республіка на марші", а він був представлений у Сенаті "перебіжчиками", здебільшого сенаторами-соціалістами і частково незалежними, не вдалося розвинути динаміку, створену перемогою Еммануеля Макрона на президентських виборах, а також парламентських на початку літа, коли його прихильники домоглися абсолютної більшості в Національних зборах (360 місць із 577). У їхній сенатській групі 24 людини (було 29).
Фіаско "макроністів" пояснюють тим, що їхній рух виник лише трохи менше року тому й участі в муніципальних, а також регіональних виборах не брав. Це означає, що їхніх представників, на відміну від класичних партій, у місцевих органах управління не було. Також низку заходів нинішньої влади у фінансово-економічній сфері викликали невдоволення на місцях.
Таким чином, за підсумками часткових виборів до Сенату в Макрона не буде підтримки для того, щоб змінювати Конституцію на Конгресі обох палат. У такому разі будь-які питання про зміни до основного закону будуть ухвалюватися після референдуму.