В очікуванні вироку до Шевченківського райсуду Києва у вівторок, 30 жовтня, прийшли Гречківський, Шкляр зі своїми адвокатами, а також група товаришів члена ВРП – також адвокатів.
З 2005 року до обрання на посаду члена ВРП Гречківський займався адвокатською діяльністю. Крім того, він є секретарем Ради адвокатів України.
«Велика риба»
21 вересня 2016 року у центрі Києва затримали арбітражного керуючого Мін’юсту Олега Шкляра. За винагороду він нібито обіцяв адвокату із Житомира Анджею Климчуку домовитися з членом ВРП Павлом Гречківським про вплив на суди різних інстанцій для винесення рішень на користь підприємства «Богадар», що уже тривалий час перебуває в судових тяганинах з іншим виробником квасу і намагається отримати багатомільйонні виплати від останнього через патент на рецепт квасу. Член ВРП нібито повинен був вирішити це «прохання» через нині голову Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду Богдана Львова.
Про позицію Львова щодо справи Гречківського читайте в інтерв’ю LB.ua
Зустріч Шкляра і Климчука відбулася неподалік адвокатського бюро Гречківського.
«Ще одна велика риба», – написав в Facebook Генпрокурор Юрій Луценко, зазначивши, що «викрито одного з членів Вищої ради юстиції у вимаганні 500 тис доларів за незаконний вплив на судове рішення».
Загальна сума домовленості між Шкляром і Климчуком, за даними ГПУ, справді сягала $500 тисяч: по $150 тисяч – для першої і апеляційної інстанції, $200 тисяч – для касації. Однак 21 вересня Шкляр отримав лише $51 тис ($50 тис позначені СБУ, $1 тис купюрами по $1 адвокат долучив до цих коштів особисто).
Прокуратура кваліфікувала дії Гречківського та Шкляра як незакінчений замах на шахрайське заволодіння коштами в особливо великих розмірах, а саме $500 тис (ч.3 ст. 15, ч.4 ст. 190 КК). І просила для обох обвинувачених по вісім років ув’язнення з конфіскацією майна.
Професійний провокатор?
Анджей Климчук назвався представником фірми «Богадар». Під час допиту повідомив, що йому запропонували надавати адвокатські послуги по viber, згодом мав кілька зустрічей з представниками компанії. Довіреність представляти інтереси фірми отримав поїздом у серпні 2016 року, але долучив до справи лише кольорову копію документу. Де оригінал, мовляв, не знає, бо пройшло багато часу.
Сторона захисту апелювала до того, що судова тяганина у ТОВ «Богадар» триває досить давно, в Єдиному реєстрі судових рішень міститься 128 рішень, пов’язаних з цією фірмою. І представляли її інтереси троє інших адвокатів. Тим паче, ні Климчук, ні Шкляр не мали досвіду у патентних спорах.
Климчук плутався у свідченнях, не міг пригадати прізвище представника «Богадару», з яким спілкувався про надання адвокатських послуг. Зізнався, що не особисто брав участі в судових процесах фірми.
До речі, директор «Богадара» Валентина Прасняк в коментарі журналісту «Слідство.info» сказала, що не знає ані Шкляра, ні Климчука. На цей аргумент адвоката останній запропонував зателефонувати комусь із представників компанії.
Ще одним аргументом захисту Гречківського було те, що залучення адвоката до будь-яких оперативно-розшукових заходів і слідчий дій можливе лише зі згоди клієнта. Доказів того, що представники «Богадар» погодилися на це в матеріалах розслідування немає.
Більш того, адвокат не може допускати сприяння скоєнню правопорушення іншими особами. На таку репліку Климчук відповів, що діяв, як свідомий громадянин. Ба більше: в одній із розмов Шкляр нібито сказав йому, що знає про підготовку правоохоронцями операції із його затримання, однак кошти все одно візьме.
Адвокат Гречківського Петро Бойко написав скаргу в Раду адвокатів Житомирської області на Климчука і 30 травня минулого року того позбавили адвокатського свідоцтва.
Під час судового розгляду з’ясувалося також, що Климчук був пов’язаний з рядом інших корупційних справ. Зокрема, щодо колишньої судді Житомирського райсуду Сахібжамал Баренко. У квітні 2016 року її засудили до п’яти років позбавлення волі за звинуваченнями в отриманні $2400 хабара. Апеляційний суд скасував вирок, посилаючись на ряд процесуальних порушень.
