Імовірність того, що Україна отримає цього року новий транш кредиту від МВФ, вкрай низька - вважають учасники експертного опитування Інституту Горшеніна.
Зокрема, екс-міністр економіки України Віктор Суслов бачить однією з причин імовірної відмови в транш останні рішення уряду, пов'язані зі зміною бюджету, підвищенням мінімуму заробітної плати. Незважаючи на те, що це ще не виноситься в публічну площину, таке підвищення не відповідає угодам з МВФ, підписаному меморандуму. «Чи вдасться зараз, протягом наради з місією умовити якимось чином її схвалити ці рішення, я сильно сумніваюся», - зазначив експерт.
При цьому, на його думку, чергового траншу не буде довго, точно так само як рік тому, коли без згоди МВФ була знижена ставка єдиного соціального збору. МВФ, як відомо, відреагував негативно. Україна кілька місяців не отримувала транш.
Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин також зазначив, що проблема з отриманням траншу від МВФ пов'язана з формуванням бюджету. «Такі різкі коливання, як горезвісні 3 200 (новий рівень мінімальної зарплати, запропонований Кабміном - ред.), явно вказують на те, що далеко не все добре (в уряду - ред.) в розумінні можливостей бюджету».
Крім того, Василь Юрчишин звертає увагу на низьку динаміку реформ і консервування приватизації, пробуксовування антикорупційних заходів. «Тому я не думаю, що Україні буде що запропонувати МВФ як безумовні гарантії», - резюмує експерт. «Але якщо раптом МВФ погодиться з новими розрахунками бюджету, тоді шанси різко зростають. У певному сенсі критичним тут є питання бюджету», - обґрунтовує директор економічних програм Центру Разумкова.
Ще однією причиною, чому виникли проблеми з отриманням фінансування МВФ, експерти називають політику НБУ.
Позаштатний радник президента України, колишній перший заступник міністра фінансів України Ігор Уманський констатує, що невиконаних умов МВФ досить багато, але два основні блоки, через які переговори можуть зайти в глухий кут - діяльність НБУ і пропущені Верховною Радою закони. «Це головні проблеми: в тому числі за нормативами, золотовалютними резервами, і перспективи, що їх виправлять, поки що не видно».
На невиконання вимог МВФ в питанні розмірів чистих валютних резервів і в частині оздоровлення банківської системи звертає увагу і Віктор Суслов. «Є і по-різному трактуються частини, відповідно до яких Україна, наприклад, мала вирішити проблему, пов'язану з одним найбільшим банком в Україні. Всі знають
з яким, але не називають і т.д.», - говорить експерт.
Він же зазначає, що «навіть вибори у США якоюсь мірою вплинуть на вирішення цих питань, оскільки політика нової адміністрації США щодо України поки що не визначена, точніше не сформульована».
Водночас Василь Юрчишин вважає, що справедливо й зворотне: невидача чергового траншу буде означати, що МВФ не визнає успіхів України, і це буде мати негативні іміджеві наслідки. У тому числі «це може істотно вплинути на те, як нова американська адміністрація подивиться на Україну», - зазначає директор економічних програм Центру Разумкова. «Тут дуже важливий психологічний момент успішних переговорів з МВФ, успішного продовження рішення, багато в чому від цієї місії МВФ залежатиме програма фінансування України і на наступний рік», - вважає експерт.
На іміджевих наслідках акцентують увагу й інші експерти.
«МВФ в Україні - це передусім «світлофор». Важливо, що якщо немає програми, немає її продовження, то це «червоне світло» для всіх інших наших інституційних партнерів. І, відповідно, для можливостей запозичувати і забезпечувати фінансування дефіциту держбюджету. Тому що на сьогодні програма запозичення практично не виконується, приватизація також наближається до нуля. І, як наслідок, джерел фінансування практично немає. У кінці року, коли необхідно забезпечити проведення видаткової частини в повному обсязі, це стане досить серйозною проблемою. По суті, ми повертаємося в ситуацію Азарова, який створював, часто штучно, дефіцит казначейства для своїх цілей, але в цьому випадку це буде не штучно, а об'єктивно. Це означає, що Мінфін вже із середини листопада зіткнеться з проблемою проведення незахищених статей. А до кінця грудня можлива проблема і з захищеними статтями», - підкреслює Ігор Уманський.
«Транш був важливий для того, щоб Україна зміцнила довіру до своєї фінансової політики. Сам факт надання чергового траншу дуже важливий для стимулювання довіри інвесторів, тим більше, Україна наступного року збиралася розміщувати на фінансових ринках свої цінні папери. Неотримання цього траншу щонайменше спровокує обережніше ставлення. А далі, в січні, виникне наступна тема: суд навколо трьохмільярдного боргу України Росії, суд який, з великою ймовірністю, Україна може програти. І все це буде впливати негативно на подальший розвиток ситуації», - резюмує Віктор Суслов.