ГлавнаяПолитика

"Державна служба — це як двигун машини. Політик — водій цієї машини"

33-річний киянин Олександр Саєнко принаймні останні три роки є частиною політичної команди Володимира Гройсмана. У 2014 році Саєнко був його позаштатним радником у Мінрегіонбуді, у 2015 році очолював секретаріат голови Верховної Ради. А коли у минулому році Володимира Гройсмана було призначено прем’єром, отримав посаду міністра Кабінету міністрів.

Минулої середи Олександр Саєнко презентував на засіданні уряду реформу міністерств. Ми зустрілися з ним, щоб дізнатися більше про цю ідею. І, здається, вона може призвести до реального перезавантаження міністерств. Хоча є побоювання, що бюрократи будуть опиратися змінам.

Олександр Саєнко - юрист за освітою, закінчив академію податкової служби України у 2009 році, вчився у аспірантурі Інституту законодавства Верховної Ради. Починав кар’єру з посади провідного спеціаліста управління праці та соцзахисту Шевченківського району Києва у 2003 році.

Фото: надано прес-службою О.Саєнка

Для багатьох досі загадка, чим займається міністр Кабінету міністрів. Бо з міністром економіки або міністром фінансів все зрозуміло. А міністр Кабінету міністрів...

Міністр Кабміну відповідає за горизонтальні комунікаційні зв’язки, координує роботу між міністерствами за різними напрямками. Є, приміром, реформи, які вимагають участі декількох міністерств та відомств - тож потрібен зв'язок на горизонтальному рівні. Наприклад, реформа держуправління, реформа держслужби. Йдеться про ефективну взаємодію між міністерствами, організацію засідань уряду.

Але ж є секретаріат?

Державний секретар Кабінету міністрів Володимир Бондаренко сконцентрував адміністративну, організаційну і кадрову роботу. В той же час міністр пропонує порядок денний, бере участь в дискусіях і комунікаціях між міністерствами.

У середу ви презентували реформу міністерств на засідання уряду. У чому вона полягає?

Глобально реформа державного управління складається з трьох етапів. Це зміна процедур, зміна структури і, третє, робота з кадрами. Кожна зі складових потребує змін. Зараз ми підготували реформу міністерств.

Сьогодні міністерства перевантажені бюрократичною роботою: управлінням підприємств, контрольно-інспекційною діяльністю, реєстраційними діями.

Хоча головне завдання міністерства — це формування політики. Міністерство має розуміти проблематику, моніторити сферу своєї відповідальності. Має пропонувати найбільш ефективні рішення по вирішенню проблеми та моніторити їх виконання.

Фото: Сергей Нужненко

Міністерство має здійснювати нормативно-правове регулювання своєї сфери. Тобто визначати правила гри в своєму секторі, на своєму рівні компетенції.

Ми змінюємо процедури, впроваджуємо аналіз політик, які реалізують міністерства. Нам потрібні правильно функціонально побудовані міністерства і професійні кадри, які зможуть по цим процедурам готувати рішення.

А що буде з майном, яким управляють міністерства? Не тільки з держпідприємствами, але й з медичними закладами або навчальними закладами, які були в управлінні окремих міністерств? З окремими академіями наук — медичною, аграрною.

Це питання, яке потребує вирішення. Тому важливі суміжні реформи. Реформа корпоративного управління державними підприємствами, приватизація. Є блок стратегічних підприємств, які мають залишатися у власності держави. Але там мають бути незалежні наглядові ради. Є підприємства, які просто генерують збитки, і мають бути приватизовані або ліквідовані.

Дуже важливо, що ми позбавляємося від зайвої бюрократії, звільняються ресурси міністерства. Міністерство позбавляється невластивих повноважень. Тому корпоратизація державних підприємств, приватизація, дерегуляція — все це тісно пов'язано з реформою міністерств.

