Експерти, які взяли участь в експертному опитуванні Інституту Горшеніна вважають, що відкликання підпису під Римським статутом Росією не вплине на розслідування злочинів її громадян на території України, а звіт прокурора МКС, в якому акт захоплення Криму визнано міжнародним військовим конфліктом між Україною і країною-агресором Росією, важливий не сам по собі, а в контексті послідовності позиції міжнародного співтовариства з проблеми Криму і можливих подальших розглядів у міжнародних інстанціях.
Експерти вважають, що звіт офісу прокурора Міжнародного кримінального суду, який проводить попереднє вивчення подій, що відбувалися на території України в 2014 році, підтверджує загалом очевидний висновок.
Так, голова правління Центру інформації про права людини Тетяна Печончик вважає, що "для такої кваліфікації міжнародного права ситуація доволі очевидна, бо інакше ніяк не можна назвати. Будь-яка ситуація окупації, навіть якщо вона пройшла без збройних сутичок і без опору, в міжнародному праві вважається збройним конфліктом. Інакше це не можна ніяк кваліфікувати".
Водночас експерти відзначають, що така кваліфікація ще одним впливовим міжнародним органом важлива для України. "Дуже добре, що офіс прокурора в своєму звіті це зробив, хоча це не рішення суду. Це буде впливати на практику суду й на кваліфікацію конфлікту іншими міжнародними судовими установами", - каже Тетяна Печончик.
Експерти сходяться на думці, що прямих юридичних наслідків така кваліфікація МКС не несе, проте вона важлива в контексті послідовної позиції міжнародного співтовариства з проблеми Криму і можливих подальших розглядів у міжнародних інстанціях.
"Кваліфікація цих подій дуже чітка, проста і зрозуміла: «незаконно», «суперечить міжнародному праву», «анексія і подальша окупація». Для нас позитивним є те, що такий міжнародний орган дуже впливовий і дуже важливий у контексті подальших можливих розглядів приєднався до подібних кваліфікацій (Генасамблеї ООН, Парламентської асамблеї ОБСЄ, ПАРЄ, - ред.)", - зазначає Олександр Задорожний, завідувач кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т. Шевченка, доктор юридичних наук.
Зокрема, зауважує експерт, кваліфікація справи Міжнародним кримінальним судом дуже важлива в міжнародних судових процесах. "Україна подала 4 міждержавні позови до Європейського суду з прав людини. Україна готується ініціювати провадження в міжнародному морському трибуналі з штаб-квартирою в Гамбурзі; готуються позови за двома конвенціями: про загрозу расової дискримінації і про сприяння тероризму", - нагадує Олександр Задорожний.
Український юрист-міжнародник Борис Бабін наголошує, що хоча звіт прокурора не тягне за собою безпосередніх правових наслідків, з політичного погляду він украй невигідний Росії: "Усі розуміють, що позиція ґрунтується на наданих у міжнародний кримінальний суд доказах: як за заявами України, так і, можливо, за заявами окремих осіб, права яких порушені російською агресією. Політично Росії дуже невигідне як визнання наявності самого конфлікту щодо Криму, так і визнання міжнародного характеру конфлікту на Донбасі".
При цьому відкликання підпису Росії під Римським статутом не вплине на розслідування подій, вважають експерти.
"РФ не була членом міжнародного кримінального суду. Вона в 2002 році підписала Римський статут, згідно з яким працює Міжнародний кримінальний суд, але цей документ так і не ратифікувала. Відкликання підпису нічого в правовому, глобальному сенсі не змінює. Вони повідомили про відмову ратифікувати Римський статут офіційно, але ніхто і не очікував, що вони його ратифікують. З правового погляду це не тягне за собою ніяких змін", - зазначає Тетяна Печончик.
Борис Бабін, своєю чергою, наголосив, що Росія відкликала підпис під Римським статутом, оскільки держава навіть не ратифікувала договір, а лише його підписала вже обтяжена зобов'язанням не посягати на мету й основні принципи цього договору. "З точки зору Віденської конвенції про право міжнародних договорів (18 стаття), Росія має певні зобов'язання за цим договором (хоча і не всеосяжні, як держави, що його ратифікували). Саме від цих зобов'язань Росія відмовилася". З одного боку, зазначає експерт, цей крок зроблено для "внутрішнього споживача": в такий спосіб держава хоче показати своїм громадянам, що заяви Міжнародного кримінального суду не мають для Росії ніякого значення. З іншого - це привід для відмови Росії від усіх форм співпраці з МКС, у тому числі відповіді на будь-які запити, надання будь-яких документів і навіть офіційних коментарів. Окрім цього, припускає експерт, такий крок Росія зробила, щоб мати можливість фальсифікувати власне розслідування так званих "злочинів української хунти на Донбасі" без втручання МКС.
При цьому, відзначає експерт, відкликання підпису не впливає на підсудність справи Міжнародному кримінальному суду. "Це не спричинить жодних змін у частині притягнення винних громадян Росії до відповідальності в МКС. Злочини, скоєні ними в рамках цього конфлікту, були здійснені на території України, проти інтересів України та її громадян. Україна двома заявами 2014-го і 2015 років визнала для себе часткову юрисдикцію МКС, тому МКС має абсолютно належні повноваження для розслідування цих справ", - заявив Борис Бабін.
Експерт також звернув увагу на юридичний казус у зв'язку з визнанням Україною часткової юрисдикції МКС. "Зважаючи на дві заяви України 2014-2015 років про часткове визнання юрисдикції МКС, ми отримали всі обов'язки, які повинні виконувати за договором, відповідно до Римського статуту, але не отримали жодних прав. Ми зараз у гіршій ситуації, ніж якби навіть ратифікували РС. Парадоксально патологічний страх керівництва України ратифікувати Римський статут у повному масштабі призвів до таких дивних наслідків. Відповідальність для нас настала: МКС має право притягнути будь-якого громадянина України, в тому числі українських військових начальників, до відповідальності, але при цьому ми, не ратифікувавши РС, не можемо повноцінно працювати з МКС", - зазначив Борис Бабін.