Інтимні секрети родини Насірових
Головним генератором дурні цього тижня став відсторонений очільник Державної фіскальної служби Роман Насіров. Чи то отримана ним нещодавно посада президента Федерації дзюдо так згубно діє на психіку кабінетних корупціонерів, чи то він завжди таким був, просто відсмалювати на попередніх судових засіданнях йому ковдра не дозволяла — але за нинішній тиждень пан Насіров запустив у вільне плавання не менше мемів, аніж у дні феофанської епопеї.
Спочатку головний дзюдоїст української корупції поскаржився, що йому, людині, яка, за підозрою НАБУ, вкрала в держави 2 мільярди гривень... після обшуків нема на що жити! “Забрали невелику суму, яка була у моєї дружини. А як жити?” — запитав Насіров перед початком одного з судових засідань. Можна звісно, поспівчувати Насірову, який усі нафіскалені в держави мільярди слухняно відносив своїй дружині й не зарив жодної заначки на своїх десятках гектарів у Чернігівській області, — а коли дійшло до обшуків, з'ясувалося, що з усього добра в благовірної лишилася тільки невеличка сума, яку й вилучили при обшуці. Але наївний пан Роман міг би й поцікавитися в своєї дружини, де вона в такому разі за тиждень знайшла 100 мільйонів гривень на сплату застави за чоловіка, і чи не могла б вона нашкребти в тих місцях іще хоча б пару мільйончиків на життя.
Бо ж самому Насірову грошей точно нема де взяти — адже навіть легендарну картату ковдру, як повідомив днями підозрюваний, йому “підкинули незрозумілі люди, які точно не були медиками”. Все, що лишилося в голови ДФС на пам'ять про колишні розкоші — це електронний браслет, та й той людям навіть людям не покажеш. Оскільки запобіжний прилад, як Насіров учора оголосив журналістам, у нього розташований “в інтимній зоні”.
Все було б нічого — ну в інтимній зоні, то й в інтимній. Краще все-таки браслет в інтимній зона, аніж “зона” з примусовим інтимом без жодних браслетів — це вам будь-який підозрюваний скаже. Але якщо послухати захист Насірова, то за його родину реально стає страшно. “Якщо дитина запитає: що це у тебе на ніжці? Як Насіров має пояснити це? Це принизливо!” — наголосив адвокат Олександр Лисак незадовго до “інтимних” одкровень свого підзахисного.
Справді, більш принизливої ситуації годі собі й уявити. Та порадити жертві ганебного браслета з цього приводу можна лише одне: пане Насіров! не хочете зайвих пояснень — то не показуйте дитині своїх інтимних зон!!! Навіть якщо після конфіскації грошей дружини у вас більш пристойних розваг не лишилося...
Прихований колір веселки
Не встигли кияни порадіти з того, що сіра похмура “Веселка дружби народів” хоча б три тижні “Євробачення” тішитиме око природними веселковими кольорами, як це буйство розмаїття спинили напівдорозі. У четвер кілька активістів “Правого сектору” та “Свободи” змусили працівників підрядника КМДА, який займався обклеюванням арки кольоровими матеріалами, призупинити роботу. Причина, за словами речника ПС Артема Скоропадського, — в “прихованій пропаганді ЛГБТ”, якою київська влада хоче “сподобатися Європі”. І щоб підступні плани Києва не втілилися в життя, “Правий сектор” пропонує прикрасити арку “орнаментом української вишивки”.
Важко зрозуміти, що поганого в намаганні київської влади “сподобатися Європі” — адже прописаний у сотнях українських законів курс на євроінтеграцію якраз завжди й був “намаганням сподобатися Європі”. Власне, й Євромайдан, завдяки якому з'явився на світ “Правий сектор”, почався саме через те, що Янукович облишив ці намагання та побіг подобатися Путіну.
Але чомусь загроза самим сподобатися Путіну з його скрєпами “Правий сектор” не злякала, а от потенційну симпатію Європи хлопці миттєво відчули тилом. Ще б пак — пропаганда-то “прихована”, без пояснень не кожен і помітить, тож довелося би свободівцям і правосекам протягом усього “Євробачення” стояти під веселкою з високодуховними антизбоченськими плакатами... Уявляєте, який би неприхований інтерес у єврогеїв викликали атлетичні хлопці з гаслами незрозумілою мовою під аркою в кольорах ЛГБТ?!
На щастя для українських радикалів, загрозу поки що відвернуто. Але, як свідчить перша заповідь гомофоба, небезпека чатує на кожному кроці! І навіть в ідеї “Правого сектора” прикрасити Арку вишиванкою: адже хіба чоловіче то діло — вишивати?! Що, як колеги зі “Свободи”, обізнані в споконвічних родинних традиціях українського народу, запідозрять у прихованій пропаганді ЛГБТ самих хлопців із “Правого сектору”?!
Десаакашвілізація по-колорадськи
На відміну від київської веселкової арки, до якої за всіма правилами декомунізації навіть червоний колір не потрапив, в Одесі з вигнанням привиду комунізму все значно складніше. Міська рада скасувала перейменування вулиць, проведене ще Міхаілом Саакашвілі, внаслідок чого з карти зникли вулиці Романа Шухевича, Олени Теліги й Дмитра Донцова, зате повернулися “проспект маршала Жукова”, “вулиця Валентини Терешкової” й інші сліди московської окупації. Вулиці автора всесвітньо відомого “Щедрика” Миколи Леонтовича повернули ім'я російського українофоба Вісаріона Белінського. Семи колишнім “Чапаєвським провулкам”, які за Саакашвілі отримали імена семи героїв АТО, знову повернули номери та єдину назву “Старокозацький провулок”. Зовсім стирати з карти назви “Героїв Крут” та “Небесної сотні” (які раніше змінили Жукова й Терешкову) міськвата таки посоромилася, але перенесла — тепер у Небесної сотні замість проспекту буде лише вулиця, а в Героїв Крут — узагалі провулочок.
