Обсяг цільового фінансування також залишає бажати кращого. За понад ніж два місяці від розміщення казначейських зобов’язань «Військові» станом на 24 липня зібрано лише 38 млн. грн. від запланованих 100 млн. грн. А в результаті дебютного розміщення «військових облігацій» (дворічних облігацій внутрішньої державної позики) 31 липня, які Мінфін обіцяє розміщувати щотижня, отримано лише 50 млн. грн. від запланованих 1 млрд. грн. Тобто зібраних від розміщення державного боргу коштів вистачить наразі лише на півтора дні фінансування АТО. Доброчинні пожертви від юридичних та фізичних осіб, які з квітня дозволено збирати на приватне фінансування армії, склали, за даними Міноборони станом на 31 липня, 139,6 млн. грн. Тобто ще на два дні проведення АТО. Таким чином беззаперечним джерелом фінансування АТО є державний бюджет України. А всі інші джерела виконують більше морально-патріотичну функцію.
Невідкладність внесення змін до бюджету, а також до Податкового кодексу, була пов’язана з вартісним фінансуванням антитерористичної операції. За оцінками Міністерства фінансів, АТО коштує бюджету в 1,5 млрд. грн. щомісяця, а за оцінками президента Петра Порошенко щоденні видатки на АТО складають 70 млн. грн.
У зв’язку з подібною нестачею коштів на подальше звільнення Сходу країни від сепаратистів уряд запропонував змінами до бюджету збільшити видатки на оборону на проведення АТО на 9,1 млрд. грн. Крім того, він рекомендував підвищити фінансування видатків на розміщення переселенців з АР Крим і районів проведення АТО, а також відновлення об'єктів соціальної інфраструктури (шкіл, лікарень тощо), зруйнованих під час військових дій. З урахуванням фінансування АТО ці витрати складуть 16,9 млрд грн.і мають бути спрямовані до резервного фонду, який в результаті зросте до 25,9 млрд. грн.
В результаті схвалення парламентом відповідних змін до держбюджету в четвер, обсяг військового фінансування в Україні зріс до майже історично максимального обсягу. 9,1 млрд. грн. на АТО відповідають близько 0,6% ВВП, що Міжнародний валютний фонд спрогнозував Україні в квітні на поточний рік. Разом з оновленими бюджетними видатками на Міноборони,Міністерство внутрішніх справ, Службу безпеки України, Головне управління розвідки Міноборони, Службу зовнішньої розвідки і Державну прикордонну службу, видатки на оборону держави сягнули 53,2 млрд. грн. або 3,5% очікуваного ВВП. На такому рівні обороноздатність країни фінансувалася лише в 90-х, після чого, за даними Stockholm International Peace Research Institute (SIPRI), в 2001-2007 рр. ці видатки скоротилися в середньому до 2,7% ВВП.
Крім того, Кабмін передбачив і можливість подальшого нарощування витрат на оборону. У змінах до держбюджету запропоновано встановити, що в разі введення воєнного стану в 2014 р. уряд зі схвалення президента зможе прийняти рішення про скорочення витрат держбюджету і спрямування вивільнених коштів до резервного фонду. Звідти ці кошти будуть черпати на свої потреби Збройні сили України та інші військові формування. При цьому пропонується дозволити Кабміну встановлювати прожитковий мінімум, мінімальну заробітну плату, розміри соцдопомоги малозабезпеченим сім'ям, плати за харчування дітей у дитячих садах, інші соціальні стандарти і гарантії в залежності від наявності фінансових ресурсів у держбюджеті і бюджеті Пенсійного фонду. Це означає, що уряд зможе власноруч встановлювати необхідний рівень соціальних стандартів для скорочення соціальних видатків. Також уряд запропонував вивільнити з-під дії закону про державні закупівлі ті закупівлі, що будуть здійснюватися на військові потреби в разі введення воєнного стану. Це зроблено для прискорення процесу державних закупівель, що убезпечити країну від повторення ситуації із держзакупівлею 28 тис. бронежилетів, яка була призупинена через скаргу однієї компанії до Антимонопольного комітету.
Сподіваємось, що в Україні не буде введено воєнний стан, і держава не буде відповідно зменшувати соціальні стандарти, які і так на межі фізичного виживання. А це залежить від якнайшвидшого успішного закінчення АТО.