Пане Юрію, Ви вже півроку на посаді. Підведіть, будь ласка, короткі резюмуючі підсумки за цей період.
За цей час ми почали робити перші кроки щодо відновлення інвестиційної привабливості компанії. Наша команда отримала підприємство зі збитками за перше півріччя 2017 року у сумі 26,7 млн гривень. Завдяки налагодженій роботі за результатами 9 місяців цього року було повністю перекрито ці збитки та отримано прибутку у сумі 5,9 млн гривень. Також з основних досягнень 2017 року – переобладнання Воютицького МПД на виробництво технічного спирту та відновлення виробництва державної горілки на Луцькому МПД.
З чого ви почали роботу, як розставили пріоритети?
З абсолютної прозорості, відвертості та відкритості для суспільства. Ми провели тотальний аудит, тобто розглянули все, що сьогодні може бути базою для прийняття управлінських рішень. І дійшли висновку: щоб ефективно управляти компанією, треба провести її повне перезавантаження. Це перезавантаження зараз в активній фазі. Нагадаю: ДП «Укрспирт» було створене в 2010 році, у нього увійшли найкращі активи спиртової галузі України. Це було зроблене для того, щоб створити сприятливі умови для сірих «схем». Наслідок цієї діяльності – більше 1,2 млрд гривень боргів. Абсолютно зрозуміло, що нинішня форма управління компанією у ринкових умовах є неефективною. Ми запропонували реорганізувати компанію, створивши сім міжобласних балансових філій, відпустити адміністративно-управлінські функції на місця. Таким чином, управлінські стратегічні рішення залишаться за нами, а все інше – господарська діяльність – буде на місцях.
- Які перешкоди та виклики бачите на цьому шляху?
- Перше, на що ми звернули увагу – це повна відсутність нормативної бази для успішного функціонування і розвитку галузі. Основною перешкодою є акцизний збір, уніфікований акцизний податок, який скасований сьогодні в усьому світі. Потрібна диверсифікація ставок акцизного податку – акциз на спиртовмісні речовини мав би сьогодні бути обнулений, щоб суміжні сектори економіки, які використовують спиртовмісну речовину, мали її за нульовою ставкою акцизу. Друге, що для нас було цікавим і важливим, – це створення внутрішнього ринку біопалива, біоетанолу. Це те, чого сьогодні в Україні з певних об’єктивних причин немає – були лобісти, які не пропускали відповідні зміни до законодавства. Сьогодні органічне паливо успішно використовується по всьому світі, законодавства деяких країн навіть передбачають для виробників палива обов’язковість добавок біопалива. Це паливо, яке має 100% згорання, викиди від якого не є шкідливими. Тому обов’язковість добавок є абсолютно виправданою, це дасть можливість створити ринок та збільшить інвестиційну привабливість нашої компанії. А у «Укрспирту» є велика кількість площадок, які вимушено простоюють, і в перспективі, коли б була нормативна база, це був би сигнал для інвестора приходити та працювати з нашою компанією.
З чим ми ще зіткнулися? З великою кількістю не завжди виправданих нарахувань. Вони сьогодні у нас в стадії судового розгляду в різних інстанціях. Ми маємо близько 1,3 млрд гривень нарахувань з боку Державної фіскальної служби щодо несплати акцизу. В фінансовому плані на 2018 рік ми передбачили ресурси на відстоювання своїх інтересів в судовому порядку. Тільки вдумайтесь – сьогодні ми маємо 135 кримінальних справ з претензіями до ДП за минулі роки. Кожна гривня, кожна копійка, нами зекономлена або відстояна в судах, дає нам можливість інвестувати в своє виробництво. Для нас також важливо, що ми із центральним органом управління, з Міністерством аграрної політики, розпорядником нашого майна погодили фінансовий план на 2018 рік. Це план повного перезавантаження підприємства, вибраний шлях на модернізацію, на технічне переоснащення. У цьому році підприємство планує витратити на модернізацію 290 млн гривень, що знизить енерговитрати на 18% та збільшить обсяги валового прибутку до 94 млн гривень на рік.
Ви кажете, що головна проблема галузі – це зарегульованість...
Власне, це передусім згадана вище уніфікована ставка акцизного податку. Наші юристи підготували та передали до Кабміну ряд законодавчих пропозицій, які можуть змінити ситуацію. Це стосується і згаданого вище біоетанолу, і митних тарифів, і диверсифікацій ставок акцизу. Зараз ми спілкуємося із депутатами Верховної Ради, щоб отримати певну підтримку у цьому напрямку. Нам вкрай потрібні ці закони. Ще одна вкрай потрібна нам інновація – введення електронної акцизної марки. Треба знімати всі інсинуації щодо обігу «лівого» спирту: буде жорсткий контроль роздрібної торгівлі – не буде сенсу його виробляти.
