Скільки нас
Ще перед великою війною вважали, що в столиці проживають близько 10 % населення України. За оцінками Держстату, 2021 року чисельність населення держави була 41,16 млн осіб, у Києві офіційно — майже 2,9 млн осіб. А мер Віталій Кличко наводив такі цифри за даними операторів мобільного зв'язку: ночували в столиці близько 3,6 млн осіб, а вдень перебували до 4,5 млн.
За перші два місяці повномасштабного вторгнення Київ покинуло багато містян, переважно це були жінки і діти. Віталій Кличко так оцінював динаміку змін населення столиці 2022 року: у березні в місті лишилося близько мільйона осіб, улітку це вже було десь 2 млн, а до кінця року — майже 3 млн. 2023 року міський голова оцінював населення Києва в 3,5–3,6 млн осіб, тобто практично на рівні до 24 лютого 2022-го. Колись динаміку зміни кількості мешканців міста оцінювали також і за об'ємами побутового сміття, яке щодоби комунальники вивозять зі столиці. Ми спитали в департаменті житлово-комунальної інфраструктури КМДА, якою була динаміка цього показника в останні роки. І ось які цифри отримали: у 2021 році сукупний річний вивіз побутового сміття в Києві становив 1,568 млн т; у 2022-му — 1,198 млн т; у 2023-му — 1,28 млн т. Дані за 2024-й узагальнять пізніше.
Чисельність населення всієї України за роки повномасштабного суттєво знизилася — до 31–35 млн осіб за різними підрахунками. А Київ на цьому фоні відрізняється — місто фактично не втратило населення, якщо орієнтуватися на показники 2023 року. Їх підтверджують рівень надходжень до бюджету, кількість дітей у навчальних закладах і затори на дорогах, які, за відгуками, іноді перевищують довоєнні.
Прихисток для ВПО
Частина киян усе ж покинула місто, але офіційної статистики цього показника не існує. Лише аналітично ми можемо дійти висновку, що кількість людей, які виїхали з Києва, приблизно дорівнює кількості мешканців більш небезпечних регіонів, що знайшли собі прихисток у столиці.
Чисельність внутрішньо переміщених осіб у столиці — 419 тисяч осіб. Але ця цифра складається з усіх ВПО, що зареєструвалися з 2014 року. За час повномасштабного вторгнення в Київ переїхали 232 тисячі осіб зі статусом ВПО, з них майже 50 тисяч — діти, навела нещодавно статистику профільна заступниця київського мера Марина Хонда. За її даними, найбільше людей приїхало з Донецької області, зокрема, лише з Маріуполя — понад 20 тисяч. Друга за кількістю — Херсонська область. 2022 року в Києві щомісяця реєстрували до 10–12 тисяч ВПО, зараз ця цифра значно менша — з березня до листопада 2024 року кількість ВПО зросла на 20 тисяч.
Місто тривог
Для українців, яких країна-агресорка позбавила власного житла і навіть міста, Київ лишається досить безпечним і комфортним прихистком. Однак і столиця не повністю захищена від ворога, наше місто постійно зазнає атак росіян усіма видами ракетного озброєння. Завдяки технічній допомозі іноземних партнерів у Києві створили ешелоновану (багаторівневу) систему протиповітряної оборони. Піком ракетних атак на столицю став, напевне, травень 2023 року, коли ворог щоночі виснажував ППО комбінованими ударами, у тому числі з використанням балістичної зброї. Тоді захисники встояли, проте атаки не спиняються, а ворог задіює все нові види ракет.
Лише 2024 року РФ завдала столиці України 200 повітряних ударів понад 1600 засобами ураження різного типу, повідомив у грудні тоді ще начальник КМВА Сергій Попко. За його даними, Росія застосувала понад 1 300 безпілотників, понад 200 крилатих ракет (Х-101 / Х-59 / Х-69 / Іскандер-К / Калібр), 24 балістичні ракети (Іскандер-М / КN-23), 22 аеробалістичні ракети «Кинджал», 7 гіперзвукових ракет «Циркон».
Загалом з 24 лютого 2022 року сигнал повітряної тривоги лунав у Києві більш ніж 1400 разів, а самі тривоги тривали понад 1600 годин. Увесь цей час у столиці не працював комунальний громадський транспорт.
Що в нас забрала війна
З початку повномасштабного вторгнення РФ забрала життя понад 1300 киян — вони загинули в результаті повітряних атак. Серед них 11 дітей. Поранення отримали більш ніж 1750 мешканців, зокрема 106 дітей, навів трагічну статистику перший заступник київського міського голови Микола Поворозник.
Столиця постійно зазнає руйнувань: загальна кількість постраждалих об’єктів наближається до 2000. 1310 з них — це багатоквартирні житлові будинки, решта — школи, дитячі садочки, лікарні, соціальні заклади, установи, повідомив заступник мера.
Відновлюють житлові будинки за кошти місцевого бюджету. Станом на кінець 2024 року місто повністю відбудувало 22 з 36 найбільш пошкоджених, ще 10 зараз у роботі. У профільному департаменті КМДА LB.ua повідомили, що КП «Житлоінвестбуд-УКБ» завершило роботи за такими адресами: вул. Олександра Кошиця, 7, вул. Соломії Крушельницької, 3-А, вул. Остапа Вишні, 7, просп. Свободи, 10, просп. Свободи, 8/28, просп. Науки, 30, вул. Ірпінська, 74, вул. Михайла Котельникова,80, вул. Михайла Котельникова, 89, вул. Чорнобильська, 9-А, вул. Богдана Гаврилишина, 4, вул. Богдана Гаврилишина, 6, вул. Межова, 26, вул. Межова, 24, вул. Богатирська, 20, бульв. Кольцова, 14-З, просп. Валерія Лобановського, 6-А, вул. Професора Підвисоцького, 12, вул. Глибочицька, 13, секція 3, вул. Глибочицька, 13, секція 7, вул. Регенераторна, 4, корпус 4, вул. Митрополита Василя Липківського, 37-В.
Як вчаться діти столиці
Попри небезпеки війни, освітня сфера Києва почала активно відновлюватися ще з вересня 2022 року. Уже тоді, незважаючи на невизначеність перебігу бойових дій і регулярні повітряні атаки, у школах столиці офлайн навчалися близько 100 тисяч дітей, що складає третину від рівня до 24 лютого (299 тис. школярів у 2021 році за інформацією МОН). Далі цей показник збільшувався й у 2023 році склав 240 тис., а у 2024-му — 281 тис. учнів, які вчаться в школі очно (дані міського голови). У своїх звітах Віталій Кличко підкреслює, що місто за перші два роки вторгнення відремонтувало й облаштувало понад 100 укриттів у закладах освіти, і тепер вони можуть прийняти 317 тис. осіб
Водночас на початок 2024 року майже 30 освітніх закладів столиці взагалі не мали власного укриття. Це означає, що такий садочок узагалі не може працювати, а школа без укриття (або із замалим) користується сторонніми захисними спорудами, наражаючи учнів на небезпеку під час атак. Для цих закладів місто мало збудувати окремі укриття на їхній території — протирадіаційні споруди подвійного призначення. Але станом на кінець 2024 року міський голова прозвітував, що завершили лише два таких укриття для садочків і одне для початкової школи. І ще на 22 об'єктах роботи тривають.
Що будує Київ
Уже у 2023 році Київ настільки оговтався від шоку перших місяців вторгнення, що відновив досить масштабні міські проєкти. Попри повномасштабну війну, Київ не припиняв свого «розвитку», як полюбляє казати мер про будівництво. Активне будівництво. За рік звели й відкрили новий шляхопровід на перетині вулиць Полярної та Богатирської, завершили роботи на Дегтярівському шляхопроводі, оновили ділянку Великої кільцевої дороги. Віталій Кличко вирішив запускати в експлуатацію недобудований Подільський мостовий перехід, передав роботи новому підряднику й уже в кінці 2024 року відкрив рух цим мостом-довгобудом в урізаному варіанті, але з виходом на житловий масив Троєщина. Також мер відкрив «розважальний міст» — міст-хвилю в районі Оболонської набережної, який споруджували вже під час війни, але на кошти меценатів, а не бюджету.
