Семен Глузман
Досьє по темі
Правозахисник, колишній дисидент та політв'язень, відомий психіатр
Матеріали по темі
-
Відомі політв’язні часів СРСР закликали міську раду та мера Івано-Франківська відмовитися від наміру перейменувати вулицю Андрія Сахарова. Заяву оприлюднив на своїй сторінці у Facebook…
-
Епідемія закінчиться. Життя увійде у звичний ритм. Пожвавляться вуличні торговці та квартирні злодії. Оживуть і затаєні в карантині саєнтологи. Продовжать свої рейди в психіатричні лікарні в
пошуках невинних жертв вітчизняної психіатрії.
-
Роздратована невір'ям і двозначністю (або тризначністю) молодь шукає для себе підґрунтя в минулому. У тому минулому, якого вона не знає. Звідси і звертання до простих рішень.
-
У моїй свідомості спокійно умістилися поряд дві особливі правди: участь у Вітчизняній війні батьків, які захищали свою жорстоку батьківщину від нацистів, і моє особисте протистояння тоталітарному
злу.
-
Любі Середняк тоді було тільки 17 років. Не втрималася, показала оповідання комусь із подружок. Любу заарештували й утримували в камері внутрішньої тюрми КДБ на вулиці Володимирській.
-
Ми продовжуємо бути громадянами держави, де поліцейський вільний від дотримання закону. Він виконує наказ свого безпосереднього начальника. І тільки.
-
Молодість шукає для себе якісь ідеологічні опори. Багато реалій української державності її відштовхують. А реалії життя за Троцького і Сталіна такі далекі за часом, що для молодих українців вони
сприймаються пом'якшено.
-
Я увійшов до ліфта. Сусідка з 16-го поверху, з якою я, власне, ледь був знайомий, натиснувши кнопку підйому, запитала мене: «Як ви думаєте, Порошенка посадять?»
-
Громадянська мужність виростає з вільної відповідальності вільного громадянина. Колись, живучи в реаліях тоталітарного режиму, людина була змушена бути слабкою, слухняною. Так жили
мільйони.
-
Ми занепокоєні, ми очікуємо гіршого. Багато з нас сьогодні усвідомлюють, що наша неефективна, загрузла в корупції влада страшніша за коронавірус.
-
Сьогодні про Йосипа Сліпого написано багато. Про його трагічне життя, про стійкість, про небажання брехати Всевишньому і самому собі. Багато і брехні, примітивної, радянської брехні українською та
російською мовами.
-
Згадуючи про своє життя в таборах у сталінські роки, Дандарон часто повторював, що буддисту, який мандрує від народження до народження, дуже корисно народитися в Росії.
-
Я - сторож на цвинтарі. Не так давно усвідомив: мені легше спілкуватися з мертвими, ніж з живими. Якщо встигну, хочу написати есе на тему: що відбувається з моральним почуттям людини в ситуації
несвободи?
-
Я бачив Бабин Яр іншим. Це було печальне видовище: сотні людей мовчки йдуть до непоказного, неосмисленого каменя на узбіччі дороги з єдиною метою - вшанувати пам'ять невинно убієнних. Їх так само
мовчки зустрічають десятки офіцерів КДБ.
-
Найстрашніше - не штрафний ізолятор і навіть не голодування протесту. Найгірше - етап. Ти не знаєш, куди тебе везуть. Ти - річ, яка переміщується по величезній імперії з волі якоїсь невідомої тобі
людини.
-
Чи може держава вижити без перших? У сучасному світі - не може. Навіть абсолютно вільний у своїх звірствах тиран Сталін змушений був звільнити з таборів деяких перших, усвідомивши, що без них
війну з Німеччиною не виграти.
-
Українська держава готує немилосердне життя для психічно хворих українських громадян. Їх необхідно підтримувати і захищати. Не від КДБ. Від нашого злого і черствого міністерства охорони здоров'я.
Від держави. 2020 рік.
-
Обов'язок конкретної людини чи конкретної спільноти неможливо делегувати навіть у найнадійніші руки. Наш, української спільноти обов'язок - це обов'язок перед самими собою.
-
Ми - небезпечні державні злочинці. Ми страшніші від убивць, ґвалтівників і грабіжників. Тому що не навчилися думати з накритою подушкою головою.
-
Зовсім недавно, вже після своєї смерті, повернувся на батьківщину, до Харкова. Його іменем назвали проспект. І от знову його позбавляють батьківщини. Проспекту Григоренка хочуть повернути ім'я
Жукова. Ката сотень тисяч радянських солдатів…
-
Давно, дуже давно, 1895 року відомий російський юрист сказав: «Спротив особистості неправу, тобто порушенню права, - це обов'язок». Так думали і писали юристи 1895 року. Зовсім інакше думають і
роблять юристи, керівники нинішньої України.…
-
Уперше подумав: у наступних виборах не братиму участі. Тому що важко переживаю свою особисту відповідальність за ситуацію в країні.
-
Зовсім нещодавно я сподівався. Навіть так - вірив. На жаль. Рішення знову приймають випадкові люди. Здалеку спостерігаю щиру активність реальних фахівців, які намагаються достукатися, пояснити,
напоумити. Мені шкода їх, щиро шкода.
-
Ми пам'ятаємо. Попри повну безладність нашого суспільного життя. 12 грудня в глибоко українській по історії та духу Полтаві, в обласному академічному театрі імені Гоголя відбудеться вечір пам'яті
Андрія Сахарова.
-
Сьогодні все частіше чую міркування про те, що невдале управління державою президентом Зеленським може вилитися в посилення антиєврейських настроїв в Україні. Слова жорстокості мають властивість
переходити у вчинки.