До Конституційного Суду України надійшло звернення Львівської міськради щодо офіційного тлумачення перехідних положень Закону "Про засади державної мовної політики". Згідно з регламентом, звернення було передано на вивчення в секретаріат суду.
Як повідомляли, Верховна Рада ухвалила ініційований Партією регіонів законопроект "Про засади державної мовної політики" 3 липня. 8 серпня Президент України Віктор Янукович підписав його, а набув чинності закон 10 серпня. Він передбачає можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%.
Одеські обласна та міська ради, Харківська, Херсонська, Миколаївська, Запорізька, Севастопольська, Дніпропетровська і Луганська міськради, Краснолуцька міськрада (Луганська обл.), Запорізька, Донецька, Херсонська, Миколаївська та Дніпропетровська обласні ради вже прийняли рішення про визнання російської мови регіональною. Крім того, кримський парламент доручив до 10 жовтня 2012 року підготувати і внести на розгляд кримських депутатів пропозицію з реалізації "мовного закону".
30 серпня депутати Львівської міськради підтримали звернення до КС щодо офіційного тлумачення окремих положень закону.
Як зазначено в документі, підставою для звернення до КС є "практична необхідність у роз'ясненні, офіційній інтерпретації положень зазначеного закону в їх взаємозв'язку зі статтями Конституції". Зокрема, міськрада просить пояснити офіційну інтерпретацію положень "мовного закону" з положеннями Конституції України:
1. Співвідношення понять "органи державного управління і діловодства", "окрема самоправна адміністративно-територіальна одиниця" положенням Конституції України;
2. Співвідношення терміна "регіональна мова", визначеного "мовним законом", і "мови національних меншин", визначених у ст. 10 Конституції України;
3. Обов'язковості застосування органами місцевого самоврядування абз. 2 ч. 1 ст. 1 та ч. 7 ст. 7 Закону "Про засади державної мовної політики", які суперечать ст. 10 Конституції України;
4. Співвідношення поняття "регіон", передбаченого абз. 6 ч. 1 ст. 1 "мовного закону", і поняття "адміністративно-територіальна одиниця", що є основою для організації та діяльності органів місцевого самоврядування;
5. Застосування п. 15 перехідних положень Закону "Про засади державної мовної політики" щодо прийняття органами місцевого самоврядування рішень із питань, не зарахованих Конституцією України до питань місцевого значення;
6. Розбіжностей правових позицій ЄС, висловлених у його рішеннях, із положеннями Закону "Про засади державної мовної політики".
Як повідомляли раніше, ЄС незадоволений процедурою ухвалення закону про мови.