Климчук був адвокатом однієї зі сторін у справі, котру розглядала Баренко. Він передав їй три транші з коштами.
Прізвище адвоката фігурує також у справі щодо державного реєстратора в Коростишеві Житомирської області і ще в чотирьох провадженнях.
Тож адвокати Гречківського наполягали на тому, що Климчук – «професійний провокатор». Вони звернулися в Генпрокуратуру, яка відкрила справу щодо провокації підкупу. Гречківський, Баренко та інші особи, на яких адвокат писав заяви правоохоронцям, числяться потерпілими.
За словами адвоката Бойка, щодо Климчука було порушено три кримінальні провадження (щодо захоплення кількох приміщень у Житомирі). Згодом вони були закриті. «Якщо закривають, то просять послуги», – пояснює Бойко, натякаючи, що вочевидь таким чином Климчук став співпрацювати з правоохоронцями.
Докази і не-докази
Жодного (!) доказу щодо причетності Гречківського і Шкляра суд не визнав законним. По-перше, через порушення вимог законодавства про підслідність справи. Адже розслідування «замаху на шахрайство», як кваліфікувала злочин прокуратура, належить до підслідності Національної поліції.
Прокуратура, як відомо, втратила повноваження досудового розслідування 20 листопада 2017 року. Тож продовжуючи розслідування її працівники порушили вимоги Кримінально-процесуального кодексу, а отже, всі здобуті нею докази не можуть бути враховані в суді.
Також із самого початку розслідування прокуратура допустила серйозну помилку. Інформація про злочин за заявою потерпілого (Анджея Климчука) в Єдиний реєстр досудових розслідування щодо Гречківського і Шкляра була внесена 19 вересня 2016 року (дата фіксується автоматично), тоді як останнього спіймали з грошима лише 21 вересня.
Більш того, слідчий Генпрокуратури вручив повістку Гречківському про виклик на допит в якості підозрюваного за 15 хвилин до (!) затримання Шкляра. Цей факт підтверджують записи відеокамер з будівлі Вищої ради правосуддя, котрі зафіксували момент зустрічі члена ВРП з представником прокуратури.
Прокуратура також долучила до матеріалів справи запис оперативного відео, знятого під час затримання Шкляра. На записі видно, що в пакунку був GPS маячок, за допомогою якого правоохоронці можуть відслідкувати його місце знаходження, однак в протоколі про затримання жодної інформації про нього немає.
Суд також погодився зі стороною захисту, що, порушуючи законодавство, до Шкляра десять годин не допускали адвоката. Його шантажували, не даючи ліки, яких він потребував.
Саме тиском він пояснює те, що на відео, поширеному в інтернеті, спочатку зізнався, що брав гроші для Гречківського, а пізніше відмовився від своїх слів.
Шевченківський райсуд констатував і ряд інших порушень, як от: відсутність даних про понятих, котрі були присутні під час складання протоколу затримання Шкляра, неспівпадіння номерів купюр, котрі були вилучені в останнього, зі списком, який надала СБУ, ненадання суду і стороні захисту усіх матеріалів, отриманих під час проведення негласних слідчо-розшукових заходів (в тому числі оригіналів відео- і аудіозаписів розмов Гречківського і Шкляра) тощо.
Як йдеться в рішенні суду, із $50 тис із каси СБУ після затримання Шкляра було вилучено лише $40 тис. Із $1 тис Климчука – $830.
Інститутський друг
В серпні минулого року в інтерв’ю LB.ua Гречківський розповів, що знає Шкляра ще з університетських часів.
«У 1990-у році – за рік до закінчення інституту – він захворів. У нього виявили аденому гіпофізу. Йому двічі робили трепанацію черепа і видаляли уражену частину мозку. Через свою хворобу він не зміг працювати в міліції (хоч ми закінчили міліцейський факультет) та прокуратурі. До речі, він також не є адвокатом. Зараз він живе в Житомирі. Мої батьки родом звідти. Ми дуже добре спілкувалися під час навчання в інституті. Згодом він мені телефонував з проханням з допомогти найти йому хорошого лікаря. Я йому часто допомагав, в тому числі матеріально», – казав член ВРП.
В рамках розслідування справи проводили медичну експертизу стану здоров’я Шкляра. Ці дані суд заборонив розголошувати.
За версією захисту, Шкляр нібито розцінював отримані від адвоката Климчука гроші не як хабар, а як оплату юридичних послуг. При цьому адвокати апелювали також до стану здоров’я, який впливав на його сприйняття подій і поведінку.
