Із дахів коксохіму противник завдає ударів ПТРК «Конкурс» по вигину дороги на Бердичі, піднімає в небо дрони, звідти випромінюють засоби РЕБ, окупанти ставлять мережу камер й антен для зв'язку, тому важливо не дати їм комфортно працювати в секторі.
Там і так у нас підбиті Abrams і Bradley, тож якщо треба складати капітальні будівлі в залишеній промзоні, аби не дати противнику впливати вогнем на лінію Бердичі — Орлівка, то доведеться це робити.
Противник спробував наскоком захопити лінію, зачепився за обидва селища, просунувся в Тоненькому — там зараз важкі бої.
Козачі Лагері — це тактичний тил угруповання, яке чинить тиск на Кринки й наші плацдарми на лівому березі.
Там накрили будівлю невеликої нафтобази, у принципі це село на 3000 мешканців, там є потужні капітальні будівлі: місцеві ферми, риббригада, виробництво ящиків.
Поки що західні 250 кг бомби застосовують по стаціонарних точках, аби завдати шкоди живій силі, накрити зручну для противника укріплену позицію, склад ротного-батальйонного рівня. Очевидно, що використовують GPS-наведення плюс інерціальне, підсвічування плямою лазера не було видно.
Тобто попри численні заяви росіян, що їхня РЕБ глушить супутниковий канал бомби, зменшуючи точність, ми здатні вражати цілі на вістрі їхніх активних зусиль, де в кожнім разі мають бути і «Жителі», і інший зоопарк, що випромінює перешкоди.
Загалом, почалися точкові удари високоточними. Коли свого часу нам оголосили про передачу JDAM, а пізніше європейських комплектів, була надія, що зможемо застосовувати їх масово. Що будемо в потрібних районах метати кілька десятків бомб, прориваючи опорники й тиснучи на тактичний тил, виносячи там вузли зв'язку, ППО малого радіусу, вибиваючи батареї підтримки.
Використовуватимемо як молот, нарощуючи зусилля під час контратак і проривів.
А виявилося, що застосування спорадичне — трохи тут, трохи там, у міру підготовки літаків і пілотів, у міру запитів на протяжному фронті й постачання з різних країн.
Те, що французи досить швидко змогли інтегрувати свої Hummer у наші ВПС — і в МіГ-29, і в Су-24М — непогана новина.
Це чудова бомба, яка за рахунок лазерного наведення може вражати рухомі цілі, дуже точна, потужна, реактивний двигун дає екіпажам комфортно й безпечно працювати з дистанції, де їх можна дістати тільки далекобійними комплексами.
Є «кити» під 500 кг і тонну, тому, можливо, ми побачимо і великий бадабум.
Інше питання, що виробів буде пів сотні на місяць, як і обіцяв Париж.
Американці вчаділи на передвиборчих перегонах і з'ясовують, хто з них більше продався Путіну, а хто ніколи не зігнеться, тож навіть коли законопроєкт приймуть, мине чимало місяців, поки нові JDAM-ER опиниться на пілонах наших літаків.
А лише в березні противник, наприклад, застосував вже 400 + коригованих бомб — це об'єктивно погано.
Судячи з ударів у посадці під Урожайним, які показували росіяни, лягають бомби дедалі точніше. Вони постійно працюють, аби зменшити відхилення, розробляють нові антени, які не тільки стійкі до придушення, а й збільшують точність.
Та й навіть на десяток промахів буде кілька влучень просто з математичної ймовірності.
Нехай вони не можуть покласти свої вироби в коло 5 метрів, як американці, але нарощують кількість на добу і в одному прольоті.
У результаті вражають ланцюжок опорників, виводять з ладу оборонні споруди, переорюють під'їзди й дороги біля останнього кілометра.
Проблеми в них тільки в бомбах з конвеєра, не в літаках.
Число має значення.
Саме тому не варто скочуватися в зайвий оптимізм з приводу F-16.
