Я слышал, что Ваше творчество называют украинской пародией на творчество Лёхи Никонова. Что Вы можете сказать в ответ или в оправдание и вообще похожи ли?
Я не знаю хто це (сміх, аплодісменти).
Это лидер группы "Последнее танго в Париже", он примерно в таком жанре выступает…
В глухий кут загнали… Я не знаю… Вам подобається це?
Что именно?
Ну, Льоха Ніконов.
Да.
Я вперше таке чую. А Ви де це чули? Ви з іншого космосу прийшли.. Буду знати…
Какой Ваш любимый писатель? И поет?
Щодо лірики, у мене (навіть, це не назвеш на робочому столі)... у мене в ліжку двотомник Маяковського. Я люблю футуристів російських, українських, але це не означає, що я читаю лише футуристів. Завжди готовий відкривати для себе щось нове. От точно з цього вечора піду з думкою про Льоху Ніконова (сміх).
Є питання щодо Вашої нової книги "Лілі Марлен". Які саме фотографії надихнули Вас на які вірші, чи Ви просто взяли вірші та вирішили, що до цієї фотографії підходить такий-то вірш…?
Спеціально вірші до книги не писалися, фотографії обиралися. Але обирали не механічним способом…(звертається до фотографа) Мені було дуже цікаво, як він обирав, він щось дофотографовував...
Просто здається, або вірш надихнув фотографа, або фото надихнуло автора?
Ну це мабуть свідчить про те, що підійшли не механічно до цієї роботи, а підійшли якось творчо. Не був просто якийсь відеоряд, а щоб воно одне одного відтінювало. Мабуть це добре, що Вам здається…
Да там есть потрясающие соответствия…
Ми довго не могли визначитися із тим, що буде на обкладинці і нам не подобалося те, що пропонували нам художники видавництва. І в останній вже момент, коли треба було здавати, коли стояв рукопис і чекав в друкарні і тоді мені прислали отаку картинку: це ніби сирна дівчина та хлопчик восьминіг, і ми вирішили це все дати, і, по-моєму, якраз ця обкладинка нам вдалася.
Якщо в нашій країні було б все гаразд, про що б Ви писали?
Я би писав про те, що в нашій країні все гаразд... (сміх). Я і так вважаю, що за великим рахунком, все гарно, це залежить не від того, що в країні, а від того, що у Вас в голові і в серці. В будь-якій ситуації можна сказати, що не все гаразд. Набагато важливіше та цікавіше знайти ту точку, з якої все здається не таким вже й поганим.
Для Вас поезия – это описание современности или стремление сделать жизнь лучше и описание чего-то лучше?
Ну, як можна віршами зробити щось кращим…
Ну, вы же пишете для народа, вот Вас читают и видят в этом современность, а, чтобы видели в этом что-то новое, что-то лучшее…
Таке питання доволі ризиковане. Зараз би я маю відповідати: да, я пишу для народу, да… (сміх). Ні, в мене ні в якому разі немає якихось амбіцій змінити реальність на краще, мені просто цікаво писати про те, що відбувається, тому, мабуть, це більше стосується сучасності.
А що Вас надихає на написання віршів?
Оця сучасність, про яку ми вже говорили, життя навколо, в якому зараз не все добре, але насправді багато цікавого, прекрасного і неповторного, якщо уважно дивитися і ставитися до своїх персонажів з любов’ю та ніжністю.
Чи пробували Ви писати на інших мовах?
Інших мовах?
Наприклад англійській, німецькій, російській…
Ні, російська у мене не робоча мова, але переклади намагався з перекладачем писати.
А хто перекладач?
На яку?
На англійську, німецьку, російську…
На російсьу – ось там стоїть оцей бородатий молодий чоловік, це Завен Балоян - він перекладає мене російською мовою, не тільки мене, але мене зокрема… От зараз має вийти в Росії збірка, там буде "Гімн демократичної молоді", "Біг Мак" та "Червоний Елвіс" там кілька оповідань переклав саме Завен, а взагалі там кілька перекладачів.
А на які ще мови перекладалися Ваші вірші?
Польська, німецька, латвійська, угорська, білоруська… Останній вийшов "Депеш Мод" італійською..
А Вы помните самое первое стихотворение?
Ні, ну от я сьогодні читав найдавніше, яке є в цій книзі. Здається, 1992 рік.
А музика как-то влияет на твои произведения?
Ну да. Я слухаю дуже різну музику. Можна навіть сказати, що в мене витончений смак. Але, очевидно, що в мене його нема…
А Вы принимаете наркотики?
Я Вам скажу так, що трава – не наркотик. Все що я можу сказати. Ні-ні я проти наркотиків.
Где бы Вы хотели еще побывать в своей жизни?
Я би дуже хотів поїхати наступного року до Південно-Африканської республіки, але разом з українською збірною. Я дуже розраховую, що ми туди потрапимо через ігри плей-офф… Або, врешті-решт, можна поїхати повболівати за збірну Хорватії.
Шансів (в України) вже нема…
Ні, є… от в суботу в нас дуже серйозний суперник – збірна Андори.
За кого ви будете голосувати на президентських виборах?
(шум в залі) Ні… я не буду голосувати. Не в цьому житті…
Коли з´являться вірші про улюблену команду "Металіст"?
Я багато писав про "Металіст", але не у віршах, а в прозі. Коли, наприклад, фанатів "Металіста" били, я писав гнівні публіцистичні роздуми про те, що не треба фанатів "Металіста" бити… краще це робити з іншими фанатами. А вірші якось так вийшло, що не писав. Але взагалі в мене була така ідея написати таку документальну річ про фанатів, про фан-рух харківській…
Какое твое мнение о самом великом украинском поэте Тарасе Шевченко?
Я дуже люблю Шевченка… В мене в дитинстві було не так багато книжок, проте в мене були повісті Шевченка, які, як відомо, написані російською мовою. Ну, але в мене з цього приводу ніяких там комплексів не склалося. Люблю Шевченка, але без фанатизму: у мене немає бажання вдягати шаровари і кожного року 9 березня покладати квіти до пам’ятника Шевченку, і бити морди тим, хто говорить російською мовою… От якби я в дитинстві читав його твори українською мовою, то може б так і було.
Скажіть, вірші з нової збірки "Лілі Марлен" будуть покладені на пісні?
Можливо, щось і буде. Себто, вони можуть бути покладені… там багато ліричних речей…
Ви будете робити це із "Собаками в космосі"?
Можливо. Ми зараз працюємо з ними над схожим проектом.
В своих произведениях Вы описываете реальные события или вымешленные?
Більшою мірою, реальні… я все-таки представник реалістичної школи (посміхається), і пишу те, що бачу.
Ты выступал в России?
Так. Нещодавно був Московський книжковий ярмарок і я там виступав разом із "Собаками…"
А ты читал там на украинском или на русском?
Українською…
…и тебя приняли?
Да, все нормально.
На последнем фестивале "Остання барикада" совсем не было российских поэтов, а стихи харьковских поэтов на русском языке переводили на украинский. Зачем?
Ну, перше, те, що не було поетів з Росії, це матеріальні складнощі. Ми просто не знайшли грошей, щоб оплатити їм дорогу, а не тому що ми русофоби…
А стосовно перекладу… це була моя ідея: я вважаю, що потрібно перекладати з російської на українську і з української на російську. Бо це різні мови, різні літератури. Це не тому, що ми не розуміємо російської. Це потрібно для мови, це потрібно для літератури. Тут не йшлося про те, щоб догодити публіці. Мова йде про нормальне співіснування двох поезій, двох культур. Поезію перекладати потрібно, бо, по-перше, це рухає перекладацьку поезію, і, по-друге, це шлях популяризації молодих поетів. Наприклад, російських – котрих, на жаль, в Україні ніхто не знає.
Я наголошую на тому, що це не ідеологічні чинники, а літературні. Російськомовна література в Україні – це теж частина української літератури.
Що Вас надихає?
Мене, насправді, надихає спілкування з розумними людьми. От як зараз… іноді можна почути якусь цікаву думку, з якої потім щось може вийти…