ГоловнаБлогиБлог Віктора Глеби

Договірний бій

Нещодавно стався великий скандал. З’явилися публікації про «британського інвестора» Тамаза Сомхішвілі, які вимагали від керівництва держави негайного реагування: мовляв, на кону політичні відносини України з Великою Британією та військова допомога.

В цих публікаціях читачам пропонувалася напрочуд цікава версія подій. Нібито ще у далекому 2007 році прямо з Лондона до нас приїхав інвестор, чесно виграв конкурс в КМДА, запросив найкращих архітекторів і підрядників, вклав $25 млн у реконструкцію Харківської площі у Києві, але чиновники не дали нічого зробити. Бо корупція. Інвестор звертався до Кабміну та президента Зеленського, але безрезультатно. Змушений був піти до суду і вимагати від Києва $100 млн, які йому нарахували чесні аудитори. Виграв частково першу інстанцію, зустрів несправедливість у апеляції, але був правильно зрозумілий Верховним судом, і зараз справа знову у апеляції, яка має прийняти правильне рішення 25 квітня.

І тепер, як сказано у публікаціях, у нас є останній шанс врятувати відносини з Великобританією. А КМДА треба відкинути корупційні інтереси та піти на мирову з інвестором, який настільки благородний, що погодився взяти не грошами, а київською землею. Бо в іншому разі буде арбітраж проти держави Україна.

Публікації викликали хвилю суспільного обурення, і більшість видань їх видалило. Але, як то кажуть, осад залишився. Бо за даними ГУР МО, «британський інвестор» має російський паспорт. А його славетна історія йде коренями у російський Лукойл.

Втім, сьогодні не про це. А про, так би мовити, технічну сторону питання. Єдиною правдою у публікаціях є слова про корупцію в КМДА, викладені однак безособистісно і чомусь без згадування її голови Віталія Кличка. Ціль цих звинувачень – легалізація мирової угоди між «британським інвестором» та КМДА. Щоб Віталій Кличко міг вийти та заявити: ми не корупціонери, а тому ось рішення суду, ось мирова угода, і ось гроші/земля для інвестора. Приблизно так, як це було у справі Київського метрополітену, на який також навісили борг.

Я бачу величезні ризики того, що саме так станеться і зараз, і незважаючи на погрози, які я отримував по цій справі, хочу розкласти по полицях все, що стосується позову «британського інвестора». Як безпосередній свідок цих подій, якій обіймав посаду заступника головного архітектора Києва у 2007-2008 роках і який пішов з цієї посади у знак протесту проти цієї афери.

Далі буде лонгрід і пруфи. Для тих, кому цей формат занадто важкий, ось висновки: мер Черновецький затіяв аферу з «авторитетними» друзями по віджиму Харківської площі у міста, яку не зміг до кінця реалізувати. Естафету підхопив Кличко, депутати якого вибивали з Кабміну гроші на виплату компенсації «британському інвестору». Були штучно сформовані підстави для позову до КМДА: кредиторів Сомхішвілі та самого Сомхішвілі захищала одна й та сама юридична компанія. Нарешті підрядниками «британського інвестора» стали компанії, близькі до фігурантів кримінальних справ із постачання ЗСУ підробних деталей.

Ну а тих, хто готовий розібратися у цій гучній справі – прошу.

Харківська площа
Фото: Сергій Петриченко
Харківська площа

Суть протиправної схеми за участі Т. Сомхішвілі та чиновників КМДА

"Молода команда" vs Партія Регіонів: 2008-2013

18 травня 2007 року Головне управління економіки КМДА (зараз Департамент) уклало інвестиційний договір із компанією "Київ Термінал" на комплексну реконструкцію Харківської площі з будівництвом автовокзалу, багаторівневої транспортної розв'язки та виходом зі станції метрополітену. Роботи так і не почалися.