Якщо ми говоримо про медичні заклади, то вже прийнятий законопроект, який забезпечує їх автономізацію. Ми переходимо від фінансування закладів до фінансування послуг. Те саме по вузах. Щодо академії наук, то це окрема система, і там дійсно вже необхідно подумати з точки зору підвищення ефективності всієї академічної науки.

Коли ця реформа має здійснитися?

Робимо все поетапно - в залежності від ресурсів і можливостей. Але вже говоримо про дев’ять міністерств, де проведемо функціональне обстеження, запропонуємо нову структуру і новий функціонал, чіткі завдання і сферу відповідальності. Строк - два-три місяці.

Далі - нові посади з новими функціональними завданнями і новими вимогами. Співробітників шукатимемо на прозорих конкурсах. І для цього вже в травні розпочинаємо спільний з Євросоюзом проект із залучення незалежних рекрутерів.

На конкурси вийдемо у серпні, у вересні - жовтні запросимо на роботу першу хвилю потрібних фахівців. 

Фото: Flickr НБУ

Скільки людей буде скорочено після такого перезавантаження міністерств?

Завданням реформ міністерств не є тотальне звільнення персоналу. Завданням є визначення чітких вимог до посади, функціоналу посади, проведення незалежного кадрового конкурсу. Безперечно, всі люди, які зараз працюють в міністерствах, матимуть доступ до цього конкурсу. Тут жодних проблем немає.

Мені здається неправильним говорити про конкретний відсоток скорочень — 10-20%. Спочатку ми проведемо обстеження, потім будемо робити реєстр функції, відповідальності міністерства, і виходячи з цього, пропонувати оптимальну чисельність для міністерства. В системі багато прецедентів, де людей не вистачає. А в інших випадках ми можемо оптимізувати.

Якою буде нова зарплата? Чи є цифри?

Щоб залучити кваліфіковані кадри, потрібна не тільки зарплата. Держава має стати привабливим роботодавцем. Треба провести чесний відкритий конкурс та отримати довіру. Людина має розуміти, що якщо буде ефективно працювати, то отримає підвищення, фінансову винагороду, зможе себе у системі реалізувати, матиме доступ до підтримки і навчання. Тобто це комплекс інстументів, а не тільки гроші.

Звичайно, рівень зарплати важливий, і він буде більшим, ніж зараз, він буде ринковим. Але меншим за комерційний сектор. Бо людина йде на державну службу не для збагачення, не гроші мають бути головним стимулом. Місія державної служби сама є цінністю. Це ідея служіння державі, громадянину.

Але якусь конкретну суму ви можете назвати?

На посаді держсекретаря фахівець отримуватиме близько 50-60 тис. гривень. А далі будуйте вертикаль зарплат.

Яким буде соцпакет у оновлених міністерствах?

В суспільстві марно сподіваються на те, що держслужбовець має якісь додаткові соціальні блага. Насправді сьогодні держслужбовець позбавленний додаткових пільг-пенсій, житла, привілейованого доступу до медичних закладів чи курортного лікування. Закон про держслужбу урівняв всіх в правах. І зараз держслужбовець отримує пенсію на рівні з іншими громадянами. Підпадає під загальне право.

Фото: kp.ua

Ми просто бачили, як голову ДФС приймала «Феофанія», а не районна лікарня, наприклад, Голосіївського району Києва.

«Феофанія» - це медичний заклад Держуправління справами. Як я розумію, до неї може звернутися будь-який громадянин, не тільки державний службовець.

Хто вирішуватиме, який функціонал у міністерства залишити, який прибрати? Може, взагалі ліквідувати якесь з міністерств, як про це говорив екс-міністр Абромавічус? Або, навпаки, потрібне ще одне міністерство, як ось були створені Мінінформполітики Стеця або міністерство по окупованих територіях?

Перелік повноважень і завдань Кабінету міністрів вже визначений законом. Ці сфери відповідальності або функції можуть рішенням уряду перерозподілятися між тими чи іншими міністерствами. Водночас це політичне рішення, яке має приймати парламент. Уряд оговорює сфери відповідальності. Якщо ми в ході інспекцій знайдемо функції, які не підкріплені законом, будемо їх виділяти як штучні та невластиві та позбавлятися їх.

