Наш північний сусід, що позиціонує себе, як «старший брат» і захисник наших інтересів, уже давно і повноцінно веде ідеологічну війну на теренах нашої Батьківщини. Не потрібно повторюватись в очевидних речах знищення нашої культури за допомогою ярих прибічників Кремля в проросійських партіях, ця тема ні для кого не є таємницею і багато разів обговорювалася. Але завжди в нашій країні залишалися вірні патріоти, що постійно тримали оборону національності і незалежності. І тим прикріше, коли саме такі, ще вчорашні патріоти, готові зрадити свої переконання і всіх, хто їх переконанням вірив, заради бізнесових інтересів.
Петро Миколайович Порошенко завжди ініціював себе, як людина патріотична, націоналістична з європейськими демократичними переконаннями. Та по-іншому і бути не могло, один із героїв Майдану, ліпший соратник президента Ющенка і активний «помаранчевий». Але Петро Миколайович завжди славився умінням вчасно відчувати вітер перемін, і підлаштовуватися під обставини з найбільшою для себе вигодою. Наразі саме корпорація «Рошен» робить перший повноцінний крок до митного союзу. На українських прилавках почала масово з’являтися продукція саме цієї відомої кондитерської фабрики російською мовою. Навіщо? – логічно спитаєте ви. Давайте спробуємо розібратися.
Корпорація «Рошен» ще нещодавно була одним із суб’єктів торгівельної війни між Росією і Україною. Нагадаю, хто забув, тоді фактично всі наші експортні канали були фактично перекриті, а наші підприємства зазнали тяжких збитків. І саме пан Порошенко найшвидше домовився для своїх шоколадок місце на російському ринку. Але за все треба платити. Хочеш бути партнером – доведи свою вірність Москві. І «Рошен» почав старатися. Корпорація перейшла під ідеологічний контроль Росії. Ви скажете, що шоколадка не здатна порушити національної єдності? Лише вона – ні. Але в комплексі це підсвідома атака на народ, що змушує його звикнути до російської мови навколо себе і коли вся українська мова поступово зникне з нашого побуту ми навіть і не помітимо.
Для скептиків такого сценарію, прошу просто поглянути на ще одного нашого сусіда – Білорусь. До приходу Лукашенка білоруська мова була титульною, нею виходила більшість видань, нею маркували свою продукцію, нею спілкувалася білоруська нація. Тепер же її не існує, лише в маленьких білоруських селах ще жевріють осередки національності. А все починалось із російськомовних товарів народного вжитку. Молодь Білорусії вже не знає власної мови, а країна втрачає національну грань із Росією.
Тож купуючи таку продукцію, задумайся, бо фактично ти спонсоруєш ідеологічну війну проти власного народу.
P.S. Ідея написати цей допис з’явилася в мене у понеділок після перегляду Свободи слова на ICTV. На програмі Петро Порошенко розповів про свій Roshen.