Верховна Рада не дозволила притягнути депутата Олександра Вілкула до кримінальної відповідальності.
Подання Генеральної прокуратури у вівторок підтримали тільки 137 депутатів (БПП - 46, НФ - 36, Самопоміч - 18, Радикальна партія - 9, Батьківщина - 5, позафракційні - 23) за 226 мінімально необхідних.
За версією слідства, в 2011-2012 роках Вілкул, будучи головою Дніпропетровської ОДА, видав розпорядження про незаконну зміну цільового призначення земельних ділянок колгоспів "Катеринівський" і імені Горького загальною площею близько 21 га для розширення кар'єру Орджонікідзевського ГЗК. Зараз там розміщені гірські відвали. Збитки оцінюють на суму 12 млн гривень.
Крім того, в серпні 2012 року Вілкул, як стверджує прокуратура, змінив цільове призначення 45 га сільськогосподарських земель ТОВ "Арт Ленд". З ріллі вони стали пасовищем (хоча за законом її спочатку потрібно законсервувати на три роки, чого не було зроблено), а потім - землею промислового призначення. Збитки оцінюють на суму 5 млн гривень.
"Я звертаюся до Верховної Ради про зняття депутатської недоторканності з Вілкула для завершення досудового слідства, пред'явлення підозри згідно зі ст. 190 і для переходу до судових засідань, у разі доведення цієї справи", - заявив голова ГПУ Луценко, представляючи справу.
Вілкул назвав справу сфальсифікованою. Він сказав, що в інкримінованих йому епізодах "відсутні не тільки склад, але і подія злочину".
Депутат "Опоблоку" також закликав відкрити кримінальні провадження стосовно посадових осіб Генеральної прокуратури за цілою низкою статей, включаючи перевищення посадових повноважень, створення штучних перешкод для діяльності народного депутата, а також за фактом незаконного прослуховування його телефону. Зокрема, Вілкул розповів про постанову суду від жовтня 2017 року про дозвіл прослуховувати його особистий телефон, що порушує законодавчі норми про статус народного обранця.
Голова Верховної Ради Андрій Парубій назвав результати цього голосування соромом.
Нагадаємо, раніше профільний Комітет парламенту з питань регламенту прийняв рішення "про законність подання генпрокурора, але з окремим висновком про застереження в цьому поданні", - зазначав в.о. голови Комітету Павло Пинзеник.
Тоді ж члени Комітету звертали увагу ГПУ на необхідність провести додаткові перевірки в рамках подання. Але, за словами Пинзеника, Комітет так і не отримав від ГПУ додаткових роз'яснень. Також в.о. голови регламентного комітету констатував факт систематичного порушення норм закону про статус народного депутата через незаконне прослуховування парламентаріїв.
Під час обговорення питання низка позафракційних депутатів звернула увагу на факт того, що основна частина депутатів БПП була відсутня в сесійній залі. А фракція "Самопоміч" зажадала проголосувати за недовіру генпрокурору через підготовку подань без належної доказової бази.
"Який генпрокурор - такі й уявлення!" - виступав нардеп Єгор Соболєв.
Відзначимо, що подання Луценка стосовно Вілкула внесено повторно, перший раз генпрокурор зробив це 25 травня, але 19 червня Комітет Верховної Ради з питань регламенту повернув спікеру ВР Андрію Парубію подання, оскільки вважав, що нардеп не зміг отримати для ознайомлення сам документ і додаткові матеріали до нього.
Пізніше голова ВР Андрій Парубій заявляв, що нардепи, щодо яких у Раду надходять подання з Генпрокуратури, виробили цілу методику: вони не ходять на роботу, щоб не отримувати копії подань, а потім говорити, що не були з ними ознайомлені.