Що показав технічний аудит підприємств, який було проведено за вашої ініціативи?
Сьогодні підприємства у зношеному стані, знос основних засобів складає 75%. Це при тому, що саме обладнання – це в найкращому випадку технології 1960-х років. А якщо копнути глибше, то спеціалісти говорять, що це ті технології, які прийшли до нас у післявоєнний час, коли «стягнули» з німецьких підприємств саму технологію виробництва. І це фактично минуле століття. Якщо дозволити собі порівняння, то ми обробляємо поле волами, а не комбайнами, які управляються з комп’ютера у кабінеті. Та ціна, яку ми закладаємо для горілчаників, є зависокою в силу певних обтяжень. Є соціальне навантаження – хоча заводи простоюють, ми виплачуємо зарплату, підтримуємо потужності підприємства в належному технічному стані. Середньооблікова кількість штатних працівників 4 985 чоловік, з них 2 293 чоловік працюють на МПД (місце провадження діяльності), які не здійснювали виробничої діяльності протягом 2017 року. Витрати непрацюючих МПД у 2016 році склали 156,9 млн гривень, у 2017 році – 130,4 млн гривень, план на 2018 рік – 128 млн гривень. Тож сьогодні ми вживаємо всіх заходів для оптимізації витрат та зменшення цих показників.
«Укрспирт» – традиційний об’єкт критики в українських медіа. Темні історії, пов’язані з його колишніми керівниками, розтрати, замовні вбивства... Але найбільше підприємство критикували за інститут «смотрящих».
Це абсолютно ганебне явище. Так, до 2014 року на кожному підприємстві були «смотрящі», директор їх слухав, бо часто-густо він і сам був задіяний в їхніх схемах. Матеріали про їхню діяльність на підприємствах «Укрспирту» я особисто передавав правоохоронцям. Зараз такої практики немає. Є на підприємстві керівник, і є орган контролю – Державна фіскальна служба. Ми поступово виводимо підприємство на максимально прозору роботу і йдемо шляхом модернізації. Кожне підприємство, яке сьогодні буде модернізоване, на виході матиме електронну систему обліку.
Про «смотрящих» говорити стали менше, це правда, але у ДФС, якщо глянути стрічку новин за останні півроку, є до вас дуже багато питань. Чому так?
Як на мене, те, що відбувається зараз – це перегони за посаду голови ДФС і намагання одного з учасників цих перегонів рапортувати про успіхи. Станом на сьогодні всю інформацію, яку оприлюднювала ДФС стосовно «Укрспирту», спростовано. Весь наш спирт розблокований, рахунки розблоковані. А органи ДФС не виявили жодного літру контрафактної продукції на наших підприємствах.
Тобто ваші підприємства, умовно кажучи», здавалися зручною жертвою?
«Укрспирт» є зручною жертвою для всіх: і для популістів, і для чиновників, і для неправдивих журналістів, які роблять замовні матеріали і публікують їх в «зливних бачках». Сьогодні я виконуючий обов’язки, фактично триває конкурс на заміщення посади. Безумовно, відчувається певний психологічний тиск, багато хто спекулює на цих речах, організує штучні мітинги, проводить інформаційні кампанії.
Те, що ви виконуючий обов’язки і формально ще не повноцінний керівник, якось вас обмежує?
Абсолютно ні. Але для того щоб люди все-таки повірили, що в компанію приходять безповоротні зміни, що у неї є перспективи, з психологічної точки зору краще бути керівником, а не в.о. – так простіше приймати вольові рішення для наведення порядку. Тобто це більш психологічний аспект.
Взагалі-то функції і повноваження мені дозволяють робити все те, що від мене сьогодні вимагається. Ми увійшли у ТОП-100 великих платників податків у 2017 році – це мільярдні наповнення державного бюджету. А ми розуміємо, що якщо сьогодні тих грошей не буде, то завтра і наша армія недоотримає кошти, і соціально незахищені верстви, бюджетники. Тому для нас головний виклик в управлінні компанією – амбіція щось змінити. Треба, щоб якомога більше людей знали, що ми робимо, і розбиралися в цьому. Ми хочемо, щоб «Укрспирт» асоціювався не з компанією, де сидять злодії та негідники, а з молодою командою, яка прийшла, щоб запустити безповоротні позитивні зміни. Наша мета – це прихід в компанію нових публічних людей, вихідців з інших галузей. Ми повністю оновили апарат управління, змінюємо керівників на місцях, дивимося на ефективність їхньої роботи і намагаємося запропонувати роботу молодим людям, для яких є викликом щось змінити, щось зробити.