До речі, ніяким британським інвестором Сомхішвілі на той момент не був, навіть формально. А був – виключно російським інвестором! Бо як кажуть нам документи російської федеральної міграційної служби, громадянство Великобританії він отримав лише у листопаді 2007 року. І гроші які він нібито збирався інвестувати були – російськими. 

Історія судових суперечок "Київ Терміналу" з київською міською громадою почалася 2008 року – перший договір оренди землі на Харківській площі укладався через суд.

Суть справи була в тому, що Сомхішвілі подав до суду на Київраду, вимагаючи укласти договір оренди землі, попри те, що депутати за передачу землі не голосували. Тобто, землю інвестору намагалися віддати без узгодження з громадою міста. Київрада "протестувала", але виключно для вигляду – її представники навіть не з'явилися до суду. Йшлося про 7,7 гектарів землі, частина яких передавалася в оренду на 25 років. Цікаво, що інвестдоговір на реконструкцію Харківської площі було укладено 18 травня, а до суду на Київраду Сомхішвілі подав уже через тиждень після цього. Як казав покійний Чечетов, «вы оцените красоту игры».

У 2010 році, після приходу в КМДА Олександра Попова, рішення суду скасував Вищий госпсуд за позовом Генпрокуратури. Справа знову повернулася до першої інстанції, яка миттєво відмовила "Київ Терміналу", і земля залишилась у міста.

Паралельно Київрада продовжувала спроби передати землю Сомхішвілі – за два тижні до призначення Олександра Попова в КМДА, у травні 2010 року, депутати проголосували за укладення нового договору про передачу землі "Київ Терміналу". Рішення ухвалили силами Блоку Черновецького, ГАКу, Партії Регіонів, БЮТу і Блоку Литвина.

У вересні 2010 року було підписано договір оренди, і земля перейшла до "Київ Терміналу".

Цього разу до суду пішла київська прокуратура – перша інстанція рішення про укладення договору скасувала, а опротестовувати його Київрада і "Київ Термінал" не стали. Земля знову залишилася у міста.

Судячи з подальших подій, між 2010 і 2013 роком "Київ Терміналу" якимось чином усе-таки вдалося орендувати землю, але деталі цього процесу незрозумілі. Поки незрозумілі, але відповіді, упевнений, є у тієї ж прокуратури.

У жовтні 2013 року Київрада, з подачі тодішнього директора департаменту транспорту Євгена Водовозова (що має афіліації з Кернесом і Хомутинніком), проголосувала за те, щоб забрати деякі ділянки в "Київ Терміналу" під громадські потреби.

На той момент Київрада складалася з безлічі дрібних депутатських груп, що утворилися після розпаду Блоку Черновецького і БЮТу – голоси для рішення дали ГАК, Партія Регіонів, ексБЮТівська група Дениса Москаля та численні уламки Блоку Черновецького, зокрема група «Ініціатива», що складалася з депутатів, афілійованих із Петром Порошенком.

Під час розгляду цього питання Водовозов стверджував, що рішення узгоджене з "Київ Терміналом" – у реальності вже за 2 місяці сторони підписали ту саму додаткову угоду про розірвання інвестдоговору, що згодом стане підставою для того, щоб вимагати відшкодування збитків (згадується як першопричина проблеми в рішенні суду).

Додаткова угода про розірвання договору передбачала, що після розірвання договору Сомхішвілі порахує, які суми він витратив під час спроб виконати договір, а після цього КМДА і "Київ Термінал" протягом 30 днів розроблять механізм відшкодування збитків.

Після цього Сомхішвілі 3 роки жодних підрахунків не надавав, і повернувся за грошима тільки 15 грудня 2016-го року, після бліцкригу з кіпрським Barguzino і звітом Baker Tilly. Феєричні зухвалість і недолугість цього блицкригу не здатна передати навіть вищезгадана фраза Чечетова. 

