Наступальна операція угруповання військ «Таврія» триває вже 20 діб. Наші звільнили Степове, Лобкове, П’ятихатки, Новодарівку, Нескучне, Благодатне, Макарівку та ведуть бої поблизу Жереб’янок, Роботиного, Рівнополя, Старомайорського.
Противник втратив з початку операції (тут припущення: судячи з інтенсивності бойових дій, на Запорізький напрямок припадає десь 60% ворожих втрат) 8300 осіб лише вбитими (слід думати, що стільки само пораненими), 112 танків, 175 ББМ, 298 гармат, мінометів і РСЗВ (суцільна втіха на цьому напрямку!), 21 систему ППО. Окремо зауважимо втрати автомобільної техніки (далі зрозумієте причину): 255 машин.
Ретроспективка: для оборонної операції в Приазов’ї ворог зібрав угруповання, котре мало (станом на 1 травня) 90000 осіб, 380 танків, 1300 ББМ, 990 гармат, мінометів і РСЗВ. Мінусуємо втрати. Починаємо розуміти, що втрату 30% гармат противник має компенсувати чимось іншим і робить це ударними вертольотами. Наші збили вже 6 із 57, що, за оцінками, базувалися в Криму. І всі до одного – ударні. Пам’ятаємо, що цінність – пілоти, а не дорожезний літальний апарат. 14 червня противник перекинув 27 вертольотів, у тому числі 5 Ка-52, 9 Мі-8 або Мі-24 та 13 Ка-29 на аеродром Бердянськ. Чорнобаївка-10 росіян мало чого навчила, здається. Це перебазування бачать не лише читачі LB.ua, а й хлопці з довгими руками та цікавими боєприпасами.
Якоїсь миті УВ «Таврія» взяло тактичну паузу, котру російські «воєнкори» негайно видали за провал наступу. Поки чебурнет гудів від цієї псевдоновини, наші підтягнули ППО, арту і логістику, чим забезпечили а) мінімізацію втрат наших військ і б) їхнє безперебійне всебічне забезпечення та прикриття від ударів з повітря.
Щоб оцінити всю красу дійства, дещо зануримось у хронологію:
– уночі 2 червня в Бердянський порт прилетіла зграйка «Storm Shadow», там яскраво і довго палало-вибухало;
– 8 червня УВ «Таврія» завдало дальніх вогневих ударів по російських воєнних об’єктах у Токмаку і Бердянську;
– 9 червня авіація ЗС України здійснила 12 літаковильотів і завдала ударів ракетами AGM-88 HARM і «Storm Shadow» по цілях у Бердянську, передовому пункту управління 35-ї ЗА, де загинув начальник штабу армії;
– 10 червня Сили оборони завдали ракетних ударів по військових об’єктах ЗС РФ у Залізному Порту;
– 11 червня партизани висадили в повітря залізничні мости в Кіровському районі АР Крим і в Якимівці Мелітопольського району. У селі Щасливцеве Генічеського району Херсонської області ракета «Storm Shadow» уразила готель «Бригантина», де розміщувався штаб УВ «Днепр»;
– 18–19 червня – чергова серія ударів по складах боєприпасів у Херсонській області, у повітря висадили 2500 тонн (десь 60 вагонів снарядів).
Тобто війська УВ «Таврія» наче і не сильно просуваються, а навколо багато що відбувається: у російських угруповань у Херсонській і Запорізькій областях з 19–20 червня розпочалися перебої з підвезенням боєприпасів. Як неочікувано, правда? Залізнична лінія з Криму пошкоджена в багатьох місцях (розбито колії, мости, шляхопроводи), влучним ударом у Криму знищено військову частину, котра опікувалася підвозом боєприпасів колісним транспортом (згадайте про 255 машин), а перед тим не менш влучним ударом вивели з ладу аналогічну контору в Бердянську.
Підсумок: артилерія ворога в Херсонській області має 20% снарядів від потреби, у Запорізькій норма витрати снарядів знижена на 60%. Цілком асиметрична відповідь: група партизанів у Кіровському районі, не маючи жодної своєї гармати, посадила на голодний пайок 990 гармат у Запорізькій області. Ось воно як працює! Як у китайській медицині: голка – в п’ятку, а впав артеріальний тиск. Є в ГШ майстри акупунктури, є!
