Міжнародний арбітражний суд у Гаазі виніс проміжну ухвалу щодо позовів ПриватБанку і його екс-власника Ігоря Коломойського до Росії у зв'язку з анексією Криму.
"24 лютого 2017 року, після проведення обговорень, склад арбітражу одноголосно ухвалив проміжне рішення (Interim Award), що стосується деяких питань про юрисдикцію і допустимість", - цитує "Інтерфакс-Україна" повідомлення арбітражу.
Додаткова інформація про це рішення відсутня.
Оновлення. Як пише УНІАН з посиланням на видання Investment Arbitration Reporter, судді визнали принцип, що Росія може нести відповідальність згідно з двостороннім інвестиційним договором (ДІД) між Україною та РФ за порушення прав інвесторів у Криму в період після підписання Росією нормативних актів, якими вона включила цю спірну територію у склад Федерації.
Арбітраж вперше поширює дію такого договору на такі обставини.
Позиція РФ полягала в тому, що ДІД не може бути підґрунтям для скликання арбітражу в цих позовах, а також у невизнанні юрисдикції міжнародного арбітражного трибуналу в цих справах.
Оминаючи увагою ухвалення рішення про законність окупації й анексії, суд визнає її доконаною подією, що має наслідки згідно з двостороннім інвестиційним договором.
IAReporter вдалося підтвердити інформацію, що суд визначив факт наявності зобов'язань РФ захищати українських інвесторів у Криму згідно з ДІД, починаючи з 21 березня 2014 року. Незважаючи на те, що позивачі наполягали на визнанні більш ранньої дати, суд визначив дату відповідно до дня підписання Володимиром Путіним указів про включення Криму у склад РФ. Арбітраж установив, що позивачі можуть використовувати норми про захист прав інвесторів згідно з ДІД у частині, що стосується неналежного поводження з їхніми інвестиціями в банківські установи та комерційний аеропорт у Криму.
Арбітраж нагадує, що розгляд за позовом Коломойського і ТОВ "Аеропорт "Бельбек" проти РФ було розпочато 13 січня 2015 року на підставі регламенту UNCITRAL (United Nations Commission on International Trade Law, Комісія ООН з права міжнародної торгівлі) та угоди між урядами РФ і України від 27 листопада 1998 про захист інвестицій. Позивачі заявили, що РФ порушила свої зобов'язання, що випливають із зазначеного договору, шляхом прийняття з лютого 2014 року заходів, які позбавили позивачів прав власності, договірних та інших прав з експлуатації пасажирського терміналу для комерційних перельотів аеропорту "Бельбек" в Криму.
Коломойський заявляв про наявність у нього до 2020 року контракту на управління пасажирським терміналом аеропорту "Бельбек" в Севастополі, "націоналізованим" Росією після анексії Криму. Він зажадав від РФ компенсації втрат у вигляді можливого доходу від терміналу. Йдеться про суму в $15 млн.
Потім, 13 квітня 2015 року, подібний арбітражний розгляд проти РФ ініціювали ПриватБанк і ТОВ "Фінансова компанія "Фінілон", оскільки анексія Росією Криму не дозволила позивачам продовжити свій банківський бізнес в Криму.
Після слухання про юрисдикцію і допустимість, яке відбулося в Женеві 12-14 липня 2016 року, склад арбітражу запросив сторони доповнити свої письмові позиції в термін до 14 жовтня 2016 року. Позивачі надали свої письмові доповнення, тоді як РФ цього не зробила.
Гаазький арбітраж розглядає ще низку подібних позовів від компаній, пов'язаних з екс-акціонерами ПриватБанку, зокрема, "Укрнафти" і ТОВ "Стабіл", які втратили в Криму нафтобізнес, і екс-голови правління ПриватБанку Олександра Дубілета і 18 компаній, які втратили в Криму активи в сфері нерухомості. Всі ці справи також дійшли до етапу слухань про юрисдикцію, проте рішення щодо них ще не виносилися.
Голова правління націоналізованого в кінці 2016 року ПриватБанку Олександр Шлапак повідомляв, що після націоналізації фінустанова продовжила співпрацю з адвокатами, які були найняті раніше.
За його словами, кримські активи банку в розмірі, за сьогоднішніми оцінками, близько 14 млрд грн, були конфісковані місцевою владою, а вкладники приблизно на 10 млрд грн, якщо перерахувати за сьогоднішнім курсом, залишилися.