Днями Ніна Южаніна розповіла про одразу два законопроекти, що вийшли із її профільного Податкового комітету. Вони повинні вирішити проблему автомобілів на іноземній реєстрації, які буквально заполонили українські дороги.
Все виглядає більш-менш компромісно. Максимум - програють ті, хто вирішить купувати новий автомобіль сьогодні. Бо після прийняття законопроектів середній чек на ринку може дуже сильно впасти, що поведе за собою різку втрату вартості їх залізних коней.
Зараз за розмитнення автомобіля з об'ємом двигуна 2,5 літрів старше 5 років потрібно заплатити неймовірні 12,5 тисячі євро. Це дуже багато, якщо брати до уваги той факт, що в цю категорію входять колись преміальні німці E класу, придбання яких в Європі обійдеться в 8-15 тисяч доларів.
Натомість нова формула передбачає дві базові ставки - 50 євро для бензину і 75 євро для дизеля. Також будуть коефіцієнт двигуна і віку. Перший розраховується діленням об’єму мотора на 1000, а другий - це кількість повних календарних років, яка стукнула автомобілю.
Наш варіант, якщо йому всього 10 років, обійдеться при розмитненні в 1250 євро. Економія в 10 разів – гарний привід, щоб нарешті офіційно зареєструвати свою євробляху. За різними сценаріями, вигода в порівнянні з поточними ставками становитиме 5-15 разів.
Для тих, хто все-таки вирішить затягувати з постановкою на облік, введуть суттєві санкції. А ще автомобілі без української реєстрації заборонять використовувати в комерційних цілях. Тому є шанс перестати бачити в Uber чи Uklon польські та литовські номери.
Проте, виникає інше питання - якщо це компроміс, то які він матиме наслідки для економіки України.
Для початку, не варто забувати, що зараз в Європі лютує так званий дизельгейт. Точніше, його наслідки. Зовсім недавно заарештували генерального директора Audi. У Німеччині активно забороняють дизельні автомобілі. Більш того, компанії повинні викупити у клієнтів вже продані машини. Потім у фірми буде вибір - утилізувати транспортний засіб за власний рахунок або відправити ... так, в тому числі, і в Україну.
Немає підстав сумніватися, що через півроку, максимум – через рік, до нас приїдуть сотні тисяч брудних дизельних авто. Це будуть як старі моделі, яким стукнуло по 10 років, так і відносно нові машини віком в 3-5 років. З точки зору автовиробника, йому буде розумно продавати ці машини за ціною утилізації плюс доставки до клієнта, або хоча б просто утилізації. Пройшовши через посередників, машина стане дорожчою. Проте цілком імовірно, що це буде половина або навіть третина від цін, які можна бачити на українських онлайн-майданчиках з продажу вживаних авто зараз.
Звідси зрозумілим є прагнення депутатів і представників зацікавлених відомства скоріше залагодити це питання. Нові ціни точно не стримають людей від купівлі автомобілів з Європи, нехай навіть на них чекатимуть найбільш драконівські заходи впливу. Значить, працює правило майже будь-якої авантюри - не можеш перемогти, тоді очоль.
Бюджет отримає додаткові гроші. Втративши на акцизах для нових автомобілів, держава буде заробляти на обсязі ввезених вживаних машин. Якщо середній чек впав в 4 рази, але кількість клієнтів зросла в 20, при рівних постійних витратах і відсутності змінних, ти заробиш більше.
Однак важливо розуміти, що ми говоримо про разову акцію. Поки брудні дизеля будуть наповнювати Україну, бюджет отримуватиме вигоду.
Для об’єктивності варто сказати і про деякі більш тривалі позитивні фактори. Наприклад, це податки від роботи страхових компаній, зростання продажів палива або збільшення попиту на послуги технічних фахівців.
Із негативу - відтік валюти за кордон. За різними оцінками, на сьогоднішній день в Україні може бути від півмільйона авто на іноземній реєстрації, із яких тільки 315 тисяч потрапили в офіційну статистику. Якщо припустити, що кількість ввезених дизельних машин другої хвилі буде приблизно аналогічною, мова йде про кілька мільярдів євро, які покинуть Україну.
Також це екологічна шкода. Брудні машини забороняють в Європі саме тому, що вони сильно шкодять природі і людям. Недооцінювати цей фактор - цілком по-українськи, однак вкрай недалекоглядно.
Але хіба можемо ми зробити щось інше, окрім як вдруге підтвердити статус європейської автомобільної звалища. Насправді – так. Я думаю, багато хто чув про Deutsche Post – німецьку поштову службу. Так ось, зараз вона є не просто успішною логістичною фірмою, але ще й виробником електрокарів.
Компанія почала робити свої електричні авто ще в 2016 році, а її успіх добре співпав із дизельгейтом. У будь-якому випадку далі в Європі буде знижуватися попит на машини з ДВС, зате зростатиме популярність електрокарів. Це справедливо і для решти світу. За прогнозами аналітиків, до 2030 року число електричних машин виросте з поточних 3 млн до вражаючих 125 млн.
За великим рахунком, Україна так само могла б осідлати цей тренд. Гроші у нас є. Скоро їх всі можна буде навіть побачити і перерахувати на українських дорогах у вигляді старих дизельгейтових авто, завезених з Європи.
Технічна і технологічна база - з нинішніми напрацюваннями та відритими патентами, мова йде про максимум 2 роки до моменту демонстрації великим інвесторам повноцінної моделі. Яка була б спрямована навіть не стільки на Україну, скільки на експорт на європейський і глобальний ринки. Йдеться про те, щоб для початку виробляти комерційні автомобілі. Для них не дуже важливий дизайн або бренд, зате грають роль утилітарність і ціна. Через деякий час можна братися і за масовий сегмент.
Електрокари прийшли всерйоз і надовго. Важливо розуміти, що це не тренд, який пройшов повз нас, навіть не підходячи. Як, наприклад, свого часу сталося з доткомами. Навпаки, це величезна поточна можливість, яку ми самі дуже раді обміняти на миттєвий комфорт.
Нові правила розмитнення автомобілів напевно будуть прийняті. Вони мають задовільнити водіїв євроблях, і, разом з тим, відкрити двері для дизельгейтових авто з Європи, США, Канади та інших країн, для яких важлива екологія. Замість того, щоб скуповувати брудні авто з-за кордону, Україна могла б глянути на ситуацію під іншим кутом. І спробувати закрити нішу, яка звільнилася, своїми власними електрокарами. Однак ніхто не заперечує, що це для нас занадто важко, нудно і довго.