Моя позиція щодо так званого "закону про реінтеграцію Донбасу"

Законопроект про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях, відомий як "закон про реінтеграцію Донбасу", повинен, як базовий безпековий і військово-правовий акт, мати чіткі і недвозначні формулювання, бути чесним, жорстким та безкомпромісним, зрозумілим українському суспільству.

Фото: пресс-служба президента

На моє переконання, у справедливому законі про реінтеграцію Донбасу має бути чітко названий агресор та мета, яку Україна має досягнути в результаті його реалізації.

Одразу наголошу, що кінцевою метою має бути звільнення окупованих територій, покарання агресора та компенсація усіх збитків, завданих Українській державі, як і усіх втрат, яких зазнали постраждалі громадяни України. Наша держава має ініціювати створення міжнародного трибуналу для розслідування військових злочинів проти України.

З огляду на це, законом має бути передбачена компенсація агресором скаліченим воїнам АТО та членам сімей загиблих героїв, а також усім мирним громадянам, які втратили своїх рідних, житло, роботу.

Прикро, але про це у законопроекті не йдеться, як і немає жодного слова про облаштування переселенців та підтримку людей на звільнених територіях. Це колосальна проблема, яка ігнорується.

Прийняття закону має передбачати розрив дипломатичних відносин з Російською Федерацією та призвести до денонсації Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією.

Невід‘ємною складовою цього закону мав би стати національний санкційний список підприємств та осіб РФ. Інакше ми вимагаємо санкцій з боку інших країн, а самі їх чомусь не запроваджуємо належним чином (сьогодні під санкціями є лише особи, які відвідують окупований Крим та підприємства, які ведуть господарську діяльність на півострові).

У законопроекті нічого не сказано про формат економічних стосунків із окупованими територіями (вводимо офіційну блокаду чи ні?). Адже це не є питання в компетенції Оперативного штабу.

Законопроект не дає відповіді на запитання про колаборантів. Адже окрім росіян, у конфлікті беруть участь тисячі зрадників із числа місцевих. Треба чітко визначити статус та перспективи таких осіб, а також відділити їх від звичайного населення, яке є жертвами окупації.

Оперативний штаб наділяється колосальними повноваженнями, проте немає жодного механізму підзвітності та відповідальності. В демократичних країнах не існує органів влади, які нікому не підзвітні! Тому заключний мій висновок, що закон не може мати інших цілей, окрім як повернення окупованих українських територій. Одноосібна узурпація влади президентом є неприпустимою.

Валентин Наливайченко Валентин Наливайченко , Голова Руху "Справедливість", голова СБУ (2006-10; 2014-2015 рр)
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram