ГлавнаяПолитика

Виклики сезону

У понеділок, 5 лютого розпочнеться нова сесія Верховної Ради. З минулого року депутати «протягли» за собою безліч невирішених питань. До них додалися й нові, не менш важливі законопроекти. Про пріоритетні голосування парламенту в новому політичному сезоні - у матеріалі LB.ua.

Фото: zn.ua

Кадрові питання 

Чи не найгостріше питання передвиборного року - призначення нового складу Центральної виборчої комісії - органу, який повинен організовувати та проводити президентські і парламентські вибори вже у 2019 році. Минулого тижня президент вніс 14 кандидатур на членів Центральної виборчої комісії (хоча вакантних місць у ЦВК лише 13).

Більшість списку – представники коаліційних фракцій БПП і НФ. А от від опозиційних “Батьківщини” і Опозиційного блоку немає жодного кандидата. Лідерку “Батьківщини” Юлію Тимошенко подання президента справедливо обурило. Депутатка зазначила, що свою кандидатуру (Андрія Євстігнєєва) фракція подала вчасно. Тимошенко навіть звинуватила президента у тому, що він формує ЦВК під себе, готуючись до фальсифікацій на виборах. 

Громадянська мережа «Опора» також назвала такий список політично незбалансованим.

"Це не відповідає повною мірою міжнародним стандартам формування комісії центрального рівня, а також створює ризики для суспільної легітимності діяльності майбутнього складу цієї комісії. Звертає на себе увагу той факт, що президент вніс на одну кандидатуру більше, ніж є вакантних місць у Центральній виборчій комісії. З одного боку, це може свідчити про незавершеність дискусії у фракцій БПП або НФ щодо складу ЦВК. З іншого боку, це може говорити про продовження політичних діалогів з опозиційними фракціями, які отримали представництво в поданні президента. Тож у разі проблем у цій домовленості їхні кандидатури можуть бути замінені цією додатковою особою, яка була внесена президентом", - зазначив аналітик «ОПОРИ» Олександр Клюжев.

Олександр Клюжев
Фото: dif.org.ua
Олександр Клюжев

Як би там не було, президент вніс кандидатури - і тепер, згідно з регламентом, вони мають бути розглянуті на комітеті з питань правової політики та правосуддя і пройти спеціальну перевірку. Тільки після цього список може бути винесений у залу на голосування. 

Депутат від БПП Вадим Денисенко заявив LB.ua, що це питання, як і інші кадрові, є пріоритетним. 

А кадрових питань “зависнуло” дуже багато. Потрібно призначити нового керівника Державної фіскальної служби (Романа Насірова нарешті звільнили з посади 31 січня), обрати Уповноваженого ВР з прав людини – у “Народному Фронті” LB.ua розповіли: фракція сподівається, що цю посаду займе їхня колега Людмила Денісова

Є й вакантні місця в уряді. Минулого року у відставку подали міністр АПК Тарас Кутовий і міністр інформаційної політики Юрій Стець. А Уляна Супрун так і залишається виконувачем обов’язків.

Не менш важливе питання – призначення аудитора НАБУ за квотою Верховної Ради. Як відомо, запропоновані раніше комітетом з питань запобігання корупції (очолював його депутат від “Самопомочі” Єгор Соболєв) кандидатури аудитора ФБР Роберта Сторча, прокурора Карлоса Кастресани і екс-прокурора США Марти Берш не задовільнили фракції коаліції. Тому БПП і НФ вимагають оголосити новий конкурс на посаду аудитора. Саме зазначений комітет спершу має прийняти рішення, чи оголошувати новий конкурс. Втім дійти консенсусу поки що не вдається. Комітет розділився надвоє. З одного боку – єврооптимісти, “Самопоміч”, “Батьківщина” і позафракційні, з іншого – представники БПП, НФ, РПЛ і Опоблоку. Тому невідомо, скільки ще Антикорупційне бюро залишатиметься без аудиту.

Склад надважливого державного органу – Рахункової палати, яка перевіряє як витрачаються бюджетні кошти (результати цих перевірок можуть стати підставою для відкриття кримінальних справ проти державних службовців) – теж не оновлений з 2015 року. Спроба переобрати членів Рахункової була 4 квітня 2017 року, але тоді депутати “Народного Фронту” і БПП начебто не змогли поділити між собою крісло голови палати (кандидатами на посаду були депутат від УДАР Валерій Пацкан (БПП) і близький до секретаря РНБО Олександра Турчинова депутат Руслан Лук'янчук (НФ). 19 травня був оголошений новий конкурс на посади членів Рахункової, відтоді питання й затихнуло. За словами депутатів, з якими поспілкувався кореспондент LB.ua, з того часу коаліція так і не проводила ґрунтовних переговорів з цього приводу, а тому до оновлення Рахункової, як висловився один депутат з керівництва БПП, “ще далеко”.

Валерия Гонтарева и Яков Смолий
Фото: пресс-служба НБУ
Валерия Гонтарева и Яков Смолий

Трохи “ближче” начебто до питання Нацбанку. 18 січня президент вніс у парламент два подання - на звільнення Валерії Гонтаревої і на призначення новим головою НБУ Якова Смолія

У четвер відбулося непублічне засідання Погоджувальної ради. На ньому, як повідомило джерело LB.ua, спікер Андрій Парубій заявив, що голоси за звільнення Валерії Гонтаревої є, але призначення на посаду Якова Смолія достатньої підтримки парламентських фракцій ще немає. Тому Парубій запропонував не ставити кадрові питання на розгляд наступного тижня.

Вимоги опозиції

З вимог створення Антикорупційного суду та ухвалення нового виборчого законодавства починався мітинг опозиційних сил (у якому брали участь у тому числі “Самопоміч” , “Батьківщина” і єврооптимісти) восени.

Публічні погляди президента і його команди на ці питання з того часу зазнали багатьох метаморфоз. Якщо ще під час форуму YES у вересні Порошенко говорив про те, що Антикорупційний суд - прерогатива країн третього світу, то під час написання цього тексту депутат від БПП Вадим Денисенко запевнив кореспондента LB.ua, що ухвалення законопроекту про Антикорупційний суд є пріоритетом на новій сесії.

Однак шлях до ухвалення законопроекту про Антикорупційний суд виглядає ще досить довгим. Як відомо, західна спільнота і вітчизняні експерти розкритикували законопроект президента. А від Міжнародного валютного фонду і Світового банку в Адміністрацію Президента навіть надійшли листи, у яких йшлося про те, що законопроект не відповідає рекомендаціям Венеціанської комісії і його потрібно змінити, інакше Україна може не отримати наступний транш. Зокрема, західні дипломати вимагають змінити роль міжнародних експертів у відборі суддів – прописати цю норму так, щоб експерти могли накладати на недоброчесного кандидата вето, яке не можна було б подолати (як це є зараз).

Фото: Сергей Нужненко

Скоріш за все, депутати спробують проголосувати законопроект у такому вигляді, як він є, і внести зміни вже під час роботи на профільному комітеті до другого читання. 

Поки що публічно висловилися проти створення Антикорупційного суду лише Опоблок і Радикальна партія Олега Ляшка.

“Щодо окремого Антикорупційного суду - влада хоче створити його не для людей, а для себе. Щоб заносити чемодани бабок і вирішувати свої справи. А прості українці як не могли знайти правди в судах без волохатої руки, так і не зможуть”, - писав у своєму Facebook Олег Ляшко.

І хоча офіційно в коаліції говорять про важливість ухвалення законопроекту про АС, наскільки щирі їхні наміри, буде видно вже у правках до другого читання.

Що ж до Виборчого кодексу №3112-1, то він уже проголосований у першому читанні. 

Цей законопроект передбачає скасування мажоритарної системи виборів, впровадження відкритих виборчих списків і зниження прохідного бар'єра у ВР, що дозволить пройти в парламент молодим партіям. Загалом Виборчий кодекс об'єднує і структурує все виборче законодавство, у ньому запропоновано багато слушних речей. Наразі профільний комітет працює над ним до другого читання. 

Однак оскільки голосування Виборчого кодексу в першому читанні було скоріш випадковістю (як депутати ненароком проголосували за ВК, можна прочитати в тексті «Що пропонує Виборчий кодекс і чи є в нього майбутнє»), то до другого читання законопроект, імовірно, зазнає багатьох змін.

Фото: EPA/UPG

Наприклад, ще у листопаді депутати з коаліційних фракцій розповідали автору тексту, що система відкритих списків не подобається керівництву більшості парламентських фракцій, тому багато депутатів наполягають на тому, щоб до другого читання була внесена правка, згідно з якою трійка чи п’ятірка виборчого списку буде сталою й обиратиметься не в регіональних округах, а визначатиметься керівництвом політичної сили. 

Національна безпека

Хоча законопроект про реінтеграцію Донбасу таки був ухвалений на минулій сесії, президент досі не зміг ввести закон у дію своїм підписом – голосування було заблоковане проектом постанови депутатів Опозиційного блоку. Тепер Раді доведеться повертатися до цього питання - переглядати постанову про скасування голосування. 

Однак на черзі вже нові законопроекти про національну безпеку. Зокрема, незабаром має бути внесений у Раду законопроект “Про національну безпеку”. Нещодавно його передали з РНБО на доопрацювання в Адміністрацію Президента. В РНБО кажуть, що цей законопроект розроблявся спільно з експертами НАТО, США та Європейського Союзу з метою приведення українського законодавства у відповідність до стандартів держав-членів НАТО. Важливість цього законопроекту підкреслював і особисто президент.

"Проект ставить перед собою завдання членства України і в Європейському Союзі, і в Північноатлантичному договорі, що має бути безумовною гарантією безпеки, суверенітету та територіальної цілісності нашої держави", - заявляв президент під час засідання РНБО.

Фото: пресс-служба президента

Окрім того, в Раді вже зареєстровано законопроект “Про колабораціонізм”, авторами якого є депутати від “Народного Фронту”.

Голова фракції “Народний Фронт” Максим Бурбак каже, що два зазначені законопроекти є пріоритетними для НФ.

Весна реформ?

“Якщо у нас була осінь реформ, то тепер нас повинні очікувати весна і літо реформ. Упевнений, що разом з парламентом ми об'єднаємося і зможемо приймати рішення”, - амбіційно заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час засідання уряду 31 січня.

Уряд підготував 35 законопроектів, серед яких ті, що пропонують створення служби фінрозслідувань, спрощення розробки видобутку газу та ін.

У фракціях коаліції запевнили кореспондента LB.ua у підтримці урядових ініціатив. Представники ж опозиційних фракцій, до яких звертався кореспондент LB.ua з цього питання, конкретної відповіді не дали. 

Радикальна партія Олега Ляшка має свій погляд на реформи. Депутат цієї фракції Дмитро Лінько заявив LB.ua, що передусім РПЛ наполягатиме на власному “промисловому пакеті реформ”.

Дмитро Лінько
Фото: Украинские новости
Дмитро Лінько

Серед законопроектів, що входять у цей пакет, є скандальний законопроект 7206 “Купуй українське, плати українцям”, уже проголосований у першому читанні. Цей законопроект надає преференції вітчизняному виробнику і був гостро розкритикований і експертами, і Міністерством економічного розвитку - там заявили, що він спотворює конкуренцію і просуває інтереси окремих виробників.

***

2018 рік – передвиборний, а тому кожна з фракцій буде намагатися набрати якомога більше політичних балів, що стануть ґрунтом для виборчої кампанії. Головне, щоб за передвиборними перегонами не відійшли на задній план дійсно нагальні проблеми. Проблеми країни. 

Читайте новости LB.ua в социальной сети Facebook