ГоловнаПолітика

«Переможці конкурсу в ДБР: хто вони і чому це важливо»

18 липня зовнішня конкурсна комісія при Державному бюро розслідувань (ДБР) обрала 27 службовців на керівні посади. Саме ці люди, разом з раніше обраним керівництвом ДБР, мають стати кістяком нового важливого органу. 

LB.ua розповідає про пристрасті навколо обрання службовців та про бекґраунд переможців.

Фото: Тереза Лащук

Чому важливо, хто пройде в ДБР?

Державне бюро розслідувань – це новий правоохоронний орган, що буде займатись розслідуванням кримінальних справ проти високопосадовців (окрім тих справ, що підпадають під підслідність НАБУ). ДБР будуть також розслідувати військові злочини.

Під підслідність ДБР, зокрема, потрапляють члени уряду, народні депутати, судді, керівники правоохоронних відомств, директор НАБУ та голова САП.

«Політична» комісія

Відбір на керівні посади до ДБР проводила зовнішня конкурсна комісія, яка складається із представників президента, уряду та Верховної Ради.

До складу комісії у громадськості виникли претензії. Зокрема, критика стосувалась присутності в комісії депутата від «Народного Фронту» Євгена Дейдея, який пройшов по квоті Верховної Ради, адже минулого року генпрокурор Юрій Луценко вносив подання на зняття недоторканності з Дейдея через підозру в незаконному збагаченні. 

Через недовіру до членів комісії та загалом її заполітизованість, у Верховній Раді запропонували передати повноваження з відбору керівників територіальних органів, керівників підрозділів центрального апарату, керівників та працівників підрозділів внутрішнього контролю центрального апарату та територіальних органів ДБР особисто директору ДБР.

Мустафа Найєм та Олена Сотник
Фото: Макс Требухов
Мустафа Найєм та Олена Сотник

Було зареєстровано кілька законопроектів, що пропонували відповідні зміни у Закон про ДБР, зокрема, законопроект №7450 авторства Мустафи Найєма та Олени Сотник. Цим законопроектом депутати також запропонували віднести до підслідності ДБР керівництво та членів НАЗК та надати підрозділам ДБР право на самостійне зняття інформації з телекомунікаційних мереж.

Втім, депутати так і не проголосували за законопроект до літніх канікул. Ухвалити його вдалось лише у першому читанні. 

Ілюзія відбору

Претенденти на 27 керівних посад в ДБР проходили кілька ступенів конкурсного відбору. Спершу здавали тести, потім проходили перевірку на поліграфі, після чого фіналістам були призначені співбесіди.

За результами цього відбору, члени конкурсної комісії повинні були оцінити кожного з претендентів та визначити переможців, шляхом голосування на засіданні 18 липня.

Однак, напередодні – 17 липня депутат Сергій Лещенко оприлюднив у Facebook «список майбутніх переможців». 

Ще один «альтернативний» список оприлюднив член внутрішньої комісії при ДБР Олександр Лємєнов. Як пізніше він пояснив LB.ua, у цьому списку нібито значились люди, яких хотів бачити в ДБР Роман Труба.

18 липня коли комісія визначилась з переможцями на 27 керівних посад в ДБР, виявилось, що більша половина прізвищ співпала з оприлюдненим напередодні списком Лещенка.

Голова конкурсної комісії Роман Майданик не зміг достеменно пояснити такий збіг. Він наполягав, що конкурсна комісія діяла законно, а про «списки Лещенка» він нічого не чув.

Роман Майданик під час засідання комісії
Фото: Громадське
Роман Майданик під час засідання комісії

«Я не знаю про цей оприлюднений список, про який ви говорите. Я не знаю, половина там збіглася, не половина. У кожному разі комісія, згідно з результатами голосування, визначилася. Прийняла рішення», – сказав він LB.ua.

Червоні, жовті, зелені

Біографію кожного претендента на керівні посади раніше аналізував проект Всеукраїнського об’єднання Автомайдан «Prosud». 

У їх аналізі кандидати з сумнівною репутацією позначені червоним кольором, ті особи в минулому яких є неоднозначні моменти – жовтим, а доброчесні кандидати, на думку активістів, забарвлені зеленим кольором.

Судячи з аналітики, серед переможців є вісім кандидатів з негативною біографією, сім у доброчесності яких, активісти Prosud, сумніваються, та 12 «зелених».

Найбільше питань до кандидатів виникає щодо походження їх майна.

