Федеральне мережеве агентство (Bundesnetzagentur) Німеччини не внесло в план розвитку газотранспортної мережі ФРН до 2026 року п'ять проектів, пов'язаних з будівництвом "Північного потоку-2" (Nord Stream 2) "у зв'язку з невизначеністю" або браком потреби їх проводити. Про це йдеться в оприлюдненому напередодні прес-релізі німецького регулятора.
"П'ять проектів, пов'язаних із розширенням Nord Stream, є, за оцінкою Федерального агентства мереж, ще занадто небезпечними. Їх можна включати в мережевий план розвитку газу лише тоді, коли буде дозвіл на будівництво Nord Stream", - йдеться в прес-релізі.
При цьому в агентстві відзначають, що три з цих проектів ще недостатньо опрацьовані, перспективи їх реалізації занадто невизначені, а в реалізації ще двох і зовсім більше немає потреби.
Агентство зажадало внести зміни в План розвитку газової сфери ФРН до 2026 року.
Як зазначив президент структури Йохен Хоман, пропонованими змінами вони "захищають німецьких споживачів газу від непотрібних витрат". За його словами, дорогі проекти з розширення німецької газотранспортної мережі слід реалізовувати лише в тому разі, якщо вони справді необхідні.
Усього Федеральне агентство вважає необхідними для німецької газової мережі 112 проектів із загальним обсягом інвестицій близько € 3,9 млрд.
Як пише "Голос Америки", деякі експерти вважають, що проект "Північний потік-2" з високою часткою ймовірності буде заморожений, і не в останню чергу через майбутні антиросійські санкції у контексті законопроекту, який чекає схвалення в Конгресі, після чого піде на підпис до Дональда Трампа. Разом з тим, зазначає видання, у "Північний потік-2" уже вкладені великі гроші. Так, російські металургійні компанії ще в червні нинішнього року виготовили половину труб для балтійського газопроводу, про що заявляв технічний директор Nord Stream 2 AG Сергій Сердюков. Чималі кошти були вкладені також у підготовку проектної документації.
Партнер консалтингової компанії RusEnergy, аналітик нафтогазового сектора Михайло Крутихін вважає, що практично вирішене питання з новими санкціями США щодо Росії просто прискорило процес ухвалення рішення Німеччиною, але не стало його першопричиною.
"Німці й так не були готові схвалити просування проектів, пов'язаних з "Північним потоком-2", саме через неясність долі самого проекту загалом, оскільки наразі немає домовленості між Європейською комісією, регулятором газового ринку в країнах ЄС, і Газпромом, - констатував він. - Звідси повна невпевненість, а давати згоду на просування якихось проектів в обстановці, коли нічого не вирішено остаточно, звичайно, ніхто не хоче".
Водночас аналітик не вважає, що підписання президентом Трампом санкційного законопроекту означає обов'язковий крах "Північного потоку".
"Для заморожування проекту необхідно, щоб були оголошені якісь конкретні санкції, - пояснив він. - Закон же дає просто набір інструментів для Білого дому і для Трампа, а не запроваджує санкції. Це санкційні інструменти, якими при бажанні зможе скористатися американська адміністрація".
Отож питання поки що підвішене в повітрі, вважає Крутихін. Водночас він вважає, що Росія лише виграла б, переставши вкладати гроші в політизовані проекти - типу "Північний потік-2" або "Турецький потік".
За оцінкою Крутихіна, всі останні газові проекти - політичні забаганки російського керівництва, які доводиться оплачувати Газпрому, а точніше російським платникам податків.
"Вони ніколи не були рентабельними, - стверджує він. - У той самий "Південний потік" вклали $ 17 млрд, не отримавши жодних дозволів з європейської сторони. У грудні 2014 року довелося його скасувати. Нині цей проект намагаються врятувати за допомогою "Турецького потоку", проклавши дві нитки невідомо куди. Хоча для Туреччини й однієї нитки було б цілком достатньо".
За словами аналітика, "Північний потік-2" - спочатку виник не як комерційний проект, а як "чисто капризно-політичний - покарати Україну".
"Усе, іншого сенсу для Росії в ньому немає. Якщо не брати до уваги ще можливості дати ще більше збагатитися друзям Путіна - підрядникам, які здійснюють будівництво цих проектів. Іншої мотивації тут немає", - підсумував він.
Провідний науковий співробітник відділу політичних європейських досліджень ІСЕМВ РАН, германіст Олександр Кокеєв у коментарі "Голосу Америки" зауважив, що крім американських санкцій є ще найрізноманітніші проблеми, які впливають на подібні рішення. "Це, наприклад, енергетична безпека Німеччини, - продовжив він. - Берлін уже кілька років просто боїться, навіть незалежно від української кризи, впасти в занадто велику залежність від російського газу або нафти, коли кран може раптово перекриватися (за бажанням Кремля). У Німеччині побачили у співпраці з нашою країною не суцільні плюси, як це було десь до 2012 року, а проблеми".
Водночас Олександр Кокеєв не зміг однозначно оцінити долю "Північного потоку-2" в контексті останніх подій. "Тому що Німеччина, як і раніше, зберігає дуже велику зацікавленість у проекті, - пояснив він. - Хоча проти "Північного потоку-2" дуже серйозно повстають і українці, які в перспективі втрачають близько € 2 млрд на рік як транзитна країна, а також поляки, угорці, чехи та інші наші колишні друзі, у яких тут виникають свої особливі побоювання і які теж сильно тиснуть на Німеччину".
"Про крах "Північного потоку-2" говорити поки що передчасно, треба подивитися, як будуть розвиватися події", - узагальнив Кокеєв.
"Північний потік-2" - проект будівництва газопроводу потужністю 55 млрд кубометрів з Росії до Німеччини через Балтійське море. Орієнтовна вартість проекту, який підтримує уряд ФРН, € 9,5 млрд. Передбачається, що маршрут по дну моря, а також точка входу в газотранспортну систему Німеччини в Грайфсвальді будуть ті самі, що й у першого Nord Stream, запущеного 2011 року.
Нагадаємо, раніше глава МЗС Польщі Ващиковський заявив, що Росія використовуватиме "Північний потік-2" як політичну зброю.