Зокрема, український дипломат, голова правління ГО "Майдан закордонний справ" Богдан Яременко стверджує, що для отримання українцями можливості подорожувати країнами Шенгену без віз досить виконати дві передумови: завершити процедуру, що вимагає рішення Європарламенту і Європейської Ради, і ЄС повинен узгодити процедуру призупинення безвізового режиму. «На сьогодні немає достовірних даних про будь-які перешкоди для завершення процедури і прийняття рішення про введення безвізового режиму для України. Уся наявна інформація підтверджує, що і Європарламент, і Європейська Рада можуть прийняти таке рішення протягом найближчих місяців або навіть тижнів. У питанні процедури тимчасового призупинення режиму безвізових поїздок основна проблема полягає в тому, що основні органи ЄС не можуть поки що узгодити між собою, хто з них буде мати право приймати рішення (про призупинення безвізового режиму - ред.)».
Водночас, уточнює дипломат, ЄС не має жодних тимчасових рамок для завершення розгляду цього питання, що вносить невизначеність з приводу можливих тимчасових рамок ухвалення рішення стосовно України.
Експерт з міжнародних питань Тарас Качка також упевнений, що для надання «безвізу» Україні не залишилося невирішених політичних питань. «Ніякої політики: ні великої, ні малої тут немає. Повинні бути схвалені кілька рішень інститутів. Там іде робота, якщо порівнювати з українськими реаліями, ми перебуваємо у становищі, подібному до ситуації між першим і другим читанням законопроекту в парламенті. Так, гіпероптимістичні очікування не виправдовуються, але жодного песимізму щодо прийняття цього рішення теж немає», - підкреслює експерт.
Директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук також називає головною проблемою, що перегороджує зараз шлях до «безвізу» для України, незавершену розробку механізму призупинення безвізового режиму. Водночас вона підкреслює важливість для європейців проблеми міграційних ризиків, яка стає майданчиком для спекуляцій на внутрішньополітичній арені європейських держав: «Мова йде про майбутні вибори у Франції та Німеччині. Є певні політичні сили, які не хотіли б перед виборами робити такий подарунок Україні, незважаючи на те, що вона не становить серйозних міграційних ризиків. Сам факт того, що на тлі міграційної кризи ЄС надає безвізовий режим ще одній країні, може бути використаний у передвиборній кампанії в Німеччині, Франції, і, очевидно, це позначається на прийнятті рішень», - зазначає експерт.
Схожу думку висловлює і виконавчий директор громадської організації "Європа без бар'єрів" Ірина Сушко: «Безвізове питання для України вирішується в безпрецедентно несприятливий період, пов'язаний з міграційною кризою в ЄС, що вимагає і ефективних методів управління, і коректної комунікації. Наприклад, серед громадян ЄС немає адекватного сприйняття, що безвізовий режим - це лише право на короткострокові поїздки, і контроль на кордоні залишається таким самим суворим. Наприклад, 2015 року українським громадянам, навіть із візами, відмовляли 25283 рази при в'їзді в країни-члени ЄС».
У самому ЄС дійсно не вистачає політичної волі для запровадження безвізового режиму, вважає експерт. «Але публічно вони цього не заявляли. Тому робота повинна бути посилена на дипломатичному рівні», - підкреслює Ірина Сушко.
Зі свого боку, Тарас Качка впевнений, що хоча такий дискурс дійсно набирає обертів в ЄС, він не повинен позначитися на тактичному рішенні щодо України. «Якщо і є така дискусія, то вона стосується не нашої країни. Це питання глобальне, воно стосується всього ЄС і всього світу. Тобто це не питання ані України, ані Грузії, ані Молдови, ані Туреччини, це питання може бути абсолютно горизонтальним: закривається ЄС чи не закривається? Ця дискусія настільки глобальна і настільки довгострокова, що навряд чи вплине на тактичне рішення щодо України», - зазначає експерт.
Експерти підкреслюють, що хоча Україна виконала всі зобов'язання згідно з Планом дій візової лібералізації (ПДВЛ) і прийняття рішення цілком залежить тільки від роботи європейських інституцій, українським дипломатам і суспільству не слід розслаблятися.
«Я сподіваюся, що активна дипломатія і з боку України, і з боку наших партнерів у ЄС зробить усе можливе для того, щоб це рішення було прийнято. Бо що далі, то важче його буде прийняти», - каже Альона Гетьманчук.
У компетенції українців і недопущення відкочування реформ, які були вже проведені в рамках лібералізації візового режиму, і недопущення пробуксовування антикорупційних заходів, підкреслює експерт. «Це (відкочування реформ - ред.) може бути легко використане нашими супротивниками в ЄС для того, щоб нам безвіз не надавати. Деякі керівники держави в певних країнах-членах ЄС активно шукають відповідь на питання «Чому необхідно відмовити Україні в безвізовому режимі?». Усякий відкат або регрес може бути використаний не на нашу користь», - підкреслює директорка Інституту світової політики.
Своєю чергою Ірина Сушко зазначає, що громадянське суспільство в Україні розуміє і навіть підтримує розробку механізму контролю за реформами, проведеними в рамках ПДВЛ. «Разом із цим, необхідно тиснути і нагадувати про зобов'язання (контрагентів у) ЄС, - підкреслює вона, - а також готувати матеріали про прогрес в Україні в рамках ПДВЛ для європейської аудиторії».
«Україні сьогодні достатньо уникати дурних помилок і скандальних рішень як парламенту, так і уряду, які можуть бути сприйняті в ЄС як відступ від зобов'язань у сфері реформ і боротьби з корупцією. Тим часом Україна формально виконала всі свої зобов'язання в рамках процесу введення безвізового режиму, і нові вимоги висуватися нашій країні не повинні», - резюмує Богдан Яременко.
«З урахуванням усіх затримок ми маємо право розраховувати на безвізовий режим у найближчі півроку», - прогнозує Тарас Качка.