Вони нам вкрай потрібні, зможуть виконувати чимало бойової роботи — відганяти ворожі борти РЕБ і метальників КАБ від лінії, прикривати пускові й радари, виконувати місії проти флоту, здійснювати розвідку з підвісними контейнерами.
Але це не срібна куля, яка вирішить усі наші проблеми.
Пам'ятаєте новини минулої осені, що можна дуже швидко перепідготувати пілотів, тільки дайте борти?
А виявилося, що їм, як і морякам, спочатку курси англійської, бо технічна англійська — це досить складно.
Далі загальні заняття на дозвуковому літаку. А вже потім спеціалізація на реактивних.
І про жодні три місяці не йдеться — добре б укластися в ті терміни, які озвучили партнери.
Це 12 перших пілотів на початок літа — 10 місяців навчання.
А потім техніка надходитиме частинами, у міру підготовки і вводити у справу її будуть частинами.
Загальний наліт на пілота в нас до вторгнення був меншим, ніж у росіян. Це тривало роками — були роки, коли наліт складав 45 годин.
Поки ще збережеться ресурс у радянських літаків, чисельність навіть із західними бортами буде меншою.
Їхні модернізовані літаки явно не гірші за модернізовані західні за багатьма показниками.
Наземні служби також спішно навчаються, наземну інфраструктуру готують, у росіян і там перевага.
Вони не під вогнем наших ракет, мають більше ЗПС у європейській частині, а їхні наземні служби вже отримали досвід на літаках, на яких вони воюють два роки, для нас же це новинка.
Так, ми збили два літаки ДРЛC, але в них є ще, почнуться повітряні бої, піднімуть і ризикуватимуть (відколи забили другий, А-50 поки що не працювали).
А в Україні їх поки що не планують у принципі.
Легко не буде.
Жодної срібної кулі не буде.
Буде важка війна, у котрій слід задіяти всі ресурси держави.
У ворога літакопад, а в нас уразили «Бук», NASAMS, пускові С-300 і накрили колону машин, дуже схожу на ПУ Patriot. Це ціна за підтягнуті ближче до ЛБЗ комплекси.
Зважаючи на те, що так само є заявка на HIMARS, у ворога працюють спеціальні групи, які полють на важливі цілі в оперативному тилу.
Причому вони за багато десятків кілометрів підсвічують цілі безпілотниками, швидко вводять польотне завдання в балістику, роблять кілька пусків.
Це не військовий успіх, вони знали приблизний маршрут і сектор пошуку, бо ніхто не посилає дрони навмання за 50 км.
Ідуть обміни ударами коригованими бомбами, і РФ має перевагу в чисельності, а ми — в точності.
Наші успіхи на морі вищі лише тому, що в нас із флоту самі катери — це асиметрична війна.
На лінії ж ворог має ініціативу — штурмує села за Авдіївкою, забігає до школи в Роботиному, ідуть бої під Красногорівкою, росіяни мають часткові успіхи на напрямку біля Кремінної.
Тому 4196 правок у законопроєкті про мобілізацію п'ятий місяць, бронь на 12 місяців для солдатів строкової служби після звільнення, коли в армії некомплект, а війська займають старі позиції, накопані ще під час АТО, мають досить дивний вигляд.
Кому потрібно купувати на ринку снаряди — президентові Чехії чи нам? Є гроші в ЗВР, облігації, кредити, але кошти збирають від Норвегії до Нідерландів.
Те саме стосується і засобів ППО, і ракет.
Є ринок, є лізинг, є кредити, зокрема й ті, котрі Британія віддавала з Другої світової до 1990-х років.
Зараз, коли війна увійшла в стадію обміну ударами коригованими бомбами й десятків пусків балістики, для кампанії 2024-го життєво важливі інженерні роботи силами не тільки бригад у секторі, розосередження й пошук відповіді на спам УМПК, допоки нам підійдуть літаки й розблокують допомогу США (а це станеться обов'язково).