Звідки взялися "збитки": Barguzino і Baker Tilly

У 2016 році "Київ Термінал" почав готуватися до атаки на Київраду, для чого було розіграно суд із кіпрським офшором Barguzino. Офшор Barguzino – це компанія, про діяльність якої у відкритих джерелах немає жодної інформації. Єдине, що знає про неї мережа інтернет – вона зареєстрована на Кіпрі за адресою масової реєстрації. 

Цей суд дозволив Сомхішвілі отримати аудит і обґрунтувати "збитки" на папері – без самих збитків і без будь-яких первинних документів, які могли б їх підтвердити.

У липні 2016 року кіпрська офшорна компанія Barguzino Energy Trading подала до суду на "Київ Термінал", стверджуючи, що вона, нібито, позичила Тамазу Сомхішвілі багатомільйонну суму в 2007 році (за місяць до укладення інвестиційного договору), а потім чекала 9 років, перш ніж пред'явити претензії.

Сума боргу за цей час зросла вдвічі, спочатку Сомхішвілі "позичав" 13,7 мільйона доларів + 518 тисяч євро, а за 9 років до суми додалися відсотки – 13,6 мільйона доларів + 490,5 тисяч євро.

Суд, у якому Barguzino відсудила у Сомхішвілі "борг", виглядав так:

  • представником Barguzino на суді був адвокат Сергій Жека, який працює у компанії Wolf Theiss. Ім'я представника Сомхішвілі невідоме, оскільки він жодного разу не з'явився на суд. Сергій Жека – підлеглий Тараса Думича, адвоката Сомхішвілі, який веде його справу проти київської громади зараз. І Думич, і Жека працюють у компанії Wolf Theiss;

Тобто ще раз: судилося дві сторони, яких представляв один і той самий захист! Дух Чечетова скажено регоче над цією прекрасною схемою!

  • У КМДА не могли не знати про цю схему, але у подальшому жодним чином не використовували цей аргумент, який повністю руйнує подальші претензії Сомхішвілі і дає привід для відкриття кримінального провадження проти організаторів схеми
  • перше засідання суду відбулося 10 серпня 2016 року, друге й останнє – 14 вересня 2016 року. Сомхішвілі визнавав усі позовні вимоги Barguzino і жодним чином не намагався заперечувати проти виплати багатомільйонного "боргу";
  • рішення ухвалив голова Київського господарського суду Князьков, відомий тим, що 2009 року він на 8 років посадив до в'язниці автора книги "Донецька мафія". 

Після "програшу" в суді "Київ Термінал" відразу ж отримав оцінку "збитків" в української філії аудиторської компанії Baker Tilly. 

Усі суми, які Сомхішвілі зараз вимагає у міста, базуються саме на цій оцінці – це згадується у судовому рішенні.

Ця ж оцінка аудиторів є ключовим фактором, завдяки якому суд 2018 року вирішив розглядати справу з вичерпаним строком позовної давності – нібито, збитки слід рахувати не з моменту розірвання договору, а з моменту проведення аудиторської оцінки. Без оцінки Baker Tilly у "Київ Терміналу" позов просто не прийняли б через термін давності.

Оцінку Baker Tilly юристи Тамаза Сомхішвілі отримали 12 грудня 2016 року, через 3 роки після розірвання інвестиційного договору. 15 грудня 2016 року Сомхішвілі надав Департаменту економіки свій проєкт договору з багатомільйонними "збитками", підтвердженими звітом Baker Tilly, Департамент його не погодив, і протягом 2017-2018 років тривало листування на тему розміру збитків.

Розрив у 3 роки між фактичним настанням "збитків" та їхньою оцінкою аудиторами, логічно не пояснюється нічим, крім суду з Barguzino. У рішеннях суду не згадуються будь-які документи, що підтверджують "збитки" Сомхішвілі, крім звіту Baker Tilly. Який у реальності зафіксував не фактичні збитки "Київ Терміналу", а суму "програшу" у розіграному суді з офшором.

Спроба отримати гроші в Кабміні, 2018 рік

Час виходу на сцену Віталія Кличка. На початку 2018 року (у цей момент Департамент економіки КМДА продовжував вести переговори з "Київ Терміналом") спробами допомогти Сомхішвілі займалися депутати «Солідарності» (Кличко+Порошенко) та скандальний юрист із «Самопомочі» Роман Марченко.

У лютому 2018 року група депутатів спробувала отримати гроші для Сомхішвілі з Кабміну (керував ним на той момент Володимир Гройсман), але спроба була безуспішною.

Проект рішення про звернення до Кабміну був зареєстрований 1 лютого 2018 року, подавали його депутати від різних фракцій:

  • Андрій Задерейко, на той момент депутат фракції «Єдність», у поточному скликанні вже член фракції ЄС
  • Лариса Дегтярьова від Солідарності;

Із 5-ти авторів проєкту 4 скандальні (що підтверджують їхні голосування з резонансних питань).

14 лютого 2018 року проект рішення на транспортній комісії захищали Андрій Задерейко, голова комісії від БПП Олексій Окопний і голова департаменту транспорту Сергій Симонов.

16 лютого 2018 року проект рішення на комісії з місцевого самоврядування захищав Андрій Задерейко.

27 лютого 2018 року проект рішення на земельній комісії презентував голова комісії Міщенко (на той момент «Солідарність», зараз ЄС), комісія підтримала без обговорення.

22 березня 2018 року Київрада підтримала проект рішення, захищав його знову Андрій Задерейко.

Проголосували за ідею звернутися до Кабміну всі фракції, запитувана сума не згадувалася ні в проекті рішення, ні в процесі обговорення на комісіях/сесії.

Після цього питання Харківської площі порушували у стенограмах і протоколах лише двічі – на засіданні 16 березня 2019 року, коли реконструювати площу знову просив Андрій Задерейко, і 2020 року, коли з цього приводу намагався скандалити свободівець Мірошниченко (див. питання №3).

Період судів, 2018 – дотепер

Перший суд, за позовом Департаменту економіки, 2018-2019

У листопаді 2018 року Департамент економіки КМДА звернувся до суду з вимогою виправити угоду 2013 року про відшкодування збитків і заразом змусити Сомхішвілі надати договори з "Київським інвестиційним агентством", "Київгенпланом" та інші первинні документи, які підтверджують факт наявності збитків.

У березні 2019 року суд став на бік "Київ Терміналу", оскільки КМДА і Департамент економіки припустилися "помилки" – у серпні 2018 року Департамент "забув" надіслати Сомхішвілі проект нової угоди, яку вимагав визнати укладеною. Точніше, документ, нібито, надіслано було, але чомусь простим листом, що Департамент не зміг підтвердити в суді.

Таким чином, було порушено процедуру узгодження правок, і суд вирішив, що вимогу Департаменту економіки КМДА потрібно відхилити. "Київавтодор" і "Київський метрополітен", які увійшли до суду на боці КМДА, взагалі жодної позиції не висловили.

До апеляційної інстанції Департамент економіки з якоїсь причини звертатися не став. Причину міг би пояснити Віталій Кличко, але, думаю, не пояснить.

Додаткові збитки: другий суд із Barguzino

Апетити ростуть. Точніше так: апетит приходить під час їжі. У жовтні 2019 року кіпрський офшор Barguzino знову звернувся до суду – просив зобов'язати "Київ Термінал" збільшити суму боргу ще на 7 мільйонів доларів і 270 тисяч євро, за рахунок відсотків. Адвокат "Київ Терміналу" проти цих вимог заперечував, але формально – у рішенні суду навіть не описано, як саме. Суд постановив, що "борг" має бути збільшений.

Це рішення, як і рішення за попереднім позовом Barguzino, було ухвалене дуже швидко, суд зайняв лише 2 місяці. 

Другий суд, за позовом "Київ Терміналу"

14 січня 2019 року "Київ Термінал" звернувся до суду з вимогою змусити Департамент економіки КМДА відшкодувати йому 24,5 мільйона доларів "прямих збитків" і ще 74 мільйони доларів "упущеної вигоди". У позові компанія Сомхішвілі стверджувала, що винуватець розірвання інвестиційного договору – КМДА, яка не виконала своїх зобов'язань, відібравши у 2013 році у "Київ Терміналу" землю рішенням Київради. У процесі суду Сомхішвілі змінив відповідача і став вимагати гроші не тільки у департаменту, а й у КМДА, а також у Київради.

Департамент економіки КМДА погодився на проведення судової експертизи "збитків" і надав власний список питань до експертів. Таким чином, окрім формальних запитань на кшталт "чи правильно оформлено звіт Baker Tilly", у списку з'явилися і питання по суті:

  • чи підтверджуються збитки "Київ Терміналу" первинними документами, зокрема, на роботи та послуги, які оплачувалися ними в період з 18 травня 2007 року (укладення договору) по 8 листопада 2016 року (оцінка збитків)?
  • чи оцінювали Baker Tilly, чи є завищеними обсяг і вартість робіт, нібито виконаних "Київ Терміналом", чи є документальні підтвердження такої перевірки? 
  • чи використовувалися гроші, "взяті в борг" у Barguzino, відповідно до їхнього цільового призначення?
  • чи відповідають задекларовані "Київ Терміналом" витрати наданим первинним документам і вимогам Податкового кодексу?

Відповіді експертизи на ключові запитання, якщо коротко, були такі:

  • збитки "Київ Терміналу" і те, що упущена вигода могла бути саме такою, як каже "Київ Термінал", підтверджуються документами;
  • нецільове використання грошей, узятих у борг у Barguzino, документально не підтверджується;
  • Baker Tilly не перевіряли, чи були завищені обсяги і вартість робіт, які, нібито, оплачував "Київ Термінал", тож і експертам із цього приводу сказати нічого. Таким чином, довести завищення обсягів і вартості робіт експерти не можуть;
  • експерти ВЗАГАЛІ не перевіряли первинних документів і не звіряли їх із декларованими витратами "Київ Терміналу", оскільки "останні не належать до завдань судово-економічної експертизи".

Таким чином, можна стверджувати, що ані Baker Tilly, ані експерти Одеського інституту НЕ ПЕРЕВІРЯЛИ, чи зазнала компанія Сомхішвілі фактично тих витрат, відшкодування яких вона вимагає у міста Києва.

14 січня 2020 року суд ухвалив рішення на користь "Київ Терміналу", незважаючи на те, що жодних доказів фактично понесених витрат, окрім звіту Baker Tilly, який зафіксував "борг" Сомхішвілі перед Barguzino, надано так і не було.

Обіцянки Департаменту економіки на комісії Київради з правопорядку, 2020

13 березня 2020 року на комісії Київради з правопорядку та законності розглядали звернення депутата-свободівця Ігоря Мірошниченка щодо ситуації з "Київ Терміналом".

Мірошниченко стверджував, що те, яким чином було розірвано інвестдоговір у 2013 році, – це масштабна афера київського Департаменту економіки спільно з "Київ Терміналом". Київські чиновники зловживали службовим становищем – вони погодилися визнати витрати, яких не було, оскільки жодних робіт "Київ Термінал" не проводив.

За словами Мірошниченка, розмір витрат і збитків, яких нібито зазнав "Київ Термінал", було визначено аудитором Baker Tilly 2016 року (через 3 роки після розірвання договору), а потім підтверджено Одеським інститутом судових експертиз. Але інститут судекспертизи перевіряв винятково формальне дотримання вимоги оцінки, а не факт наявності самих витрат. Не перевірялося, чи надавав "Київ Термінал" роботи і послуги, не перевіряли фінансові документи, які могли б довести подібні витрати.

У відповідь на це заступник директора Департаменту економіки Олег Свєтлічний повідомив, що Департамент уже "вжив усіх необхідних заходів" і що питання упущеної вигоди "Київ Терміналу" "вже не порушується".

Юристи департаменту нібито знайшли надзвичайно велику кількість порушень з боку "Київ Терміналу" і використовують цю інформацію в апеляційному суді. Свєтлічний повідомив, що до виконання інвестиційної угоди інвестор робіт дійсно не розпочинав, але заплатив у міський бюджет внесок у 70 мільйонів гривень, який, утім, не підтверджено первинними документами.

Мірошниченко зажадав, щоб мер Віталій Кличко взяв цю справу під особистий контроль, витребував усі первинні документи і змусив юристів КМДА відповідально судитися.

Потім виступив головний юрист департаменту економіки Костянтин Варес, який повідомив, що "у поточному році було укладено договір, згідно з яким ТОВ "Київ Термінал" компенсувало Департаменту економіки та інвестицій кошти за підготовку проведення конкурсу і на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури в місті Києві на загальну суму близько 700 млн. грн.., які ТОВ "Київ Термінал" неправомірно зараховує до своїх прямих збитків".

У підсумку комісія постановила звернутися до глави департаменту за первинними документами і більше, судячи з протоколів, ніколи про це питання не згадувала.

Підрядники, які нібито виконували роботи

Ну і тепер про найкращих підрядників, яких найняв «британський інвестор». Вони дійсно найкращі, але дещо в іншому. Не у містобудуванні. Як випливає з тексту судового рішення Північного апеляційного суду, на виконання топографо-геодезичних і землевпорядних робіт було залучено компанію "ЕПОХА-ГЕО". Її засновник – ТОВ "Фінанс Торг Лімітед Груп, зареєстрована в Болгарії фірма. В Україні вона володіє понад 20 компаніями, що фігурують у справах, частина з яких, зокрема, ПП "СОФІТ СТС" и ПП "ЛЗА ПРОМ", є фігурантами кримінальних справ щодо податкової оптимізації та фіктивного підприємництва.

Як пишуть "Наші гроші", ці компанії також є фігурантами гучної кримінальної справи щодо постачання у 2015 році вертолітникам ЗСУ (а саме військовим частинам у Чорнобаївці) авіадеталей, відреставрованих у підпільних цехах і підроблених техпаспортів, на 148,72 млн грн.

Як відзначається в ухвалі суду, у підпільних цехах "здійснювалася реставрація авіаційно-технічного майна та надання йому вигляду нової продукції або тієї, що пройшла капітальний ремонт на спеціалізованих заводах російської федерації".

Ще одним учасником було ТОВ "Аміс Груп". Його власник Олексій Пальчик володів складськими приміщеннями в Києві, де відбувалася "реставрація" деталей. Пальчик проживав у Сімферополі і володів низкою компаній, пов'язаних з авіацією, зокрема, ТОВ Авіасіті. Як показують російські реєстри, наразі Пальчик є громадянином Росії і володіє компанією з російською реєстрацією ТОВ Авіасіті, яка займається ремонтом російських вертольотів.

Отже, що маємо у підсумку?

А у підсумку маємо людину із російським паспортом, пов’язану з російськими олігархами з оточення Путіна. Спочатку ця людина намагається подоїти Київ за допомогою Черновецького. Потім естафету приймає Віталій Кличко. Який має відповідний досвід у справі навішування боргів на метрополітен. Він успішно грає з Сомхішвілі у піддавки і навіть дає тому виграти першу інстанції. Хоча КМДА має величезну кількість інформації, яка знищить Сомхишвілі у суді та надати підстави проти відкриття кримінального провадження щодо шахрайства та спроби викрадання муніципальних та державних (згадаємо звернення до Кабміну та загрози арбітражем Україні) коштів. Під час воєнного стану. Перед нами – злочинна змова з громадянином Росії. І якщо це не предмет для негайного реагування СБУ та ДБР, то я навіть не знаю тоді, яким має бути цей предмет.

Віктор Глеба Віктор Глеба , експерт державного управління в галузі містобудування, ексзаступник головного архітектора міста Києва
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram