У парламенті Литви запропонували суворо карати тих, хто завдає шкоди енергетичній незалежності республіки. Депутат Гінтарас Сонгайла (лідер ультраправої партії "Союз таутінінків") зареєстрував проект поправок до Кримінального кодексу, згідно з якими винуватого в такій діяльності можуть засудити до 12 років позбавлення волі.
Нові положення кодексу, за задумом Сонгайла, повинні поширюватися на держслужбовців, які перевищили свої повноваження або свідомо не виконали обов'язки, через що було завдано (або могло бути завдано) великий збиток енергетичній безпеці та незалежності Литви.
Представляючи документ, парламентарій порівняв підрив енергонезалежності зі зрадою батьківщини.
Серед найбільших енергетичних проектів республіки, реалізацію яких заплановано на найближчі роки, зокрема, будівництво Вісагінської атомної електростанції. Вона повинна замінити Ігналінську АЕС, яку закрили 2009 року на вимогу Євросоюзу. Ця станція виробляла 70% необхідної Литві електроенергії, а після її зупинки вартість електрики в країні зросла на третину.
Також литовська влада має намір збудувати термінал скрапленого газу в Клайпеді та газопровід, який з'єднає газотранспортні системи Польщі та Литви з ЄС. Його вартість, як очікують, перевищить 470 млн євро.
Нині Литва не пов'язана газопроводом з Євросоюзом і повністю залежить від поставок "Газпрому". Російській монополії належить 37% акцій компанії Lietuvos dujos, що займається імпортом і транспортуванням газу в республіці.
На початку 2012 року литовська влада оголосила про намір виділити належні Lietuvos dujos газопроводи в окрему компанію (щоб привести її у відповідність із нормами Третього енергопакету Євросоюзу), проти чого виступив "Газпром". У березні російська компанія звернулася в міжнародний арбітражний суд із позовом до уряду балтійської країни, однак через декілька місяців усе ж погодилася на розділення Lietuvos dujos. Як повідомляли, від компанії відокремлять сферу магістральних газопроводів та іншої інфраструктури, яку можуть передати уряду Литви.