З цього випливає принаймні один важливий висновок. В ситуації, коли центральним предметом публічної дискусії стає момент непередбачуваності виборів, можна впевнено говорити про те, що зовнішні чинники, які спотворюють підсумки голосування виборців, не мають вирішального впливу на виборчий процес. Зрештою, це і відрізняє демократичний політичний режим від авторитарних і тоталітарних альтернатив. В умовах недемократичних режимів справжній зміст політичних симпатій громадян нівелюється можливостями правлячих еліт забезпечувати необхідний їм підсумок волевиявлення. Тому жодних непередбачуваних наслідків, які насправді повинні відображати динаміку настроїв громадськості, вибори в таких політичних системах не приносять.
Чи може бути для кого-небудь сюрпризом результат голосування на виборах в Росії, Білорусі, Китаї чи в Казахстані? Очевидно, що з відповіддю зволікати не доводиться. Водночас, навіть з урахуванням всіх недоліків виборчого процесу в Україні, жоден аналітик чи політичний діяч не здатен передбачити, кому напевно українці віддадуть перевагу, а кого свідомо позбавлять підтримки. Тим більше, зважаючи на бурхливе політичне життя нашого суспільства, обійтися без жодних несподіванок, зумовлених голосуванням, неможливо в принципі. Тому наявні сюрпризи виборчих перегонів можуть когось влаштовувати більше, а когось менше, подобатися одним і засмучувати інших політиків, але в будь-якому разі вони мають обнадіювати українських громадян, голос кожного з яких відтепер важить насправді багато.