У Києві 4 вересня відбувся воркшоп із технологій ройового інтелекту, який зібрав 55 фахівців української miltech-індустрії – операторів, представників галузевих асоціацій, технічних керівників компаній. Захід організувала DK NEJET – українсько-латвійська компанія, яка розробляє автономні системи для FPV-дронів і працює над технологіями роїння, – у партнерстві з IT Ukraine Association. Основним спікером став норвезький науковець Ян Б'єркнес, який спеціалізується на робототехніці та роїнні автономних систем.
Ключова теза виступу Б'єркнеса: група може «знати» те, чого не знає жоден з її учасників окремо.
Як приклад він навів амебу Dictyostelium discoideum: коли їжі стає мало, тисячі окремих клітин об'єднуються в єдиний організм, який на кілька годин отримує здатність орієнтуватися на світло і повзти до нього.
Цей принцип його команда відтворила на роях мініатюрних роботів e-puck у Bristol Robotics Lab. Жоден робот окремо не знав, де джерело світла, але група знаходила його колективно. Мінімальна кількість агентів, за якої з'являється така колективна поведінка, – рівно три, зуважує Б'єркнес: двоє роботів ціль не знаходять ніколи, троє – стабільно щоразу.
Головний виклик, який окреслив науковець, – як зробити так, щоб більшою кількістю дронів у полі керувала менша кількість операторів. Адже кількість засобів зростає, натомість може бракнути навчених пілотів.
За його словами, тут є чітка межа між двома рівнями:
- Автоматизація – коли політ-контролер дрона просто утримує кут нахилу чи летить по заданій траєкторії. Це рівень технологічної зрілості 9 (повністю відпрацьовано, комерційно доступно, коштує копійки).
- Автономія – коли дрон реагує на сенсорні дані та самостійно переплановує дії.
А над цим усім – рівень роїння, де дрони вступають у стратегічну взаємодію: голосують, домовляються, аргументують і навіть «торгуються» між собою за допомогою аукціонних механізмів – щоб колективно вирішити, хто яку ціль бере на себе, без єдиної команди «згори» на кожен крок.
За його словами, найскладніше тут не математика, яка вже добре відпрацьована академічно, а концепції застосування: як інтегрувати рої автономних дронів у реальні бойові сценарії.
«Не можна просто прийти й сказати: рій – це добре, рій – це круто, тож давайте його робити. Мілтек Індустрія справді розділена: є ті, хто на передовій і потребує систем, які просто працюють, і є ті, хто в R&D (дослідження та розробка). І часто виникає нерозуміння, чого саме ми хочемо від рою», – зауважив науковець.
Б'єркнес зазначив, що українська аудиторія виявилася найбільш поляризованою з тих, з якими він працював. «Дехто в залі вважав, що зараз просто немає часу на дослідження. Інші заперечували, кажучи, що дослідження – це підготовка до того, що станеться за кілька місяців. Саме це напруження було в центрі дискусії», – додав він.
Ян Дюре Б'єркнес – норвезький дослідник роїння автономних систем, має докторський ступінь Університету Західної Англії в Бристолі та публікації з відмовостійкості й масштабованості роботизованих роїв. Технічний директор Six Robotics – компанії, яка за ліцензією Норвезького оборонного дослідницького інституту (FFI) доводить до серії платформу роїння Valkyrie. Перший такий рій норвезька армія отримала 16 жовтня 2025 року.
DK NEJET – українсько-латвійська компанія, заснована 2018 року, яка з 2023-го є системним постачальником БПЛА для підрозділів Сил оборони. Виробничі потужності розташовані в Україні та Латвії, у січні 2026 року компанія відкрила офіс у норвезькому Тронгеймі. Розробляє FPV-камікадзе, дрони-перехоплювачі, оптоволоконні дрони й наземні станції; платформи кодифіковані НАТО.
Заявлений фокус розробок – автономна координація, за якої один оператор може керувати кількома десятками дронів одночасно. За словами співзасновника компанії Албертса Спіли, торік вона виробила 14 тисяч дронів, а на 2026-й планує 40 тисяч.