У владі сьогодні є сили, які на вас тиснуть?
Із Кабміном у нас повна взаємодія та співпраця. А от в парламенті є сили, які нам опонують. Зазвичай це просто популізм. Наприклад, той самий закон про біоетанол – ми прийшли відстоювати його на паливний комітет, а там сидять лобісти, які займаються торгівлею російським газом та нафтою, завозять їх сюди з Європи. Вони починають казати, що біоетанол, мовляв, замерзне, що це неякісне паливо. Даруйте – якщо ми до бензину А-80 додамо органіку, яка прекрасно випаровується, згорає, не шкодить довкіллю, то зробимо з нього бензин А-95. Так роблять сьогодні в США, в Європі, в Бразилії – по всьому світу. Але є лобісти, які не зацікавлені в тому, щоб в Україні з’явився свій паливний продукт, бо це ж серйозна втрата ринку. Треба також сказати, що для країни-агресора, для Росії ми – джерело доходу, ми споживаємо їхню нафту та газ, хай він і реверсний. Вони не зацікавлені у тому, щоб ситуація змінилася. Зробити «лівий» спирт і через ділянку неконтрольованого кордону сюди його завезти по найнижчій ціні, вбиваючи державну монополію, може бути стратегічним планом агресора.
Чи буде попит на біопаливо?
Ми зараз шукаємо, для кого виробляти свою продукцію. Нафтовидобувна галузь може спокійно загрузити два-три підприємства. Є суміжні сектори економіки, де ми реально можемо, якщо буде воля профільних керівників, переключитися на наш український продукт. Можна створити мережу АЗС з біопаливом, будуть пістолети «Укрспирту», чому ні? Бензин буде дешевший та кращий, про це свідчать статистика та практика. Зменшиться шкода екології. Може запрацювати державна програма, щоб хоча б громадський транспорт перейшов на біодизель та органічне пальне.
А що робити з маленькими заводами, які немає сенсу переоблаштовувати?
Сьогодні ми говоримо, що маленькі заводи, робота яких є економічно невиправданою, мають виготовляти спирт-сирець. Це напівфабрикат. Беремо один крупний завод, під нього підв’язуємо два-три маленькі підприємства, які розташовані в сільській місцевості, де є поруч сировинна база, тобто немає у фермера транспортного плеча. Ці маленькі підприємства виробляють спирт-сирець, везуть на великий завод, який вже переробляє його на продукт, який має попит. Тобто ми не маємо на меті порізати на металолом маленькі заводи, а говоримо про те, що туди треба вкласти гроші і вони можуть запрацювати. А далі вже на місці буде робота депутатів-мажоритарників, губернатора, керівника філії. Ми від себе концепцію розвитку даємо і зараз максимально, опираючись на власний фінансовий ресурс, який все-таки в «Укрспирту» є, починаємо фінансувати подібні проекти. Ми – галузь переробки, ми не виробляємо, а переробляємо. Тому ми маємо в загальному циклі сільського господарства зайняти свою ланку.
На адресу «Укрспирту» лунає багато критики щодо непрозорості. Чи стає компанія відкритішою під вашим керівництвом?
Сьогодні вперше в історії «Укрспирт» купує газ на Енергетичній біржі. Ніколи ніхто не купляв газ там. Прийшли, домовилися, підписали договір із постачальником. Були спроби на нас тиснути, щоб ми вибрали ту чи іншу компанію. Ми вольовим рішенням зареєструвалися на Енергетичній біржі і вже третій місяць поспіль купуємо газ за дуже хорошою ціною. Наступний крок – подали заявку на отримання статусу газотрейдера. Ми ж багато споживаємо, чому нам в Європі не купляти? А ми можемо газом і торгувати, для цього є всі можливості. Далі – у вересні-грудні 2017 року за рахунок впровадження прозорих процедур закупівель вдалося зекономити для держави понад 51 млн гривень. Тобто є багато процесів, якими сьогодні просто ніхто не займався. Не було ні правильного місячного, ні квартального планування, все в авральному режимі купувалося. Ми сьогодні намагаємося ввести правильне квартальне планування, зрозуміти, коли у нас надходження коштів, змушуємо заводи теж це робити. Усі наші закупівлі, навіть якщо вони були неуспішними, ми оприлюднюємо, звітуємо про всі наші закупівлі у відкритому доступі. Люди бачать, що щось нібито міняється. А у нас не той сектор, де легко навести порядок. Тінізація, замахи, погрози, ті самі вбивства.
Нещодавно «Укрспирт» відзвітував про поновлення виробництва власної горілки. Навіщо це компанії?
