Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила про затримання одного з колишніх позаштатних радників генерального директора Державного космічного агентства (ДКАУ), підозрюваного в розтраті коштів, що призвело до зриву запуску першого українського геостаціонарного супутника "Либідь".
Про це повідомила прес-служба САП у Фейсбуці.
Відзначають, що затриманий, "користуючись повним сприянням як української, так і канадської сторони, в 2011 році організував схему, в результаті якої частина коштів із зазначеного контракту, а саме $8 млн 245 тис., осіла на рахунках підконтрольної йому сейшельської фірми, без особливої необхідності залученої до виконання контракту як субпідрядник, і надалі в цикл виконання контракту вже не повернулася".
"Із залученням довіреної йому особи радник гендиректора ДКАУ здійснив низку простих транзакцій, легалізувавши злочинне походження зазначених коштів", - ідеться в повідомленні.
Прокурори САП погодили повідомлення про підозру екс-раднику за ч. 5 ст.191 (розтрата чужого майна в особливо великих розмірах) та ч. 3 ст. 209 (легалізація грошових коштів, здобутих злочинним шляхом) Кримінального кодексу.
"Його затримано, до суду подано клопотання про застосування запобіжного заходу - утримання під вартою з альтернативною заставою в розмірі 65,7 млн гривень. Довіреній особі повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 209 КК", - уточнили в прокуратурі.
За даними САП, програма запуску Національної системи супутникового зв'язку обійшлася Україні майже в $300 млн, залучених як кредитні кошти і виданих канадським Держагентством під гарантії уряду України. До технічного виконання проекту, крім українських ДП "Укркосмос", ДП "Південмаш" і КБ "Південне", були також залучені канадські та російські компанії. Результатом виконання цього проекту мало би стати виведення "Либіді" на орбіту ще до початку чемпіонату Європи з футболу 2012 року.
Очікують, що за результатами досудового розслідування буде дано правову оцінку діям усіх українських і канадських службових осіб, які призвели до провалу супутникової програми.
Нагадаємо, контракт вартістю 254 млн доларів між компанією MDA і Національним космічним агентством України на створення апарату "Либідь" було підписано 15 грудня 2009 року. Супутник повинен забезпечити Україні пряме телемовлення і широкосмуговий доступ в інтернет.
Спочатку запуск "Либіді" було заплановано на 2012 рік, але терміни запуску неодноразово зміщувалися з різних причин. Реалізація проекту була під загрозою зриву через анексію Криму і втрату українською стороною залишеної на півострові задіяної в проекті наземної інфраструктури. Взявши на себе додаткові фінансові зобов'язання, Україна забезпечила подолання форс-мажору: в 2014-2015 роках на материку було створено новий центр управління польотом космічним апаратом, а також новий командно-вимірювальний пункт.
У жовтні 2017 року уряд підтримав пропозицію ДКАУ про дофінансування проекту на $17 млн. У листопаді того ж року ДКАУ озвучило плани запустити супутник наприкінці 2018 року.
26 лютого 2018 року "Укркосмос" подав позов до Лондонського міжнародного арбітражного суду проти канадської MDA в зв'язку зі спробою канадської компанії розірвати в односторонньому порядку укладений 2010 року контракт.