Сумнівна вигода для України
Транзит російського газу до Євросоюзу через Україну зупиниться на початку наступного року. Підстав качати паливо більше не буде — термін дії п’ятирічного контракту між Нафтогазом і Газпромом мине опівночі 1 січня.
Його Україна та Росія підписали наприкінці 2019-го. Дуже напружені переговори затягнулися до кінця грудня. Долучитися до перемовин довелося представникам Європейської комісії. Документ могли б подовжити ще на 10 років. Однак в умовах повномасштабної війни це неможливо.
У ще чинному документі прописали принцип «качай або плати». Тобто Україна мала отримувати за транзит фіксовану суму грошей незалежно від того, скільки транспортувала б Росія. У перший рік дії контакту Газпром зобов’язався прокачати 65 млрд кубів газу, а вже з 2020-го — по 40 млрд.
Але Росія не виконує зобов’язань. Загалом за транзит газу мали заплатити близько 7 млрд доларів. Щонайменше третини Україна не отримала. Також Газпром з кожним роком скорочував постачання газу через Україну.
“Газпром сплачує за транзит приблизно 800 мільйонів доларів щорічно. Але ми маємо розуміти, що вони отримують 5 мільярдів доларів за продаж свого газу в Європу. Я категорично проти продовження транзиту російського газу, ці долари потім до нас повертаються у вигляді «шахедів» і «калібрів». Ми допомогли нашим європейським партнерам підготуватися до закінчення цього транзиту. Дали їм три роки, щоб вони побудували логістику й уклали нові контракти», — переконаний колишній керівник Оператора газотранспортної системи України Сергій Макогон.
Та й загалом сам тариф на транспортування російського газу не надто високий. Він складає лише близько 30 доларів за тисячу кубометрів.
З початку повномасштабного вторгнення український уряд заперечував бодай можливість нових переговорів з росіянами. Про це говорив і прем'єр-міністра Денис Шмигаль, і очільник Нафтогазу Олексій Чернишов.
ЄС відмовляється від російського газу, але є нюанси
Курс на відмову від російського газу взяв і Європейський Союз. І це стало справжньою катастрофою для Росії. До повномасштабного вторгнення Газпром продавав до ЄС більше ніж 150 млрд кубів палива. На той час 40 % від усього російського експорту газу. Тепер постачання скоротилися вдесятеро.
Повністю відмовитися від пального з Росії вдалося Німеччині, яка ще до 2022 року покладалася на ці ресурси. Газпром поступово витіснили з європейського ринку газу, і тепер найбільшим постачальником є Норвегія.
Росія також доклалася до скорочення власних постачань. Після 2022 року Газпром одноосібно припиняв прокачувати пальне, наприклад, до Фінляндії та Польщі. Москва хотіла заскочити ці країни й натиснути на них. Але показовий російський шантаж провалився: і Фінляндія, і Польща зуміли знайти альтернативних постачальників.
Нині Росія має лише два наземні шляхи транспортування газу до ЄС: через Україну й Туреччину. Торік загальний транзит російського газу до ЄС через українську систему склав близько 12 млрд кубів газу.
Кілька країн Євросоюзу продовжують купувати пальне в Газпрому. Скажімо, Австрія так і не знайшла альтернативи. Частка російського газу в загальному імпорті з початку року становить близько 90 %.
Купує газ у Росії й Угорщина. Уряд Віктора Орбана уклав з Москвою контракт на 15 років. Причому більшу частину пального Угорщина отримує не через Україну, а газопроводом «Турецький потік». Не схоже, що Віктор Орбан збирається зменшити залежність своєї країни від російських ресурсів. Уже після повномасштабного вторгнення Угорщина уклала додаткову угоду з Газпромом і постачання палива добряче розширили. Така політика Будапешта суперечить позиції Єврокомісії.
«Ми знали, що Росія ненадійний постачальник газу, і всі наші оцінки ризиків були розроблені так, що в одну мить Європа може залишитися без поставок російського газу», — заявила під час візиту до Києва єврокомісарка з питань енергетики Кадрі Сімсон.
На початку цього року керівництво окремих країн ЄС відкрито закликало продовжити транзит російського газу через Україну. Головно йдеться про прем'єр-міністра Словаччини, який своїх симпатій до Росії навіть не намагається приховати. Наприкінці січня він зустрічався з очільником українського уряду Денисом Шмигалем. Роберт Фіцо заявив, що Україна готова продовжити газову угоду з Росією. Запевняв, що йдеться про інтереси не лише Словаччини, а й про зацікавленість Італії та Австрії, які також купують пальне в Газпрому.
Але в українському уряді цю заяву категорично спростували. Повідомили: нових переговорів про транзит газу з Росією не буде.
«Ми повинні розуміти, що газ є джерелом політичної корупції в Європі. Ми ж не знаємо, за якими цінами Словаччина купує його в Росії, так само з Угорщиною. Але бачимо, як поводиться керівництво цих держав, які займають очевидно антиукраїнську позицію та блокують доволі важливі для України питання», — зазначив Сергій Макогон.
Транзит азербайджанського газу: для чого це Росії?
Азербайджан став посередником у перемовному процесі про подальший транзит газу через Україну. Цю інформацію підтвердив радник президента Хікмет Гаджиєв: з таким проханням звернулися посадовці Євросоюзу й України.
На таку заяву в Кабміні не відреагували. Натомість ще в березні прем’єр Денис Шмигаль повідомляв, що Україна не планує продовжувати контракт з Газпромом. Натомість європейські партнери можуть виявити ініціативу й узяти на себе обов'язки транзитера газу через українську трубу.
«Чи є підстави думати, що транзит збережеться, ми дізнаємося найближчим часом. Коли в липні відбудуться аукціони Оператора газотранспортної системи на потужність на наступний рік. Якщо туди хтось прийде і буде її бронювати: вхід з боку Росії, вихід на західних кордонах — і покаже контракти, то можна буде про щось говорити. Але я сумніваюся, що це відбудеться», — зауважив директор з досліджень Аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович.
Яка роль Азербайджану в цьому, достеменно невідомо. Адже ні Баку, ні Київ, ні Брюссель подробиць переговорів офіційно не оприлюднюють. Ба більша, Україна навіть не підтвердила, що такі перемови тривають.
За даними видання Bloomberg, серед варіантів ЄС зараз розглядає транзит українською ГТС не російського газу, а азербайджанського. Схема має такий вигляд: європейські компанії закуповують пальне в Азербайджану, закачують його в російські мережі. Далі газ іде транзитом через Україну до ЄС.
«Чи буде це азербайджанський газ? Чи російський, який Азербайджан купує, а потім перепродає. Треба пам'ятати, що Росія в дуже скрутному становищі зі своїм газом. Ринку збуту нема, хіба на Китай наростили постачання. І в Кремля питання, що робити далі: шукати міжнародної допомоги, піднімати тарифи чи шукати шляхи повернутися на європейський ринок», — розповів експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.
Це вже не перші спроби Європейського Союзу домовитися про нові постачання газу з Азербайджану. Щоправда, раніше не йшлося про прокачування пального через Україну. Свою зацікавленість в азербайджанському газі висловлювала, зокрема, Словаччина. Під час поїздки до Баку прем'єр-міністр Роберт Фіцо наголошував: якщо угоду укладуть, то його країна зможе не просто купувати ресурс, а й постачати його до сусідніх країн.
«Коли виникла ця ідея про азербайджанський газ, то нескладно прочитати за цим наміром російські вуха. По-перше, ніякої прямої труби з Південного Кавказу в бік України немає. Тому мова так чи інакше про певну схему заміщення газу. Себто частину азербайджанського газу можуть постачати до Росії для потреб регіону Північного Кавказу. А частина російського газу транзитом може прямувати до європейських покупців. По-друге, Азербайджан не має значної кількості надлишкового газу», — зазначив експерт з питань міжнародної енергобезпеки, президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар.
Уперше за чверть століття російський Газпром став збитковим. За підсумками 2023 року компанія зазнала збитків на майже 7 млрд доларів. Не востаннє через втрату європейського ринку.
«Росія хоче повернутися на європейський ринок, їм це дуже потрібно. А от для України зупинка транзиту не матиме наслідків. Суто технічно ми готові. Це не впливає на нашу спроможність транспортувати газ і розподіляти по країні», — зазначив Андріан Прокіп.
Не допомагає Росії навіть тісна співпраця з Китаєм, куди постачання газу торік збільшилися на 16 мільярдів кубометрів. Кремль намагається також просувати ідею будівництва ще одного газогону — «Сили Сибіру-2». Натомість китайські партнери вимагають від росіян пільгових цін на пальне.