Один з заступників міністра економіки скаржився, що змушений підписувати безліч неважливих насправді документів особисто. Що це не його рівень, але інші не можуть цього робити. Чи буде така ситуація змінена?

Думаю, значним кроком на шляху вирішення такої ситуації стане розмежування політичних і адміністративних функцій в міністерстві. Не випадково в міністерствах з'явилися державні секретарі.

Разом з тим, я двома руками за децентралізацію в міністерствах. На кожному рівні ієрархічної піраміди має бути визначена сфера відповідальності. Частину документів можна й треба ухвалювати й підписувати на рівні відділів, департаментів. До міністра мають надходити лише найважливіші документи.

Це вже не перша спроба запровадити посади державних секретарів. Чому раніше не вдалося? Чому зараз деякі міністри виступали проти деяких державних секретарів?

Раніше логіка і підхід були іншими. Держсекретарі призначалися із політичних міркувань. Таким чином президент намагався посилити свою владу у міністерствах, і адміністративні і політичні функції були розподілені. Держсекретар ходив на уряд, на урядові комітети, виникало напруження і конкуренція між міністрами і держсекретарями.

В нашому варіанті, міністр — це політична відповідальність. Він керує міністерством, визачає його політичний курс. Тільки міністр або його політичні заступники можуть ходити на засідання уряду, на урядові комітети, представляти позицію міністерства в парламенті, візувати нормативно-правові акти.

Чому міністр не може сам обирати собі держсекретаря, якому довіряє особисто?

Державний секретар, як і всі посади на держслужбі, має обиратися через конкурс. Ми маємо розуміти, що ми від цієї людини вимагаємо, які потрібні навички і знання. Конкурсна комісія має визначати кандидата на посаду держсекретаря — вищу, по суті, керівну посаду державної служби в міністерстві.

Чому посада державного секретаря важлива? З кожним новим політичним призначенням колектив міністерств змінювався до 50%. Новий міністр призначає нових заступників, нові заступники — директорів департаментів, директори департаментів — начальників відділів. Таким чином, ми повністю втрачаємо інституційну спроможність всієї системи державного управління.

А між тим, державна служба — це як двигун машини. Політик —водій цієї машини. Політик завдає політичний вектор, державна служба є двигуном, який дозволяє машині швидко їхати. Іншими словами, державний апарат має реалізовувати курс політика.

Фото: надано прес-службою О.Саєнко

Зараз всі державні секретарі призначені?

Ні, не призначені три секретарі. По одному - і це Міненерговугілля - є рішення суду. По двом йдуть відповідні перевірки. Це МОЗ та Мінагрополітики.

Ви займаєтеся реформою держслужби вже років десять. Чому раніше не вдавалося, і звідки впевненість, що зараз вийде?

Все вірно. В далекому 2005 починав як експерт. І за цей час ми вже напрацювали значний досвід. Плюс зараз маємо політичну підтримку особисто прем'єр-міністра. Він чітко розуміє, що без ефективної системи управління реалізувати урядові плани буде неможливо.

Разом з тим, ми бачимо, що реформа держуправління має багато супротивників - і серед політиків, які не зацікавлені в ефективній держслужбі, і серед бюрократії. Для частини бюрократів проблемою є навіть підвищення зарплати. Йдеться про бюрократів, які зараз мають, скажемо так, додаткові доходи на своєму робочому місці. Звісно, вони не хочуть конкуренції.

Що буде проведено ще, окрім зміни кадрів?

Плануємо перехід до електронного врядування, вже думаємо про розповсюдження системи централізованних закупівель, адже це не тільки економія грошей або витратних матеріалів, це економія часу і це додатковий механізм контролю за всіма процедурами.

Андрій Яніцький Андрій Яніцький , редактор економічного відділу LB.ua
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter