Уряд не планує підвищувати податки, зокрема, переглядати умови оподаткування, про що було досягнуто домовленості раніше. Про це сказав прем'єр-міністр Олексій Гончарук в ефірі ICTV.
"Ми дійсно не плануємо підвищувати податки. Зараз у Верховній Раді зареєстровано дуже багато різних ініціатив, проте не до всіх з них ми маємо безпосереднє відношення. Та норма (щодо скасування стимулюючих рентних ставок на буріння нових газових свердловин, - ред.) зараз дискутується. Я не ставився би до неї, як до чогось такого, що вже відбулося", - цитує Гончарука агентство "Українські новини".
"Абсолютно точно переглядати податки заднім числом або зобов'язання, які взяла Україна, не можна. Це шлях у нікуди", - зазначив прем'єр-міністр.
За його словами, найгірше, що може статися, - це втрата довіри інвесторів.
"Абсолютно неправильно переглядати умови оподаткування, про які було досягнуто певної домовленості. Коли країна говорить: "Ми певний період часу гарантовано не переглядаємо оподаткування", а потім робить навпаки - вона втрачає довіру інвесторів. Втрата довіри інвесторів - це найдорожче, що ми можемо втратити, і найгірше, що ми можемо придумати. Тому що від довіри до країни залежить вартість ресурсів, які до неї надходять. Якщо тобі вірять - ти конкурентоспроможний. Це аксіома, яку не потрібно доказувати у світі", - сказав він.
Нагадаємо, податковий комітет ВР ініціював законопроєкт №1210, який передбачає зміни формулювання щодо застосування стимулюючих ставок рентної плати для видобутку природного газу з нових свердловин.
Асоціація газовидобувних компаній України висловила стурбованість щодо можливого скасування стимулюючої ренти для газовидобувної галузі, заявивши, що зміни в Податковому кодексі можуть зупинити видобуток газу в Україні. Європейська бізнес-асоціація та Американська торгова палата в Україні також висловили стурбованість щодо цих змін. Після експертних обговорень пізніше було ініційовано законопроєкт №1210-1, в якому також не були враховані рекомендації експертів і галузі в питанні збереження стимулюючої ренти.
Нагадаємо, чинна норма закону була запропонована Міністерством фінансів у 2017 році на базі аналізу даних надрокористувачів, Міністерства енергетики та вугільної промисловості та Державної фіскальної служби. Держава гарантувала закріплення цієї норми на 5 років і зараз парламентарії хочуть скасувати її через 20 місяців.