Виробництво державної горілки дійсно відновилося – багато років його в країні не було. Луцький завод випустив горілку, покупець якої знайшовся не лише в Україні, а й у Німеччині. Підприємство здатне виробляти 840 тис. дал горілки на рік. Було б добре, якби ми вийшли в цьому році на показник 100-120 тис. дал. Зараз ми пропонуємо наші нові торгові марки високоякісного алкоголю – «Старожитня» та «Наша Воля». Маємо повний цикл виробництва від сировини, спирту до готової пляшки під власною маркою. Звичайно поки ми не можемо конкурувати по кількості та асортименту із відомими брендами, але за якістю ми не поступаємося. Зараз один з моїх заступників вивчає напрямок створення фірмових магазинів «Укрспирту». Сьогодні державна горілка – це якість, це бренд. І ми можемо поступово через свої фірмові магазини досягати споживача. А завтра, якщо все вийде, будемо торгувати нашою горілкою у Європі, Канаді і Америці.
З ваших відповідей виходить, що ви наразі є противником приватизації «Укрспирту»?
Я не противник приватизації взагалі, я противник приватизації підприємств в нинішньому стані. Приватизація – це поштовх для модернізації, для залучення нових інвестицій, для того, щоб підприємства запрацювали, а не були порізані на металолом, як цукрові заводи. Завжди кажуть, що приватне – краще, зрозуміліше. Хоча є практика в низці країн, коли державна монополія успішно працює і приносить державі мільярди. Сьогодні в парламенті зареєстровані два законопроекти про приватизацію і до розробки одного з них ми долучалися. Він передбачає роздержавлення в три етапи.
По-перше, передача непрацюючої інфраструктури територіальним громадам. Другий етап – це крупні підприємства, великі мелясні заводи, які можуть бути переорієнтовані і щодо яких є зацікавлення інвесторів з погляду виробництва біоетанолу, коли буде прийнято відповідні закони. Ці підприємства можна продати за умовну залишкову вартість. Третя група підприємств – це високоліквідні, високорентабельні активи. Це ті, які виробляють харчовий спирт і можуть потенційно виробляти і горілку. Якщо ми відчепимо «мертві» підприємства і ті активи, які сьогодні цікавлять приватний бізнес, то ми отримаємо на третьому етапі хаб із близько 15 підприємств, які орієнтовані для забезпечення внутрішнього ринку і які мають потенціал до збільшення потужності. Якщо баласт скинути і при роздержавленні піти шляхом акціонування – не віддавати за одну гривню, це буде правильно. Держава може залишити за собою блокпакет, щоб не помилитися, 50%, а 50% віддати. Перш за все треба розбудувати «Укрспирт» так, щоб була максимальна користь. Сьогодні залишкова вартість всіх основних засобів, якщо навіть врахувати всі ті підприємства, які нам ще не віддали – максимум 250 млн гривень. Але якщо побудувати надрентабельну компанію, від продажу її акцій можна буде отримати набагато більше.
Уявіть, що наступного місяця відбудеться приватизація «Укрспирту». Хто б виступив покупцем, кому це цікаво?
Я поки не розумію, хто сьогодні купив би це. Може, від трьох до десяти заводів когось би зацікавили, тих же горілчаників. Знову ж таки, сьогодні треба говорити про те, що у нас є закон, який напряму забороняє компаніям, які торгують в країні-агресорі, брати участь в приватизації. А сьогодні горільчані компанії з українським корінням успішно працюють на ринку країни окупанта і сплачують мільярди з акцизів до їхнього бюджету. Думаю, настане час і хтось про це скаже.
Ви казали, що доведеться закрити багато заводів. А як щодо взаємодії з профспілками, враховуючи необхідність оптимізації та скорочень?
Я сам – виходець із профспілок. Мене профспілки і рекомендували на цю посаду. Раніше в більшості випадків «Укрспирт» очолювали по кілька місяців «парашутисти», які дотичними до галузі не були. Що ж стосується оптимізації, то це вимушений крок. Об’єктивно – якщо у мене на одному заводі 90 працівників, то як на такому ж заводі може бути 160 працівників? Значить, половина нічого не роблять. Якщо до кінця року у нас буде система електронного бухгалтерського обліку і все це буде в цифрі, то навіщо там п’ять бухгалтерів? Одного достатньо. Тобто є такі професії, які ми будемо скорочувати. Людей, які вміють працювати з виробництвом, ми збережемо.
Конкурс на заміщення посади голови «Укрспирту» триває, нещодавно його фінал знову перенесли. Чекаєте на позитивні результати, чи готуєтеся до гіршого?
Ми пішли таким шляхом: нічого не чекаємо, а рухаємося вперед, робимо, робимо, робимо. Хто би не пройшов у фінал конкурсу – те, що ми почали і чого досягли тут, однозначно не дамо знищити.