Пані Олена, яка гуляє з песиком у ранковий час біля будинку, не дуже цікавиться численними оголошеннями на дверях під'їзду, тим більше написано там все дрібним шрифтом. Тому моє питання про ставлення до нового тарифу застає її зненацька — поточні платіжки вона отримала за старими розцінками, а про підвищення ще не чула. Разом розбираємося з текстом оголошення на її будинку, і жінка сумно резюмує: «Зараз у мене обслуговування — 276 гривень, а буде, виходить, біля 600… Вірите, разом з опаленням для мене і це критично. Бо пенсія — чотири тисячі».
Загалом по Києву тариф зріс із 5–8 грн за метр площі до 11–13,5 грн. На фоні вартості електроенергії, опалення і взагалі цін у магазині підвищення тарифів комунальних ЖЕКів у абсолютних числах наче й не дуже вражає. Але для пенсіонерів і вразливих категорій громадян ці додаткові витрати роблять погоду. А решта були неприємно вражені тим, що підвищили тариф тихо і без попереджень — ось, тримайте. І активні громадяни обурюються: чому рішення ухвалювали без нас і без обговорень?!
Насправді це не зовсім так, і ми пояснимо, чому вибір був.
Кожному потрібен управитель
Раптове підвищення тарифів на обслуговування у Києві стосується саме багатоквартирних будинків, які не мають ОСББ чи іншого управителя. За даними КМДА, частка таких відносно невелика — до 50 %. Усі інші мають ОСББ або найняли приватні компанії. Та ж половина житлового фонду столиці, яка не управляє своїм будинком самостійно, лишається на балансі районних керуючих компаній (для мешканця це той самий старий ЖЕК).
Керуючі компанії (КК) районів — це комунальні структури, тобто вони підпорядковані міській владі і нею частково фінансуються (зі спільного міського бюджету). Як усе комунальне, функціонують вони неідеально, але певну частину мешканців влаштовувала якість їхніх послуг. Тим більше, що тариф районних КК зазвичай найнижчий по місту. Тобто відбувається така інерція, яка влаштовує всіх учасників, і тому КК керували будинками автоматично.
Але ще 2021 року законотворець зобов'язав багатоквартирні будинки, які не мають ОСББ, провести конкурси й обрати собі управителя самостійно. Потім це рішення поставили на паузу, а в лютому минулого року прийняли зміни до закону 6103, згідно з якими органи місцевої влади зобов'язані провести конкурси управителів.
В Києві департамент житлово-комунальної інфраструктури створив таке рішення в минулому році і ще в листопаді начальник КМВА підписав відповідне розпорядження.
Звідки брати гроші
Можливо, це відбулося саме зараз тому, що в КМДА й Київраді раптово почали аналізувати фінансово-господарську діяльність КК районів, для чого створили спеціальну комісію. І з'ясували хронічні збитки й інші нестиковки бюджетів. З одного боку, збитки легко пояснити тим, що в Києві тариф на обслуговування будинків не переглядали з 2017 року, а ціни й зарплата відтоді зростали суттєво. Але з іншого, цей заморожений тариф міська влада постійно компенсувала з бюджету, щороку підкидаючи керуючим компаніям від 10 до 50 млн грн на рік чи то на конкретні закупівлі (як-от снігоприбиральна техніка у 2021 році), чи то просто «на життя».
У січні цього року в Київраді знову з'явився проєкт рішення про чергову дотацію КК районів, але він не здобув підтримки депутатів.
Скільки це реально коштує
Серед основних аргументів противників безконечних дотацій з бюджету керуючим компаніям районів — це дозволяє тримати необґрунтований тариф і спотворює ситуацію на ринку. І дійсно, тариф на аналогічну послугу в ОСББ і приватних КК давно сягнув 8–12 грн за метр у звичайних будинках і 14–25 грн у нових житлових комплексах. А поруч були комунальні будинки, де плата ЖЕКу була мінімальною.
Крім того, були й певні зауваження до закупівель КК, які вони робили за «подаровані» дотації.
Як проводили конкурси без конкурсу
Вибирали управителів будинків через конкурс, узяти участь у якому могли начебто всі охочі. Але чомусь так сталося, що абсолютно в усіх районах Києва перемогли старі добрі і зручні для РДА КК цих районів. У конкурсних пропозиціях учасники мали подавати перелік пропонованих послуг, їхню якість і вартість, саме на цьому етапі могла б бути конкуренція. Але, за спостереженнями учасників ринку, був вплив з боку РДА: пропозиції учасників приймали, а потім повертали. У будь-якому разі стовідсоткова перемога саме комунальних компаній викликає питання, тому нардеп Олексій Кучеренко відправив депутатське звернення до профільних органів влади й вимагає дослідити правомірність цих конкурсів.
Про порушення під час конкурсів заявляв і колишній заступник голови КМДА, а зараз керівник мережі керуючих компаній Руслан Крамаренко. Його фірма подавалася на конкурс у трьох районах Києва і в жодному не виграла, хоча має великий досвід у різних містах України. За його словами, у деяких лотах пропонувала тариф 9,5 грн замість 13 від комунального конкурента, але це не допомогло. Тому Крамаренко теж обіцяє позиватися через перебіг конкурсів.
А як могло б бути
Тепер кияни мають те, що мають, а точніше «надійні» керуючі компанії з їхніми старими методами й урізаною послугою. Але тепер уже за ринковим тарифом. Чи означає це, що старі ЖЕКи почнуть працювати краще і винаймуть більше людей? Зовсім не обов'язково.
Серед найчастіших зауважень до роботи районних компаній — відсутність прибирання всередині будинку (часто мешканці роблять це самі або наймають когось за власні гроші); не завжди двірник прибирає всю прибудинкову територію; важко добитися заміни обладнання або поточного ремонту спільних приміщень.
Останній пункт має бути закладений у тарифі надавача послуги, і тепер, коли тариф ринковий, гроші на амортизацію дійсно мусять десь акумулювати, уже без відмовок. «У нашому ОСББ тариф складається з двох частин: 8 грн — обслуговування і 6 грн — це фонд капітального будівництва. Саме з цього фонду ми використовуємо гроші на системні проєкти модернізації будинку, які реалізуємо через міські програми співфінансування», — пояснив нам особливості управління голова ОСББ «Художник» Денис Скоренко, про програму енергоефективності в будинку якого ми писали окремий матеріал.
Чи будуть акумулювати окремий фонд комунальні компанії — питання риторичне. До цього моменту вони цього не робили, а всі придбання були можливі лише коштом дотацій.
Наразі ж у киян вкотре відбулися вибори без вибору. Але переважно з вини самих киян. Оскільки створити ОСББ або запросити управителя самостійно вони могли раніше самостійно, без нав'язаного районом варіанта. І зараз це також можна зробити: ви все ще можете прокинутися і змінити управителя — потрібно лише організуватися.