За «Storm Shadow» Борису Джонсону велика подяка. Ракета ця спільна, франко-британська. Французька версія має назву «SKALP» і цікава тим, що має тандемну бойову частину: перший заряд руйнує бетонний захист, далі решта ракети пролітає в діру і вражає ціль. Хто дивився відео ураження мосту на Чонгарі, міг побачити роботу цього боєприпасу: перший заряд пробив полотно мосту, другий здетонував біля поверхні води, серйозно пошкодивши опорні та несучі конструкції мосту. Тепер логістична криза додала сотні півтори кілометрів – підвіз треба здійснювати через Армянськ. І проблеми у росіян вже не лише з боєприпасами, але й з їжею та водою (а нефіг було підривати всі без розбору меліоративні споруди, тепер вода в колодязях у Запорізькій області для пиття не придатна).
Чого досягли війська УВ «Таврія» за час наступу?
На Мелітопольському напрямку противник веде оборону, намагаючись зупинити просування наших військ на напрямку Роботине – Новопрокопівка та на Веселе. Упродовж останніх діб 503-й і 70-й МСП противника провели декілька невдалих контратак. Зупинити наших не вдалося, вони вперто рухаються на Роботине і Вербове. У Роботиному зайняв оборону 291-й МСП, у Вербовому – залишки 70-го МСП і 22-га бригада спецпризначення (якщо зі спецназу роблять піхоту – справи кепські). За Вербовим – головна лінія оборони росіян, і до неї кілометрів три лишилося. Звільнення Жереб’янок відкриває дорогу на Василівку, а її звільнення – дорогу на Херсон уздовж лівого берега, на Токмак і Мелітополь. Звільнення Василівки може стати ключем для руйнування російської оборони в Приазов’ї і не лише.
На Бердянському напрямку передові підрозділи УВ «Таврія», обійшовши Рівнопіль з різних боків, вийшли за дорогу Рівнопіль – Старомайорське. Складається враження, що штаб 394-го МСП противника в Рівнополі вирішив залишитися в оточенні, хибно оцінюючи ситуацію, яка склалася, або взагалі не розуміючи, що відбулося. Наші наблизилися до села Приютне та зав’язали там бої, додавши бідолашному штабу 394-го МСП ще проблем, адже полк обороняється і там. 60-та ОМСБр противника намагається утримати села Старомайорське та Урожайне.
Ключовим елементом, що забезпечує стійкість оборони противника на цьому напрямку, є його позиції в селі Керменчик, котрі утримують 37-ма ОМСБр і 40-ва ОБрМП, посилені батальйоном 125-ї ОМСБр сепарів з ДНР. У самому селі обороняється збіговисько з колишніх працівників УМВС Донецької області «Каскад». Штаб УВ «Таврія» має добру розвідку та грамотно читає замисли ворога, тому завдав удару не в стик між 37-ю та 40-ю бригадами між Новодонецьким і Новомайорським, а на захід від Новодонецького, завдяки чому проломив оборону росіян. До Керменчика залишається менш ніж 3 км. Звільнення села надає нашим вигідні позиції, з котрих спостерігається та прострілюється головна лінія оборони противника в районах сіл Старомлинівка, Георгіївка, Новомайорське і Євгенівка. Командування противника розгортає підрозділи 50-ї абр на вогневих позиціях у районах на південь від Старомлинівки, в Ключовому та Георгіївці. Слід вважати, що 37-ма ОМСБр і 71-й МП контратакуватимуть наші передові підрозділи в міру їхнього просування до Керменчика.
Воєнна мудрість каже: сапери ходять повільно, але краще їх не обганяти. Наші передові підрозділи УВ «Таврія» і є тими саперами, котрі шукають дорогу до перемоги, до звільнення Приазов’я.
Пам’ятаємо, що УВ «Таврія» біжить марафон, тому дихаємо глибоко та рівномірно, як наші бійці на півдні, донатимо на ЗСУ та допомагаємо війську всебічно.
