ГлавнаяБлогиБлог Сергія Капліна

Той, хто переможе Януковича - "переможе" Європу

Виграшу на виборах 2015-ого для перемоги над Януковичем буде не достатньо. Такий результат необхідний в усіх наступних сутичках, бо залишки режиму будуть прагнути реваншу. Це вибори до місцевих рад і парламенту, таке інше. Щоб не розгубити своєі підтримки, вони прагнутимуть перемагати на будь-яких виборах, доводячи, що виборець повертається у іх біло-блакитну секту.

Фото: LB.ua

Невдалий старт реформ, непорозуміння після перемоги у таборі опозиціі, будь-які інші незручні ситуаціі , - можуть привести до повернення сім"і в велику політику та поставити хрест на "опозиціі версіі 2015".

Справжня перемога над режимом Януковича - це перемога над собою, це, через надважку працю, - досягнення новоі якості лідера та сили готовоі взяти на себе відповідальність за наступні 100 років історії країни. При цьому на такий крок треба йти з розумінням наступних речей. У цієі партіі та і очільника буде лише два шляхи: успіх і ключове місце в підручнику з історіі або ешафот.

Цей результат повинен народитися насамперед у стінах потенційного президента. Ця досягнення має бути глибоким і фундаментальним настільки, щоб зберегти нового лідера нації від загроз періоду подальших необхідних реформ в країні. Попросту кажучи, він повинен залишитися президентом на 10-15 років і провести безпрецедентні реформи у світовій історії яких глобальних реформ за останні 300-500 років.

Петро I, Мао, Лі Коан Ю, Черчілль, Лінкольн, німецькі та інші європейські реформатори повинні залишитися в тіні досягнень нашого нового і великого рятівника України. Тільки зусилля і боротьба такого масштабу точно приведуть до справжніх якісним змінам в житті простого українця.

Така місія вимагає самопожертви, сміливості та неординарності лідера, вона неможлива без його готовності служити нації та її майбутнього, при необхідність померти за свою Батьківщину та її народ. А ще, саме його унікальна особистість і "історичний портрет" мають стати локомотивом самих великих реформ.

Ключовий вступний іспит для нового лідера нації - безумовна перемога над режимом чинного президента Януковича.

Я навмисне називаю його президентом. Його дійсно підтримала величезна армія виборців. І як би ми не впадали у дискусійні істерики і не кричали про сфальсифіковані вибори, ми - опозиція, повинні визнати: він ще користується підтримкою, причому в дуже несподіваних регіонах країни. Також потрібно мати сміливість і визнати - це не його досягнення, це принизливої поразки опозиції, її команди станом на сьогоднішній день.

Він президент. Він президент такого і того народу, який ми опозиціонери навчили / не навчили розбиратися в політиці, якій ми дали / не дали нову якість політики Перемога над ним можлива лише після тернистого шляху освіти, саме просвіти, а не агітації кожного з тих, хто голосував за нього на різного роду виборах - парламентських чи президентських.

У Януковича і Ко не можливо виграти за допомогою урн і бюлетенів, ця перемога можлива лише за допомогою діалогу нового лідера з кожною родиною окремо, через рукостискання і погляду очі в очі - лідера і людини, - лідера, готового віддати життя за націю і людини готового віддати свою Батьківщину на 15 років лідеру.

Новий лідер має прийти з незручним, але чесною тезою - завтра "завтра" не буде. Він повинен чесно зізнатися нації: шлях до перших серйозних результатів має розпочатися негайно, проте вони будуть не скоро, на цьому шляху буде багато провокацій, поту, крові, ворогів і невдач. Він повинен пояснити це "великою і амбітною метою" - абсолютною європейською перевагою України через 15-20 років.

Народження такого лідера і початок такого шляху - єдиний рецепт від смертельного результату для країни. Я готовий відповідально заявити: політик будь-якого іншого масштабу в президентському кріслі після Януковича - всього лише ліки від головного болю, не більше. У цьому випадку Україну чекає летальний історичний результат вже протягом наступного двадцятиріччя.

Не можу не сказати про так званий "фактор команди". Розмови про це перебільшені і спекулятивні. Спекулюють якраз ті, хто прагне прописатися в одній з таких переможних команд. Я хочу поділитися своїми спостереженнями. Вважаю справжньої командою ту, яка формується у пошуку і боротьбі, а не на березі, як це прийнято в політичних проектах. У політиці "на березі домовляються" виключно негідники. Цинізм самого явища політичного договору, що роззброює демократію і історичне майбутнє країни - просто вражає, розмови політиків про домовленості і угодах принизливі для держави та її народу. Чим менше негідників на березі домовиться, тим більше проукраїнською буде команда змін нового лідера.

Сьогодні в Україні багато різних "рятівних ініціатив і проектів" від "Третьої республіки" екс-міністра МВС і відповідно прямого керівника ДАІ України (!), до містечкових комітетів порятунку Жашкова, Боярки. Скажу чесно, сам грішив такими планами, наприклад, відносно свого округу в Полтаві. Я можу помилятися, але по-моєму, все це нісенітниця і витончена політична спекуляція або «язикоблудіє» позаторішнього політикуму.

Найкращий план - це план, написаний тим, хто готовий віддати своє життя за свою Батьківщину. Цей "той" вже зараз має стояти на порозі президентства, його воля і рішучість стане ключем до дверей головного кабінету країни, його план і життя буде основою нової великої амбіції країни. У цьому випадку Україна стане лідером і режисером нової Європи, відродить і поверне їй світове лідерство, втрачене Європою через дефіцит нових політичних та економічних ідей. Це історичний шанс для неї і України. Нова динамічна країна, нові розумні динамічні еліти які діють без оглядки та з справжніми амбіціями, невичерпною працьовитістю. Ось повістка для українсько-європейського проекту на наступні 15 років. Виграють всі.

Що робити?

Безумовна війна з корупцією, як на ментальному рівні так і буквально. Справжня громадянська війна проти корупціонерів та інституту корупції. Це має назавжди розставити акценти для маршруту наступних реформ: головне - проста людина і його життя. Ми повинні побудувати країну для життя простих людей, а не політичний і економічний офшор для корупціонерів усіх мастей і партій. Лідер повинен довести своєму народу - він головнокомандувач народної армії боротьби з корупцією. Це об'єднає народ, ця немислима і довгоочікувана усім народом громадянська війна з корупцією допоможе пережити тяготи перших років реформ. Вони будуть непопулярними, складними, що приводять у стан абсолютної тривоги цілу планету, тривоги через рішучість української нації перемогти злидні і побудувати процвітаючу державу; важкі перші роки будуть унікально наближати нас до реалізації ключовою історичної амбіції нашої Батьківщини.

Новий лідер має стати фактичним керівником уряду, він повинен "закатати рукава вище ліктів" і щодня важко працювати. Його повинні бачити в полі, на заводі та фабриці, на переговорах за кордоном, йому має бути діло до кожної родини, великого і не дуже платника податків, до звичайного самотнього пенсіонера чи студента-першокурсника. Уряд повинен почати гучні і ґрунтовні реформи, мобілізувавши для розвитку всі ресурси країни. Мобілізація повинна відбуватися за рахунок безпрецедентної оптимізації витрат на утримання влади, знищення корупційного бюджету країни, формування податкової та митної дисципліни, а також чесної і розумної податкової системи, проведення кампаній з повернення в країну вкрадених і вивезених ресурсів. Уряд разом з народом зобов'язані повернути до бюджету все вкрадене в перебігу останніх двадцяти років. Ми повинні припинити цей економічний тероризм. Україна для реалізації амбіцій потрібні величезні ресурси. Вона має їх отримати всупереч усьому. Я розумію, що викличу цією тезою масу коментарів і зауважень, але повинен сказати, що кажу це з розумінням, що саме на Кіпрі та інших офшорах - ресурс для українського прориву, а його власники, якщо "брати по одному" - нікчемні безсилі звичайні хабарники і корупціонери, які повернуть цю частину країни народу без заперечень і з розумінням всіх історичних масштабів свого злочину. Іншого фінансового рецепту банально не існує.

Новому уряду слід зробити ставку на індустріалізацію і розвиток сільського господарства. Разом з будівництвом нової інфраструктури і відновлюванням промислової потужності, Україна, крім іншого, повинна стати найбільшою агрокорпорацією світу, ключовим гравцем у світовій агропромисловій економіці, вона зобов'язана ініціювати й очолити "зерновий ОПЕК", інші сільськогосподарські геоекономічні проекти. Олігархам слід нагадати про норму Конституції, яка говорить: "власність зобов'язує ...". Всі хто буде діяти в розріз новим економічним амбіціям України, ті, хто не буде виконувати інвестиційні угоди з державою і народом - повинні бути негайно позбавлені права власності.

Неприпустимо також ігнорування міжнародного досвіду енергоефективності та енергозбереження. Це питання національної безпеки і національного розвитку. Немає більшого злочину, ніж пособництво в тому, що б затягнути зашморг енергозалежності на шиї своєї Батьківщини. Енергозбереження та енергоефективність стануть складовою бізнес-та економічної культури країни.

Ми зобов'язані використовувати потенціал окремих регіонів - туристичний, логістичний, науково-інноваційний та освітній. Регіональні проекти, що структурно і за змістом вписуються в глобальну амбіцію нашої країни, повинні дати життя сьогодні на ладан дихаючим економікам цілих міст і областей. Такі регіони виступлять каталізаторами реформ в країні. Туризм, програмування, логістика та інші актуальні економічні тренди стануть основою економік цілих регіонів.

Такі зміни неможливі без національних проектів підвищення продуктивності праці українців, рівень якого сьогодні один з найнижчих у світі. Невід'ємною частиною таких глобальних зусиль стане інноваційна спрямованість економіки, процесів управління як у приватному, так і державному секторі. Неможливо уявити собі успішний шлях без формування середнього класу і розвиток малого, середнього підприємництва. Цей потужний інструмент, малий бізнес повинен припинити бути прихистком у втечі від безробіття та корупції. Це буде потужний агрегат нової економіки, партнер держави і каталізатор найсміливіших національних проектів та ініціатив.

Армія, медицина, культура, мистецтво та інші найважливіші напрями реформ мають бути реформовані з метою обслуговування головної амбіції нашої Батьківщини. Європейська перевага України неможлива без абсолютної невразливості і міжнародного, в тому числі, військового авторитету; революційні успіхи в економіці неможливі без формування нового українця - здорового, розумного, ефективного, освіченого і культурного. Всі зазначені галузі не повинні як зараз злочинного ігноруватися. Нам потрібні чіткі цілі, час і ресурси для прориву в цих, ключових для майбутнього країни, напрямках. Окрім іншого, на деяких з наступних етапів, ми повинні навіть стати ініціаторами євразійських змін в медицині, освіті, культурі.

Отже, крім очевидних ініціатив, таких, як видобуток власної нафти і газу, альтернативної енергії, наша країна повинна йти далі, генеруючи ідеї не тільки для власної незалежності, йти далі, створюючи фундамент для процвітання нової Європи - великої і до того часу вже української.

Стверджую, той, хто переможе Януковича - переможе у Європі!

Сергій Каплін Сергій Каплін , Народний депутат, представник профспілок в Парламенті, лідер Партії простих людей
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter