Генпрокуратура України в понеділок, 14 серпня, опублікувала результати розслідування Іловайської трагедії.
Головний висновок полягає в такому: у вбивстві 366 українських бійців винна Росія.
У третій декаді серпня 2014 року російські збройні сили вторглися на територію України, щоб не допустити розгрому бойовиків "ДНР" і "ЛНР". У ніч із 23-го на 24 серпня кордон перейшли дев'ять батальйонно-тактичних груп: 3500 військових особового складу; близько 60 танків; близько 320 БМД (БМП), приблизно 60 знарядь; 45 мінометів; 5 ПТРК.
На російській техніці були зняті або замасковані тактичні знаки і нанесені розпізнавальні позначки українських підрозділів, що заборонено ст. 37 Додаткового протоколу до Женевської конвенції від 12.08.1949 (протокол I) від 08.06.1977.
У підсумку ворожі сили отримали кількісну перевагу: особовий склад - 18 до 1; танки - 11 до 1, бронетехніка - 16 до 1; артилерія - 15 до 1, "Гради" - 24 до 1. В оточенні опинилися батальйони МВС України "Дніпро-1", "Миротворець", "Світязь", "Херсон", "Івано-Франківськ", батальйон Нацгвардії "Донбас" і сили сектора "Б".
Керівництво сил АТО на чолі з Віктором Муженком організували переговори з російськими військовими на чолі з генералом Миколою Богдановським про безпечне виведення українських сил. Після трьох днів обговорень російська сторона гарантувала "зелений коридор" українським військовим, але 29 серпня під час виходу з оточення українські колони розстріляли впритул із важкого озброєння.
Жертвами нападу стали 366 українських військових, 429 осіб отримали поранення, 300 вояків потрапили в полон. Збройні сили України втратили озброєння і техніку на суму майже 300 млн гривень.
Слідство під час досудового розслідування виявило декілька ключових факторів, на тлі яких відбулося вторгнення російської армії:
- Низький рівень боєготовності і боєздатності Збройних сил України в результаті деструктивної діяльності влади в 2010-2014 роках.
- Численні факти дезертирства, самовільного залишення місць несення військової служби і невиконання наказів особовим складом.
- Окремі помилки керівництва АТО під час планування і проведення військових операцій.
При цьому ГПУ наголошує, що керівництво АТО не винне в загибелі військових і втраті озброєння. Згідно з висновками проведеної експертизи (засекречена), настання тяжких наслідків у вигляді загибелі людей і знищення техніки біля Іловайська є в безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з діями ЗС РФ.
Тому головним підозрюваним є генерал Богдановський, який командував російською армією біля Іловайська. Йому закидають ч. 3 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність України), ч. 2 ст. 437 (ведення агресивної війни), ч. 2 ст. 438 (порушення звичаїв війни і навмисне вбивство) Кримінального кодексу України.
Нагадаємо, що на LB.ua вийшли численні авторські матеріали, присвячені Іловайську. Вони зібрані на окремій сторінці, щоб нагадати, що саме сталося в Іловайську, і як тим, хто вижив, вдалося вибратися з оточення живими.