Коментуючи дані Національної служби здоров’я України (НСЗУ) про скорочення контрактування приватних клінік для участі в ПМГ, в асоціації зазначили, що ця тенденція фіксується вже не перший рік. За їх інформацією, у спеціалізованій допомозі кількість приватних надавачів скоротилась з 264 закладів та 85 ФОП у 2025 році до 221 закладу та 16 ФОП у 2026 році. В АПМЗ вважають, що це є наслідком політики селективного контрактування, а не природного ринкового процесу.
В асоціації повідомили, що частина їх членів отримала відмови у контрактуванні за пакетами, де Міністерство охорони здоров’я запровадило прямі обмеження для приватних закладів або додаткові умови участі. За словами представників АПМЗ, це означає зміну правил після того, як приватні медзаклади вже інвестували в обладнання, персонал та процеси відповідно до вимог ПМГ.
В АПМЗ також зазначили, що, за даними НСЗУ, 74% відхилених пропозицій стосувалися чотирьох пакетів із прямим обмеженням для приватних закладів, ще 5% — пакетів, зарезервованих виключно для комунальних і державних установ. Таким чином, майже 80% відмов, за оцінкою асоціації, пов’язані не з якістю послуг, а з нормативними обмеженнями за формою власності.
За оцінками АПМЗ, частка доходів від участі в ПМГ для приватних закладів могла становити від 15% до 40% залежно від профілю та регіону. Для первинної ланки цей показник часто був вищим, тоді як у спеціалізованій допомозі — нижчим, але все одно значущим. Втрата контракту з НСЗУ, підкреслюють в асоціації, означає руйнування бізнес-моделі, яку заклади вибудовували протягом останніх п’яти-шести років.
В асоціації зазначають, що приватні медзаклади, які втратили контракти, змушені переходити на пряму оплату від пацієнтів, розвивати добровільне медичне страхування або працювати з корпоративними клієнтами. Водночас в умовах війни платоспроможність населення знижується, а ринок добровільного медичного страхування залишається нерозвиненим.
АПМЗ наголошує, що скорочення контрактування впливає на кадрову ситуацію: заклади оптимізують штат, фіксують зниження завантаженості обладнання, зростання частки постійних витрат та погіршення рентабельності. Деякі приватні клініки змушені згортати напрямки, створені під потреби ПМГ.
В асоціації вважають, що обмеження участі приватних закладів у ПМГ суперечить принципу "гроші йдуть за пацієнтом" та може зменшити доступність медичної допомоги, особливо в регіонах, де приватні клініки є альтернативою перевантаженим комунальним лікарням. Крім того, така політика, на їх думку, знижує інвестиційну привабливість сектору та підриває довіру бізнесу до держави як партнера.
В АПМЗ закликали МОЗ та НСЗУ забезпечити рівний доступ до контрактування для всіх закладів, що відповідають вимогам якості та безпеки, незалежно від форми власності.
За даними НСЗУ, під час кампанії контрактування 2026 року приватні заклади подали 770 пропозицій на укладення договорів за 34 пакетами спеціалізованої допомоги, з яких 146 (19%) було відхилено за 17 пакетами. У службі також підтвердили, що у 2026 році порівняно з 2025 роком зменшилась кількість приватних надавачів спеціалізованої допомоги в межах ПМГ, пояснивши це оновленими підходами до формування спроможної мережі.
Водночас на первинній ланці кількість приватних надавачів залишається відносно стабільною. За даними НСЗУ, у 2021 році було законтрактовано 226 приватних клінік та 594 ФОП, у 2022 — 302 клініки та 680 ФОП, у 2023 — 386 клінік та 835 ФОП, у 2024 — 444 клініки та 909 ФОП, у 2025 — 473 клініки та 963 ФОП, у 2026 — 476 клінік та 950 ФОП.
У спеціалізованій медичній допомозі динаміка була іншою: у 2021 році — 166 приватних клінік і 38 ФОП, у 2022 — 178 і 46 відповідно, у 2023 — 139 і 16, у 2024 — 240 і 46, у 2025 — 264 і 85, у 2026 — 221 приватний заклад і 16 ФОП.