ГлавнаяСпортДругие

Сезон. Післямова

Клубний сезон закінчено: час підбити підсумки, щоб зрозуміти, що нас чекає у майбутньому. Сезон у нас вийшов унікальний. Тут перебільшення - ані крихти, і згадувати події 2008/2009 років - одне задоволення: більшою мірою, звісно, його закінчення, ніж середину.

Олександр Гливинський Олександр Гливинський , спортивный обозреватель
Сезон. Післямова
Фото: УНИАН

Хоч починали наші клуби в єврокубках дуже перспективно: «Динамо» після інфарктного протистояння з ірландською «Дрогедою» (2:1 і 2:2) у друзки розтрощило «Спартак» (8:2 за підсумками двох матчів) і впевненою ходою увійшло до групового турніру Ліги чемпіонів, де в першому матчі мало не переграло англійський «Арсенал», а в другому, на виїзді, перемогло португальський «Порту».

«Шахтар» без проблем розібрався з хорватським «Динамо», з перемоги над «Базелем» розпочав і лише через власні помилки віддав «майже виграний» домашній матч з «Барселоною» у Лізі чемпіонів.

«Металіст» впевнено увійшов у групу, розгромивши турецький «Бешикташ»... Засмутив лише «Дніпро», програвши «незрозумілій» швейцарській «Беллінцоні», після чого Олег Протасов подав у відставку, а його пост обійняв Володимир Безсонов. А от продовження єврокубкових прагнень було не таким веселим: динамівці втратили шанси на вихід у «плей-офф» Євроліги, програвши тим же «Порту» і «Арсеналу», гірники у своїх ключових матчах «скрутилися» іншим португальцям - «Спортингу», і в результаті обидва наші гранди задовольнилися лише переходом у менш престижний Кубок УЄФА, де починав вражати переможним мінімалізмом «Металіст», один за одним обігруючи «Галатасарай», «Олімпіакос» і «Бенфіку». Подальші лютнево-квітневі події всі пам‘ятають - вони стали предтечею «української унікальності»: два безпрецедентних вітчизняних «дербі» в єврокубках і, врешті, сама перемога - перша такого роду звитяга для незалежного українського футболу.

Приємні спостереження є й у внутрішніх турнірах: по-перше, незвично, що серед лауреатів сезону є хтось, хто не «Динамо» і не «Шахтар»: «Ворскла» скористалася зі зверхнього ставлення до себе донеччан і покарала їх завдяки одному точному уколу і максимальній концентрації. Микола Павлов, безсумнівно, заслужив на цей тріумф, і його післяматчевий забіг у стилі хорватського тренера Славена Біліча назавжди увійшов в історію українського футболу. «Заслуженість» цього успіху полтавці довели ще раніше, коли у півфіналі переграли «Металіст».

«Дніпро» змазав класний весняний відрізок несподіваним програшем у Луганську, чим дозволив донецькому «Металургу» повернутися в єврокубки і логічно завершити загалом непогано проведений сезон. До речі, те, що «Арсенал» не дав перемогти «металургам», а «Зоря» побила «Дніпро», не може не тішити - таке враження, що «договорняки» зникають із нашого футболу. Повірити у це на всі 100%, будьмо відвертими, важко, але на ознаки одужання від тривалої хвороби ці результати схожі.

Одне слово, приємних вражень від першого сезону, який українські клуби провели під вивіскою «Прем‘єр-ліга», чимало. Вперше у нас є одразу три тріумфатори - «Динамо» заслужено перемогло у чемпіонаті, упродовж всієї турнірної дистанції рівних за стабільністю столичним футболістам не було; «Ворскла» забирає Кубок України; і, нарешті, головний переможець, «Шахтар», привіз до Донецька Кубок УЄФА - і тепер новий євросезон буде розпочинатися за участю України (у матчі за Суперкубок УЄФА).

На завершення сезону дуже хочеться, щоб і збірна України виявила агресивність у Хорватії і у нас з‘явилися реальні шанси поїхати до Південної Африки. Національна команда проводить остаточну риску під нинішнім сезоном, і тому хочеться, щоб в кінці тієї риски стояв знак оклику, а не змазана кома. Однак все це - поки лише бажання, а справжні події дадуть нам підстави за тиждень визначити усіх лауреатів і невдах сезону.

Олександр Гливинський Олександр Гливинський , спортивный обозреватель