Але найнахабнішим у такому суто колорадському дійстві стало пояснення міської влади: вулиці, мовляв, “не підпадають під дію закону про декомунізацію”, бо Жуков бив фашистів, а Терешкова — перша жінка-космонавт. А відтак загиблі герої АТО, розстріляні письменники та видатні композитори можуть іти лісом: тут на кремлівських ідолів вулиць не вистачає, а вони ще з якимись українськими героями лізуть!
Тож прокуратурі, яка вже зацікавилася особливостями одеського неймінгу, варто би поквапитися зі своєю реакцією. Бо з такою аргументацією ватний мер Труханов та інтернетний нардеп Голубов за тиждень іще повернуть в Одесу вулиці Лєніна, Сталіна й решти московських упирів. А що? Сталін же формально теж виганяв із території України нацистів, а Владімір Іль'їч Ульянов — узагалі перша в світі Людина-Лєнін. Хіба ж можна таких няшок підганяти під дію закону про декомунізацію?
Радикальна Інквізиція Ляшка
Народний депутат Андрій Лозовой (фракція Ляшка) розпочав священну боротьбу з єретиками в українському парламенті. Приводом для цього став коментар у Фейсбуці його колеги Лозового по ВР Сергія Лещенка, який у якійсь дискусії про благоустрій Києва висунув ідею знести баптистський храм, який зараз добудовується біля в'їзду на міст Патона. Хоча сумнівна архітектура будівлі й справді надає столичним краєвидам щонайменше дивного вигляду, але храм — це вам не театр на Андріївському узвозі. Тут критика, а тим паче жартики про знесення, безкарно не минають.
Відтак не встиг Лещенко порахувати лайки під своїм коментом, а Андрій Лозовой уже розмістив у себе на Фейсбуці заяву, в якій щасливий власник квартири на Івана Франка став “депутатом-єретиком, богоборцем, бузувіром, служителем сатани, ліберальним христоненависником, бісоводимим Сергієм Лещенком”, який “керується дияволом” і має терміново пройти обряд очищення від бісів. А для проведення цього ритуалу екзорцизму, за інструкцією Лозового, диявольський Сірьожа мусить “публічно покаятись, скласти мандат і йти в монастир спокутувати свої гріховні заяви. Амінь”.
Хтозна, що так схвилювало пана Андрія в коменті Лещенка, — може, він сам брав участь у проектуванні будівлі баптистького храму, або ж вважає, що церкви будуються не людьми, а божим промислом, а відтак і не людям оцінювати, що то за одоробло зростає біля мосту Патона. Але до ідеї сховатися на якийсь час у монастирі Сергієві цілком варто прислухатися. Бо партія в Лозового все-таки Радикальна, і добре, якщо суворий отець Андрій на наступному засіданні ВР “бісоводимого бузувіра” просто кадилом покропить — бо може ж і навернути по бороді задекларованим минулого року хрестом із мощами.
Ашот тут такого?
Радісна звістка прийшла, звідки не чекали, — в Чорному морі внаслідок аварії затонув розвідувальний корабель Російського військово-морського флоту “Лиман”. Новина й сама по собі приємна, але найбільший захват українців у цій новині викликали деталі — шпигувальний корабель протаранила звичайна баржа з худобою, яка під прапором Того рухалася повз узбережжя Туреччини. Та ще й звалося це таранне судно, як повідомили російські ЗМІ з посиланням на російську владу, “Ашот-7”.
Але поки українські дотепники жартували про те, що російський військовий корабель пустив на дно якийсь кавказький вівчар Ашот із 9 тисячами баранів на борту, раптом з'ясувалося, що ніякого “Ашота” росіяни в Чорному морі не зустрічали! Бо судно з худобою, за повідомленнями західних ЗМІ, звалося “Youzarsif-H” — а як “Ашот-7” його чомусь змогли ідентифікувати лише самі московити.
Звідки ж тоді виник “Ашот”? У нас є лише дві версії. Перша — що на те корабель “Лиман” був і розвідувальний, що навіть звістку про його безславний кінець Кремль мусив загорнути в таємничу брехливу легенду. Бо якщо правильно вказати назву ворожого судна, то будь-який допитливий недоброзичливець наведе довідки та з'ясує, що “Youzarsif-H” — судно сирійське, а хіба може таранити росіян сирійський корабель, якщо Росія — єдиний друг і брат розбомбленого нею сирійського народу?
Але друга версія ще більше скидається на правду: російські моряки в походах бухають так, що розібрати латинські літери й не сплутати їх із цифрами для московитської розвідки стає непосильною задачею — які літери, якщо екіпаж розвідувального корабля навіть баржі не помітив?!
— Вася, а шо ето у нас із борта торчіт?
— Да, поді, баржа какая-то.
— Ох йопт! А чьо на нєй-то?
— Да чуркі какіє-то с баранамі.
— А скоко іх?
— Та сємь вродє...
— ...Гик! Ладно, так і запішем, Ашот-сємь. Ти налівай-то, чьо, как баран, уставілся? За развєдку?!
— За развєдку! Ну і єщьо за тєх, кто в морє!