На думку адвоката Анни Даніель, українських законів досить для запобігання і забезпечення захисту жінок від домашнього насильства. А підписання ще однієї міжнародної угоди про боротьбу з проблемою насильства в сім'ї не викорінить її, пише експерт у своїй колонці Інтерфакс-Україна.
«Маючи національну законодавчу базу, спеціально уповноважений орган, який формує і реалізує державну політику в цій сфері, ми повинні зосередитися і працювати над всебічною реалізацією профільного Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». І замість поспішного прийняття норм міжнародного права в своє законодавство, навчитися спочатку дотримуватися Конституції і законів України», - вважає юридичний експерт.
На її думку, в Україні розвинене власне законодавство щодо домашнього насильства. Крім того, країна активно працює над зменшенням проявів дискримінації та забезпеченням рівних прав чоловіків і жінок. Зокрема, рівні права і можливості для жінок і чоловіків були закладені в Основному Законі (ст. 24 Конституції України). Разом з цим в 2001 році вступив в силу Кримінальний кодекс України (ст. 126-1), де зазначено, що домашнє насильство є злочином, тому переслідується і карається. «І навіть якщо Стамбульська конвенція в черговий раз накладе на країну обов'язок забезпечити жертвам юридичні та психологічні консультації, фінансову допомогу, житло, освіту та інше, нічого цього не з'явиться само собою», - пише адвокат Анна Даніель.
Нагадаємо, що Конвенція Ради Європи про запобігання та боротьбу з насильством щодо жінок та домашнім насильством, так звана Стамбульська конвенція відкрита до підписання 11 травня 2011 року. Текст конвенції передбачає, що ті країни, які підпишуть і ратифікують її, візьмуть на себе зобов'язання захистити всіх жінок від будь-якого виду насильства.
Її ратифікували 34 країни. Серед тих, хто не ратифікував, - Великобританія, Чехія, Угорщина, Болгарія, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Словаччина і Україна і ін. - всього 11 країн Європи. Основною причиною відмови від ратифікації Конвенції є суперечність її окремих норм національному законодавству і національним інтересам. А саме гендерного підходу, який прописаний в статті 6 Конвенції.
В 2020 році петиція про ратифікацію Стамбульської конвенції набрала 26,4 тисяч голосів з необхідних 25 тисяч.