З ініціативи лідера громадської кампанії «Врятувати« Братиславу», депутата Київради Ганни Свириденко (фракція «Батьківщина») відбулося публічне обговорення проблеми ревіталізації комунального кінотеатру «Братислава», що в Оболонському районі. У заході взяли участь представники місцевої громади, експерти, представники органів влади та місцевого самоврядування. Дискусію модерувала Владислава Осьмак, керівника Центру урбаністичних досліджень Національного університету «Києво-Могилянська академія».
У Києві протистояння громади і будівельного лобі стало вже буденним сюжетом. На жаль, міська влада поза межами виборчого періоду переважно грає не на боці киян. Тому використання таких інструментів як публічні дискусії стає важливою умовою безконфліктного і конструктивного розв'язання питань розвитку міста, його публічних просторів і використання комунальної власності.
Суспільство потребує розв'язання проблеми
За словами ініціатора зустрічі, депутата Київради Ганни Свириденко, громадська кампанія «Врятувати «Братиславу» була розпочата як реакція на постійні звернення оболонців щодо закритого вже тривалий час на ремонт комунального кінотеатру «Братислава». Оболонці були стурбовані припиненням роботи одного з нечисленних у районі комунальних закладів культурного відпочинку і чутками щодо можливості будівництва на його місці висотного житлового будинку. Тому метою активності стало не тільки збереження цього майна у власності громади, а і його модернізація і перетворення на сучасний суспільно-культурний центр.
Підтвердженням актуальності вимог громадських активістів стали результати дослідження, які навів аналітик центру CEDOS Іван Вербицький. Так за його словами серед соціальних послуг, що надаються в районі умови для культурного відпочинку є аутсайдерами в переліку. До того ж комерційні кінотеатри в ТРЦ жителі не вважають закладами для культурного відпочинку і розвитку. Також відчувається брак організованих місць для громадської активності та спілкування, а в цьому мають потребу близько третини опитаних.
Стара «Братислава» вже вичерпала себе
Кінотеатр не може конкурувати з розміщеними поруч приватними кінотеатрами. Адже жодні маркетингові заходи КП «Київкінофільм» не змогли залучити достатньої кількості глядачів, щоб вийти в «плюс» і, хоча б, перекрити витрати на його утримання і обслуговування. Тому, на думку заступника директора комунального підприємства Лариси Зубенко, «Братиславу» навряд чи можна буде відродити як суто кінотеатр. Так, один зал для кінопоказів варто залишити, але поряд з цим треба надавати і супутні послуги організації дозвілля відвідувачів.
Цю думку підтвердив і депутат Київради Олександр Поживанов, який наголосив, що стратегія розвитку комунальних кінотеатрів має полягати в перетворенні їх на багатофункціональні культурні центри.
Своєю чергою, заступник директора департаменту культури КМДА Сергій Анжіяк зазначив, що департамент відкритий для пропозицій і проектів щодо реновації закладу.
Вихід є
Досвідом вдалих проектів щодо реновації та перетворення занедбаних об'єктів на центри культурного життя громади поділилася директор фонду "Ізоляція" Оксана Заржевська-Кравченко. На її думку, запорука розвитку таких просторів полягає в залученні до процесу активних представників місцевої громади та пошуку однодумців, агентів змін. А вже за ними можуть піти пожертвування від меценатів та інвестиції на реалізацію запланованих проектів. Також відбувається активне міжнародне співробітництво в цій сфері, наприклад, програма «Креативна Європа». Так їм вдалося перетворити дві занедбані локації в Донецьку і Києві на потужні центри сучасного мистецтва й освіти.
А вінницькі активісти, серед яких був ще один зі спікерів заходу - куратор мистецьких програм УКМЦ Леонід Марущак, у кінотеатрі "Росія", що п'ятнадцять років не працює, влаштували мистецький фестиваль. Там проходили вечірні кінопокази, працював театр, проводилися вечірки за участю як вінницьких груп, так і загальноукраїнських. Це дало можливість привернути увагу влади до питання збереження і розвитку будівлі та внести її до стратегії розвитку міста «Вінниця - 2020».
Що робити?
Учасникам обговорення вдалося намітити певну дорожню карту розв'язання проблеми. Це - проведення технічної експертизи стану будівлі і з'ясування необхідності і доцільності її збереження в нинішньому вигляді чи перебудови. А далі, разом із громадськістю, визначити її призначення і функціональність через широке публічне обговорення та конкурс проектів. Саме такий алгоритм дозволить безконфліктно, з урахуванням інтересів усіх сторін, відродити колишній осередок культурного життя Оболонського району.
Своєю чергою, Ганна Свириденко заявила, що як депутат Київради вона буде ініціювати внесення до міського бюджету коштів на проведення відповідних робіт, для того щоб цю проблему швидше зрушити з місця.
А тим часом, за даними дослідження центру CEDOS, вже близько 40% оболонців готові приєднатися до антизабудовницьких кампаній, і 32% готові приєднатися до створення та облаштування громадських місць. Тому, час покаже, у яке русло направлять свій потенціал жителі району в питанні «Братислави».