У 2024 році КМДА довелося приділити увагу столичному метро: після аварії в тунелі Голосіївської гілки метрополітену дев'ять місяців тривав ремонт. А в середині минулого року місто оголосило тендер на добудову нової гілки метро — на житловий масив Виноградар. Вартість цих робіт складе 13,7 млрд грн, і це буде напевне найдорожчий проєкт після Подільського мосту.
Звідки в нас гроші
Загалом за час повномасштабної війни жоден напрямок бюджетних витрат столиці не постраждав. Тоді як ми чуємо, що всі надходження державного бюджету йдуть на потреби оборони, а всі соціальні видатки забезпечують із донорської міжнародної допомоги, місцевий бюджет Києва наповнювався так само стабільно, як і до війни. Основа цього — згадані вище фактори й робота економіки. А також те, що столиця лишилася своєрідним магнітом для активного населення, що розвиває малі й великі бізнеси, наповнюючи податками місцевий бюджет.
У бюджеті Києва на 2022 рік заклали надходження на рівні 69 млрд грн. І, навіть попри бойові дії під столицею і суттєвий відтік населення, 68,3 млрд грн отримали, тобто майже все заплановане.
2023 року в бюджет міста надійшло вже 80,17 млрд грн, що склало 102 % річного плану. Зокрема, один з основних видів доходів міського бюджету, податок на доходи фізосіб, збільшився порівняно з 2022 роком на 4,95 млрд грн.
Узагальнених даних про виконання бюджету 2024 року ще немає. Але відомо, що запланували понад 72,6 млрд грн доходів, а за підсумками 9 місяців року в бюджет уже потрапило 72,45 млрд грн (зростання щодо аналогічного показника 2023 року на 21 %). І знову тут головну роль зіграло збільшення надходжень податку на доходи фізичних осіб і платників єдиного податку. Зокрема, за даними податкової, зараз у Києві кількість осіб – платників єдиного податку становить 251 783 осіб, у тому числі кількість платників ІІІ групи — 182 167 осіб (у 2023 році було 239 тисяч осіб і 174 тисячі осіб відповідно).
Бюджет оборони
Напередодні вторгнення РФ ми писали, як Київрада в січні, буквально з коліс, приймала нову бюджетну програму «Захисник Києва». Її створили, щоб оперативно реагувати на потреби Сил оборони, зокрема, щоб формувати підрозділи тероборони міста. І тоді її фінансування закладали на рівні 238,8 млн грн на три роки (дуже скромна сума за мірками Києва). Але, на жаль, війна дуже швидко внесла корективи: уже в наступні роки кошторис цієї програми став обраховуватися мільярдами.
Особливо швидко він зріс після серії акцій «Гроші на ЗСУ», що тривали з літа 2023 року. У результаті 2023-го міський бюджет направив на «Захисник Києва» 7,5 млрд грн, а 2024-го — майже 10 млрд грн (дані міського голови).
Це не означає, що всі ці мільярди безпосередньо пішли на потреби українського війська, оскільки в програму входять і такі видатки, як: матеріальна допомога захисникам-киянам, соціальні пільги, придбання житла ветеранам; реконструкція і будівництво укриттів; ремонти установ різних підрозділів столиці, від ТЦК до штабів силових відомств. Але й на фінансування рядка «матеріально-технічне забезпечення Сил оборони та безпеки» також ідуть уже мільярди. А міський голова взяв за правило регулярно зустрічатися з бойовими підрозділами й передавати їм БпЛА й техніку, закуплені за заявками бригад коштом міського бюджету.