Климчук начебто наполягав, щоб над справою щодо «Богадару» працював і сам Гречківський. Шкляр, знаючи, що останній участі не братиме, вирішив не говорити про це Климчуку, щоб не втратити замовлення, кажуть адвокати члена ВРП.
Гречківський, у свою чергу, зазначає, що про фірму «Богадар» зі Шкляром не спілкувався. Хоча й не заперечував, що у серпні 2016 року (коли відбулася перша зустріч Климчука і Шкляра з цього питання) останній заходив до нього в офіс.
«Мабуть, вони поговорили, він прийшов до мене, вийшов від мене і знов продовжив розмову», – заявив член ВРП в інтерв’ю LB.ua.
Свідок захисту – Дмитро Сус
Ключовим у справі став свідок захисту – колишній заступник керівника департаменту ГПУ Дмитро Сус. Він припустив, що замовником справи Гречківського є власник мережі «АТБ-маркету», а в минулому колишній керівник УБОЗ в Дніпропетровській області, Геннадій Буткевич.
У 2015 році його дочка розлучилася з народним депутатом від фракції Радикальної партії Сергієм Рибалкою. Це спричинило конфлікт і судові спори. Конфлікт загострило рішення Господарського суду Києва від 21 жовтня 2015 року, яким фірма, пов'язана з Рибалкою, стягнула зі структури Буткевича понад 100 млн грн.
У грудні 2015 року у приміщенні Київського апеляційного господарського суду прокуратура провела обшук і вилучила всі матеріали цієї справи. Оскарження було зупинено. Однак Рибалці вдалося повернути матеріали справи і відновити її розгляд. З цього моменту, за словами Суса, Буткевич нібито зацікавився дружніми стосунками Рибалки і Гречківського. І вирішив, за припущеннями Суса, використати свої дружні відносини з Юрієм Луценком.
Як зазначив колишній прокурор, раніше ГПУ активно займалася розслідуванням справ щодо Рибалки, однак, їх педалював колишній заступник міністра внутрішніх справ Володимир Євдокимов.
За «замовні» справи, зазначив Сус, співробітники ГПУ неофіційно отримували грошову винагороду. Після таких показань Генпрокуратура відкрила кримінальне провадження на Суса за дачу завідомо неправдивих показань.
Раніше Сус в інтерв’ю розповідав, що «ставилось завдання відкрити кримінальне провадження» проти члена ВРП Гречківського і операцію вдалося реалізувати тільки з шостого разу. При цьому були допущені помилки, які вказують на спланований характер справи.
Гречківський стверджував, що Буткевич неодноразово погрожував йому впродовж 2016 року, якщо він не стане на його сторону. Член ВРП звертався з відповідними заявами до керівництва ради.
Не останнє слово
За заявою адвоката Шкляра прокуратура порушила шість кримінальних справ щодо діяльності слідчих і прокурорів (йдеться і про перевищення службових повноважень, і про провокацію хабара працівниками правоохоронних органів тощо). Сьогодні ці справи об’єднані в одну, їх розслідує Головна військова прокуратура. Щоправда, за словами Гречкіського, жодних результатів поки немає.
Крім того, член ВРП подав заяву в військову прокуратура щодо створення сайту «Stop Гречковский», де, за його словами, викладені «замовні матеріали, котрі негативно впливають на його репутацію».
«Я знаю, хто зробив цей сайт. Розповім про це слідчому і буду добиватися розслідування цієї справи більше, ніж щодо Климчука», – зазначив він в коментарі LB.ua, зауважуючи, що це пов'язано з його позицією щодо реформи адвокатури.
Епопею з кримінальною справою проти нього прокоментував наступним чином: «Це були неприємні два роки. Поки говорити важко, що далі. Ще нічого не закінчено. Я впевнений, що буде апеляція. Я не бачив жодного виправдовувального, який прокуратура не оскаржила би. Що головне у справі проти мене? Замість того, щоб розслідувати злочини, прокуратура їх створює, фальсифікує. Це – найстрашніше. І мені вдалося це довести в суді».
«Одразу після того, як ГПУ отримає повний текст судового рішення щодо громадянина Гречківського, його буде вивчено і підготовлено апеляційну скаргу. Ми очікуємо, що впродовж тижня отримаємо це рішення.
Ми впевнені в своїй юридичній правоті і в тих обвинученнях, які були висунуті (Гречківському — LB.ua)», - прокоментував ситуацію LB.ua речник ГПУ Андрій Лисенко.