Зокрема, питання є до:

– Олега Денеги (кандидат на посаду директора територіального управління у Миколаєві). Денега–заступник начальника Департаменту підтримання державного обвинувачення та представництва інтересів громадянина або держави в судах ГПУ. З 2009 року по 2011 був головним прокурором Львова. 

Олег Денега
Фото: Резонанс
Олег Денега

У декларації за 2017 рік Денега скромно вказав службову квартиру, площею 128 м2. Його ж дружина задекларувала квартиру у Львові (80м2), житловий будинок у Львівській області (472, 20 м2) та земельну ділянку площею 12 000 м2 у Львівській області. Навіть приблизної вартості нерухомості у декларації не вказано. Судячи з декларації, дружина Денеги не працює. З доходів вона вказала лише допомогу дітям від держави (їх у подружжя четверо). Сам Денега працює тільки в ГПУ. Тим не менше, прокурору вдалось заощадити 710 000 грн. Їх він тримає у готівці.

– Євгена Шевцова (кандидат на посаду керівника першого управління організації досудових розслідувань). Поки він працює заступником начальника управління – начальником відділу Головного слідчого управління Національної поліції. Від себе, в декларації за 2017 рік Шевцов вказав лише годинник дорогої марки «Rolex» та рушницю «Merkel». Нерухомість та машини записані на його дружину. У її власності: дві квартири у Києві (93,4 м2 і 62,9 м2), земельна ділянка у Київській області площею 1000 м2, нежилі приміщення площею 587,8 м2. У користуванні також житловий будинок площею 349,7 м2 (власник – юридична особа зареєстрована за кордоном). Їздить Шевцова на Land Rover Range Rover VOGUE 2016 року. Дружина є кінцевим бенефіціаром ТОВ «ЛЕОГЕЙМІНГ», ТОВ «ФК ЛЕОГЕЙМІНГ ПЕЙ» та ТОВ «ЛЕО ЕД'ЮКЕЙШЕН». 

– Олександра Туру (кандидат на посаду керівника другого управління організації досудових розслідувань).

Туру Александр
Фото: goes.org.ua
Туру Александр

Зараз він працює начальником Ірпінського відділення Головного управління ДФС у Київській області. Все майно Туру в декларації за останній рік записано на дружину: дві земельні ділянки – у Маріуполі та в Київській області (838 м2 і 1023 м2), квартира площею 96,3 м2 в Сімферополі, квартира 168,6 м2 в Київській області. А також машина TOYOTA CAMRY 2010 року, вартістю 400 000 грн.

– Віталія Француза (кандидат на посаду керівника управління кадрової роботи та державної служби).

Віталій Француз
Фото: novini-zt.info
Віталій Француз

Навчався в Київській вищій школі МВС (1985 році закінчив). Після навчання пішов працювати в МВС Житомирської області. Звільнився з органів в 2005 році і пішов в політику. Став членом партії «Батьківщина». Двічі був обраний депутатом Житомирської облради (2006 і 2010). Двічі був головою Житомирської облради (2008-2010 і 2014-2015 роки). 2 листопада 2013 року обраний головою обласної організації ВО «Батьківщина». Брат Француза Анатолій Француз також працював в МВС – в 1994 – 2000 роках був начальником міліції Прикарпаття. А його племінник Анатолій Француз-молодший засвітився у кримінальних розбірках з івано-франківськими “авторитетами”, що закінчились перестрілкою. 

Француз з дружиною мають 3 квартири в Житомирі (22.5 кв.м, 52,9 кв.м, 124 кв.м) машину TOYOTA Camry Executive 2009 року. Акції АСК "УКРРІЧФЛОТ". На рахунках тримають 577 588 грн, 523 485 гривень, 345 187 грн. А готівкою 88 000 дол і 14 000 доларів. Цікаво, що безробітнього Віталія Француза комісія визначила переможцем попри те, що він значиться у списку недопущених до участі у конкурсі заявників, через невідповідність кваліфікаційним вимогам. 

– Володимира Криволапова (кандидат на посаду керівника Управління оперативних розробок). Зараз працює начальником управління протидії злочинності у фінансовій сфері та галузях економіки Департаменту захисту економіки Національної поліції. Задекларував 2 квартири в Донецьку (53,2 м2, вартістю 277 750 грн і 99,8 м2, вартістю 738 820 грн). Дружина орендує квартиру в Києві площею 97,6 м2. У Криволапова є три дорогих годинника Louis Erard, ZENITH, Breitling. В користуванні Volkswagen touareg 2014 року. Дохід дружини від зайняття підприємницькою діяльністю склав 972 010 грн. З дружиною зберігають 44000 дол і 25000 дол готівки. 

– Оксани Пащенко (кандидат на посаду керівника Управління правового забезпечення).

Оксана Пащенко під час візиту до Темнівської
виправної колонії
Фото: kvs.gov.ua
Оксана Пащенко під час візиту до Темнівської виправної колонії

Поки вона є заступницею директора Департаменту – начальником відділу взаємодії з органами і установами ДКВС Мін’юсту. Пащенко задекларувала дві земельні ділянки площею 2 228 м2 та 1 026 м2 в Київській області. Житловий будинок площею 168 м2 в Київській області. У її користуванні - квартира в Києві площею 181.60 м2 та машиномісце. У власності машини TOYOTA LAND CRUIZER PRADO 2008 року та HYUNDAI IX 35 2010 року (вартістю близько 253 400 грн). Та ще два авто у користуванні: Lexus LS 460, 2008 року і LEXUS LX 450, 2016 року. А на рахунках у чиновниці: 5 000 040 грн та 769 євро. У декларації такі статки Пащенко пояснює доходом від відчуження цінних паперів та корпоративних прав у 2016 році.

– Сергія Житника (кандидат на посаду керівника Управління супроводження оперативними підрозділами досудових розслідувань). У 2015 році подарував дружині квартиру площею 90,7 м2 в Києві за 1 158 070 грн. Дружина Житнику у тому ж 2015 році натомість подарувала машину Toyota RAV4 2011 року, вартістю 372 383 грн. Особа, яка спільно проживає, але не перебуває у шлюбі з Житником (Ілюхіна Ольга Володимирівна) вказала дві квартири у Києві площею 34,7 м2 та 38,1 м2 (вартістю 568 200 і 423 700 грн) і одну службову квартиру (12 м2). А також Hyundai Accent 2013 року. В її користуванні є квартира 74 м2, два гаража та водний засіб Kolibri KM 330 D. 

– Миколи Друзюка (кандидат на посаду директора територіального управління у Львові).

Микола Друзюк
Фото: facebook/Микола Друзюк
Микола Друзюк

Зараз працює керівником Радехівської місцевої прокуратури Львівської області. Задекларував земельну ділянку площею 20 000 м2 у Львівській області. Його дружина, яка працює в Львівському апеляційному господарському суді, є власницею будинку площею 44,2 м2 та земельної ділянки (2500 м2) у Львівській області. У користуванні дружини квартира площею 83, 6 м2 у Львові, а у Друзюка – будинок площею 112,1 м2 у Львові. Разом з дружиною зберігають 8 000 дол готівкою. Журналісти НТА виявили, що Друзюк не задекларував будинок у Карпатах. Сам Друзюк пояснив, що у грудні 2016 року подарував цей будинок брату. Машини у декларації Друзюка не вказані, але журналістам НТА, він сказав, що користується автівкою рідних. Цього однак в декларації не вказав.

– Артема Бугайця, кандидата на посаду керівника третього управління організації досудових розслідувань.

Артем Бугаєць
Фото: facebook/Артем Бугаєць
Артем Бугаєць

До нього є запитання щодо походження активів і діяльності на попередніх посадах. Зараз Бугаєць працює начальником слідчого відділу управління особливо важливих справ Департаменту міжнародно-правового співробітництва ГПУ. Цю посаду він обійняв у квітні 2017 року. До цього з 2015 року працював військовим прокурором Харківського гарнізону сил АТО. 6 жовтня 2017 року, коли Бугаєць вже перейшов на роботу у Київ, на прокурора надійшла скарга від колишнього першого заступника. У ній Бугайця звинувачували у неналежному виконанні службових обов’язків. Виявилось, що через його дії слідство в одній із справ залишилось без речових доказів (доказами були гроші). Через цей випадок Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів виписала Бугайцю догану. 

– Мар’яни Гайовської-Ковбасюк, яка може стати начальницею відділу роботи з громадськістю та ЗМІ. Зараз Мар’яна Романівна працює начальницею відділу моніторингу та аналітики зв’язків з громадськістю та ЗМІ Генеральної прокуратури. Її чоловік – Віталій Ковбасюк – колишній шеф голови ДБР Романа Труби. Вони разом працювали у Львівській обласній прокуратурі. З Львівської прокуратури Ковбасюк пішов на підвищення – став начальником Управління правозахисної діяльності у сферах екології та земельних відносин Головного управління захисту прав і свобод громадян, інтересів держави, нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією ГПУ. Був люстрований. Зараз намагається поновитись через ЄСПЛ.

Мар’яни Гайовська-Ковбасюк
Фото: vykryvach.com.ua
Мар’яни Гайовська-Ковбасюк

Гайовська-Ковбасюк задекларувала квартиру у Львові площею 69 м2 та автомобіль HYUNDAI I101/F/LClassikAT 2013 року. Вона також вказала в декларації автомобіль Renault Megane 2014 року, власником якої є третя особа. А от її чоловік, нагадаємо, у минулому – держслужбовець, є власником чотирьох земельних ділянок у Вінницькій області (1000 м2, 1961 м2, 31235 м2, 1500 м2) двох земельних ділянок в Київській області (1010 м2 і 1010 м2) та будинку у Вінницькій області площею 78 м2. Зараз Ковбасюк, згідно декларації, будує будинок у Київській області площею 173,8 м2 і гараж. Попри таку кількість нерухомості, Ковбасюк користується службовою квартирою у Києві, площею 46 м2. У власності має машину TOYOTA Land Cruiser 200 2012 року випуску. Мар’яна Романівна разом з дочкою зберігають 583 000 грн готівкою. Її чоловік – 443 000 грн готівкою. А от скільки ж Ковбасюк зберігає у банку назвати відмовився.

– Богдана Чобітка (претендує на посаду керівника Управління внутрішнього контролю). Під час Майдану Чобіток був заступником начальника 2 Управління ГУ БЗКОЗ (управління «К») СБУ. Його пов’язують з екс-керівником СБУ Олександром Якименком, який втік разом з екс-президентом Віктором Януковичем. Сергій Лещенко назвав Чобітка креатирою першого заступника голови СБУ Павла Демчини та заступника начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ Василя Пісного.

А далі нова перевірка

Комісія направила список переможців директору ДБР Роману Трубі. Після спецперевірки, Труба має призначити усіх 27 службовців. 

Однак, консультативна місія ЄС вже висловила побоювання щодо можливої причетності деяких кандидатів до корупційних правопорушень. 

«Ми вважаємо, що персонал, який буде відібрано до ДБР, повинен мати високі професійні й моральні якості. Це ключ до побудови довіри суспільства до ДБР: як і будь-яке інше нове правоохоронне відомство, цей орган все ще має заслужити довіру громадян України» , – заявили в прес-службі Представництва Євросоюзу в Україні.

Голова ДБР Роман Труба у свою чергу, пообіцяв дослухатись до громадськості та ретельно перевірити кандидатів.

Роман Труба
Фото: Макс Требухов
Роман Труба

«Це рішення має бути виваженим та об’єктивним. Державне бюро розслідувань не було задіяно в цьому конкурсному відборі, але я як директор Бюро несу відповідальність за роботу майбутніх працівників. Ніхто не має сумніватися в їхній репутації. Тому звертаюся до Ради громадського контролю при ДБР з проханням детально та професійно проаналізувати інформацію стосовно майбутніх переможців та надати директору Бюро позитивні чи негативні висновки щодо них. Також я прошу всіх журналістів-розслідувачів, громадських експертів долучитися до цього процесу», – сказав він.

Перевірка може тривати 30-40 днів, але Олександр Лємєнов вважає, що за її результатами навряд чи хтось буде відсіяний. 

«Бо всі вони є представниками правоохоронних органів. У них постійно ці перевірки і якщо одного відсіють, то це шанс один до 10 тисяч. А слова про додатковий аналіз з боку Ради громадського контролю, це все бравади Труби. Справа у тому, що ми (Рада громадського контролю при ДБР) ще три, чи чотири тижні тому надіслали аналіз усіх кандидатів по зовнішній комісії, в тому числі такий аналіз мав Труба. І те, що він зараз говорить «давайте ще раз перевіримо», свідчить тільки про одне – люди, яких він хотів бачити на посадах, не пройшли, тому вони зараз шукають можливість усунути з дороги тих, хто переміг. Головне, щоб зараз не було затягувань процесу, адже ДБР має запрацювати у вересні», – вважає Лємєнов.

Тереза ЛащукТереза Лащук, журналістка
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram